26 лютого 2018 р. № 489/5601/17
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54056
до відповідача:управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області в особі Ліквідаційної комісії управління МВС України в Миколаївській області, вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001
про:визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач - ОСОБА_1 звернулася з позовом до управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області в особі Ліквідаційної комісії управління МВС України в Миколаївській області про визнання протиправною бездіяльності щодо не виготовлення для перерахунку пенсії нової довідки про розмір грошового забезпечення з урахуванням усіх складових грошового забезпечення та зобов'язання Відповідача виготовити та направити до Головного управління пенсійного фонду України в Миколаївській області нову довідку про грошове забезпечення позивача.
В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач зазначає, що згідно з вимогами ч. 3 ст. 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон 2262), з урахуванням змін, внесених Законом України від 23.12.2015 № 900-VII (далі - Закон 900) у неї виникло право на перерахування пенсії. Відповідачем 27.04.2017 року було виготовлено на направлено до УПФУ у Миколаївської області довідку про грошове забезпечення Позивача для здійснення перерахунку пенсії. Але Позивач зазначає, що надбавку за виконання особливо важливих завдань Відповідачем не було включено, а також зменшено розмір премії з 200% до 0,94%. Позивач вважає, що такі дії Відповідача спрямовані на звуження соціальних її гарантій, що є неприпустимим. Позивач просить суд, визнати бездіяльність Відповідача по невидачі Довідки для перерахунку пенсії протиправною та зобов'язати Відповідача видати довідку про грошове забезпечення для здійснення перерахунку пенсії з вказанням надбавки за виконання особливо-важливих завдань у розмірі 50%, премії у розмірі 200% та одноразової вихідної допомоги при звільненні 59003,60 грн.
Відповідач проти заявленого позову заперечував. Надав суду відзив на позовну заяву, де зазначив, що в діях відповідача не вбачається бездіяльності, оскільки при зміні законодавства, яке дає право на здійснення перерахунку пенсії, Відповідачем 27.04.2017 року була видана Довідка встановленого зразка, відповідно до Порядку № 988, де були зазначені всі необхідні види грошового утримання для здійснення перерахунку пенсії позивачеві. Позивач зверталася до відповідача з оскарженням його дій по проведенню неправильного розрахунку та вимагала виготовити нову довідку з включенням додаткових надбавок та премій у розмірах, вказаних у попередній довідці за 2013 р. З вимогами про виготовлення нової довідки про грошове забезпечення позивач не зверталася.
За клопотанням представника відповідача справу розглянуто в письмовому провадженні.
З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд дійшов висновку, що позов не належить задоволенню, виходячи з наступного:
Позивач проходила службу в органах внутрішніх справ та з березня 2013 року їй нарахована пенсія за вислугу років, відповідно до грошового атестату (а. с. 27).
27.04.2017 року Відповідачем на адресу Управління УПФУ в Миколаївській області надано Довідку про грошове забезпечення для проведення перерахунку пенсії Позивачу. Сума грошового забезпечення у довідці нарахована 6359,22 грн. (а. с. 28).
Право на перерахунок пенсії у Позивача виникло 01.01.2016 року, внаслідок внесення змін до законодавства. Станом на день звернення позивача до суду 23.11.2017 року перерахунок пенсії їй було здійснено на підставі виданої відповідачем довідки про грошове забезпечення. На підставі ст. 54 Закону 2262 виплату пенсії позивачу призупинено з 01.04.2015 р., оскільки вона працює на посаді державного службовця.
Позивач не зверталася до відповідача з заявою про виготовлення нової довідки про грошове забезпечення з урахуванням всіх надбавок і премії 200%.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання бездіяльності відповідача протиправною щодо не видачі Довідки для перерахунку пенсії є безпідставними та спростовуються матеріалами, що містяться у справі, та не належать задоволенню.
Стосовно вимог Позивача про зміст довідки про грошове забезпечення від 27.04.2017 року, судом встановлено, що у Позивача право на перерахунок пенсії виникло з 01.01.2016 року відповідно до перехідних положень ЗУ "Про Національну поліцію" та втратою чинності з 06.11.2015 року Закону України "Про міліцію", яким регулювалось проходження служби працівниками міліції.
Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей", який набрав чинності з 29.12.2015 року, внесено зміни до ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в новій редакції, перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Частиною 4 цієї статті визначено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Станом на 01.01.2016 грошове забезпечення поліцейських Національної поліції установлювалось постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (далі - Постанова 988).
Зважаючи на викладене, грошове забезпечення пенсіонерам, з числа осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), пенсії яких підлягають перерахунку, визначається відповідно до Постанови 988.
Постановою КМУ № 988, передбачено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії, одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до п. 4 Постанови КМУ № 988 виплачувати премії надається право керівникам органів, закладів та установ Національної поліції в межах затверджених для них асигнувань на грошове забезпечення. Здійснювати преміювання поліцейських відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби.
Премія є необов'язкова виплата, та здійснюється індивідуально за рішенням керівника щодо її установлення. У спірному періоді у зв'язку із створенням нового органу - Національної поліції, що відбулось 06.11.2015 року у зв'язку із введенням в дію Закону України "Про Національну поліцію", поліцейські забезпечувались грошовим забезпеченням без премії за виключенням тих, у яких воно складало менший розмір, ніж вони отримували під час проходження служби в міліції.
Слід зауважити, що для оплати праці поліцейських не застосовувались вказані позивачем нормативні акти: Постанова КМУ № 1294 Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, наказ МВС України № 499 від 31.12.2007 року "Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ", бо вони не регулюють проходження служби поліцейськими.
Постанова КМУ № 1294 є чинною на даний момент, але вона має використовуватися для оплати праці інших категорій, а саме: військовослужбовців та інших осіб, крім осіб рядового і начальницького складу ОВС, та не використовується для оплати праці працівникам поліції, оскільки законодавчо на виконання вимог ЗУ "Про національну поліцію" розроблений та діє Порядок № 988, затверджений відповідною поставою КМУ.
Суд критично оцінює позицію Позивача, що в довідку про перерахунок пенсії від 27.04.2017 року після набрання чинності ЗУ "Про національну поліцію", Постанови КМУ № 988, Порядку № 45 повинні бути включені відповідачем надбавка за виконання особливо-важливих завдань у розмірі 50%, одноразова вихідна допомога при звільненні, що зазначені в грошовому атестаті від 2013 року, оскільки такі види надбавок відповідно до нормативно-правових актів, які врегулюють обчислення грошового забезпечення поліцейських не передбачено.
Стосовно зазначеного розміру премії у довідці від 27.04.2017 року, суд зауважує, що такий розмір премії 0,94% був обрахований, виходячи з положень порядку № 45, як розмір премії поліцейського для даної посади, та вірно зазначений Відповідачем в довідці від 27.04.2017 року.
Крім того, згідно рішення Конституційного Суду України від 26.12.2011 р. № 20-рп/2011 одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.
Так, згідно зі статтею 22 Загальної декларації прав людини розміри соціальних виплат і допомоги встановлюються з урахуванням фінансових можливостей держави. Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі "Ейрі проти Ірландії" констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі "Кйартан Асмундсон проти Ісландії" від 12 жовтня 2004 року.
У рішеннях від 2 листопада 2004 року N 15-рп/2004, від 24 березня 2005 року N 2-рп/2005, від 20 червня 2007 року N 5-рп/2007 Конституційний Суд України сформулював правові позиції стосовно такого елемента принципу верховенства права, як пропорційність (розмірність). Крім того, згідно з правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною у Рішенні від 17 березня 2005 року N 1-рп/2005 у справі про надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, держава зобов'язана відповідним чином регулювати економічні процеси, встановлювати і застосовувати справедливі та ефективні форми перерозподілу суспільного доходу з метою забезпечення добробуту всіх громадян.
Таким чином, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави. Водночас зміст основного права не може бути порушений, що є загальновизнаним правилом, на що вказав Конституційний Суд України у Рішенні від 22 вересня 2005 року N 5-рп/2005 у справі про постійне користування земельними ділянками. Неприпустимим також є встановлення такого правового регулювання, відповідно до якого розмір пенсій, інших соціальних виплат та допомоги буде нижчим від рівня, визначеного в частині третій статті 46 Конституції України, і не дозволить забезпечувати належні умови життя особи в суспільстві та зберігати її людську гідність, що суперечитиме статті 21 Конституції України.
Викладене вище в сукупності є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог як необґрунтованих.
Керуючись ст. 2, 19, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі 26.02.2018 р.
Суддя Н.В. Лісовська