20 лютого 2018 рокусправа № 804/6209/17
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Добродняк І.Ю
судді: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.
за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі
апеляційну скаргу ОСОБА_2
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року (суддя Прудник С.В.,)
у справі № 804/6209/17
за позовом ОСОБА_2
до Кабінету Міністрів України
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
26.09.2017 ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Кабінету Міністрів України про:
визнання бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невиконання вимог ч.20 ст.86, п.13 розділу ХІІІ Закону України «Про прокуратуру» від 14.12.2014 та не визначення умов і порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури протиправною;
зобов'язання Кабінету Міністрів України виконати вимоги ч.20 ст.86, п.13 розділу ХІІІ Закону України «Про прокуратуру» від 14.12.2014 та визначити умови і порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року адміністративний позов повернуто позивачу на підставі п.6 ч.3 ст.108 КАС України з тих підстав, що справа не підсудна цьому суду як місцевому адміністративному суду, а підсудна окружному адміністративному суду м. Києва, оскільки спір не заявлено з приводу оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень, яка допущена стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи, а яка має загальний характер, та розповсюджує свою дію на всю територію України.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції від 12.12.2017, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, невідповідність висновків судку обставинам справи, що мають значення для справи, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Позивач зазначає, що вимогами позовної заяви є визнання протиправною бездіяльності Кабінету Міністрів України, а тому суд безпідставно послався на вимоги ч. 3 ст. 19 КАС України, якою передбачено оскарження нормативно-правових актів, а не бездіяльність Уряду. Крім того, оскільки Кабінетом Міністрів України на теперішній час не визначено умови та порядок перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників, відповідно, не виконані вимоги Закону України «Про прокуратуру», така бездіяльність призвела до порушення прав позивача як фізичної особи на перерахунок пенсії, тому суд дійшов помилкового висновку, що бездіяльність Кабінету Міністрів України не призвела до порушень стосовно конкретної особи.
Позивач в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.
Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечує, просить залишити ухвалу суду першої інстанції без змін. Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якій відповідач зазначає, що судом першої інстанції прийнято законну ухвалу, оскільки в даному випадку спір не заявлено з приводу оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень, яка допущена стосовно конкретної фізичної або юридичної особи, а яка має загальний характер та розповсюджує свою дію на всю територію України.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, внаслідок наступного.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.308 КАС України в редакції, що діє на час розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом оскарження в даній справі є бездіяльність відповідача - Кабінету Міністрів України, яка полягає у невиконанні вимог Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII від 14.10.2014 в частині покладених на Кабінет Міністрів України повноважень щодо визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури та обов'язків привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом (ч.20 ст.86, п.13 розділу ХІІІ Закону № 1697-VII).
Згідно п.6 ч.3 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, що діяла на час прийняття судом першої інстанції оскаржуваної ухвали, позовна заява повертається позивачеві, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з положень ст.19 КАС України, якою встановлені правила предметної підсудності адміністративних справ.
Зокрема, суд встановив, що за своїм предметом визначений позивачем спір не підпадає під адміністративні справи, зазначені в ч.2 ст.19 КАС України. Одночасно, посилаючись на ч.3 ст.19 КАС України, суд першої інстанції дійшов висновку, що дана справа підсудна окружному адміністративному суду м. Києва з огляду на те, що позивачем звернені позовні вимоги до Кабінету Міністрів України.
Виходячи з встановлених обставин, норм процесуального законодавства, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що дана справа не підсудна територіально Дніпропетровському окружному адміністративному суду, разом з тим вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування, знаходження) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.
Адміністративні справи з приводу оскарження нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України чи іншого суб'єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України, крім випадків, передбачених цим Кодексом, адміністративні справи з приводу оскарження рішень Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель та рішень у сфері державної допомоги суб'єктам господарювання, адміністративні справи за позовом Антимонопольного комітету України у сфері державної допомоги суб'єктам господарювання, адміністративні справи, відповідачем у яких є закордонне дипломатичне чи консульське представництво України, його посадова чи службова особа, а також адміністративні справи про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії, про заборону (примусовий розпуск, ліквідацію) політичної партії вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ (ч.3 ст.19 КАС України).
Виходячи з визначеного позивачем спору, суд першої інстанції вірно вказав про відсутність підстав для застосування положень ч.2 ст.19 КАС України, втім безпідставно послався на положення ч.3 ст.19 КАС України, оскільки, як правильно зазначив позивач, ним оскаржується не нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України, а допущена відповідачем протиправна бездіяльність щодо виконання вимог Закону.
Отже, спір в межах даної адміністративної справи не підпадає під визначені в частинах 2 та 3 статті 19 КАС України, також Кодекс адміністративного судочинства України не встановлює окремих правил та особливостей провадження у адміністративних справах щодо оскарження бездіяльності Кабінету Міністрів України, зокрема, бездіяльності з приводу невиконання покладених на нього Законом України «Про прокуратуру» обов'язків.
Тобто при вирішенні питання щодо територіальної підсудності даної справи слід керуватися загальним правилом, що міститься в ч.1 ст.19 КАС України, а саме: адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, дана адміністративна справа має вирішуватись адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, відповідно, ця справа не підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду.
За правилами ст.320 КАС України в редакції з 15.12.2017 підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Приймаючи до уваги, що в даному випадку невірне застосування судом першої інстанції норм процесуального права не призвело до неправильного вирішення питання, апеляційний суд вважає відсутніми передбачені ст.320 КАС України підстави для скасування ухвали суду першої інстанції і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 310, 312, 315, 320, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року у справі № 804/6209/17 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку, встановленому ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: Я.В. Семененко