22 лютого 2018 року справа № 175/1588/17(2-а/175/39/17)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чумака С.Ю.,
суддів: Добродняк І.Ю Олефіренко Н.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 7 грудня 2017 року у справі № 175/1588/17 (2-а/175/39/17) за позовом ОСОБА_1 до інспектора 6 роти 4 батальйону управління патрульної поліції у м. Дніпрі капрала поліції Зануди Андрія Андрійовича, Управління патрульної поліції в м. Дніпрі Департаменту патрульної поліції про визнання дій неправомірними та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати дії відповідача щодо притягнення його до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 425 гривень протиправними та скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ЕАА № 090156 від 27.04.2017 року.
Постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 7 грудня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, задовольнивши позовні вимоги.
В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що його протиправно притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн, оскільки факт вчинення ним правопорушення відповідачем не доведений.
Колегія суддів розглянула справу відповідно до вимог статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила такі обставини.
27.04.2017 року капралом поліції Занудою А.А. винесено постанову серії ЕАА № 090156, відповідно до якої позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП за те, що близько 7 годин 15 хвилин рухаючись по Набережній Заводській в напрямку ж/м Парус, керуючи транспортним засобом Daewoo Lanos, номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є військова частина НОМЕР_2 , здійснив рух на заборонений сигнал світлофору (червоний), чим порушив вимоги п. 8.7.3 «Е» ПДР, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. (а.с.6)
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду.
При вирішенні справи колегія суддів виходить з наступного.
Частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
У відповідності до п. 8.7.3 «е» ПДР червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, іншими документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано суду жодних доказів в розумінні статті 251 КУпАП, які підтверджують порушення позивачем дорожнього руху, наявність в його діях складу правопорушення та правомірність прийняття оскаржуваної постанови (фото, відеозапис тощо).
Нормами ч. 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, оскільки доказів вини позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП, відповідачем не надано, колегія суддів приходить до висновку про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, що в свою чергу свідчить про неправомірність складеної відносно останнього постанови про накладення адміністративного стягнення.
З приводу доводів суду першої інстанції, що позивач не надав жодних доказів, які спростовували б факт вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, суд апеляційної інстанції зазначає, що обов'язок доказування вини особи у скоєнні адміністративного правопорушення відповідно до ст. 77 КАС України, покладається на відповідача, а саме патрульного поліції, яким відповідно складено оскаржувану постанову. Посилання суду першої інстанції на правомірність дій відповідача у зв'язку із знищенням на час розгляду справи відеозапису обставин правопорушення згідно з чинними інструкціями є безпідставними, оскільки таке знищення не доводить факт скоєння позивачем порушення Правил дорожнього руху.
Згідно з частиною 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Суд апеляційної інстанції при скасуванні рішення суду першої інстанції і прийнятті нової постанови при задоволенні позову наділений правами суду першої інстанції.
Відповідно до частини 3 статті 272 КАС України судові рішення апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених, зокрема, статтею 286 цього Кодексу (справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності) набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.
За таких обставин, враховуючи наведені норми законів, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, його висновки суперечать обставинам справи, що призвело до неправильного її вирішення, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволенні адміністративного позову.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242, 243, 272, 286, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 7 грудня 2017 року у справі № 175/1588/17 (2-а/175/39/17) скасувати.
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову від 27.04.2017 року серія ЕАА № 090156 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 122 КУпАП в розмірі 425 гривень (чотириста двадцять п'ять гривень) і справу про адміністративне правопорушення закрити.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: С.Ю. Чумак
Суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: Н.А. Олефіренко