18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
13 лютого 2018 року справа № 925/1626/17 м. Черкаси
За позовом приватного підприємства "КИТ-3"
до комунального підприємства "Служба утримання будинків "Митниця" Черкаської міської ради
про стягнення 13518 грн. 89 коп.
Суддя Дорошенко М.В.
Секретар судового засідання Рябенька Я.В.
Представники сторін:
від позивача: у засіданні суду, яке відбулося 16.01.2018, - ОСОБА_1, у засідання суду, яке відбулося 13.02.2018 - не явилися;
від відповідача: не явилися.
Приватне підприємство "КИТ-3" звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до комунального підприємства "Служба утримання будинків "Митниця" Черкаської міської ради про стягнення 13518 грн. 89 коп., у тому числі: 4546 грн. 80 коп. основної суми боргу за виконані роботи, 4960 грн. 35 коп. пені, 3619 грн. 72 коп. інфляційних нарахувань, та 392 грн. 02 коп. 3% річних.
Також позивач у позові просить господарський суд стягнути з відповідача на свою користь витрати на сплату судового збору.
В обґрунтування позову позивач вказав на невиконання відповідачем грошового зобов'язання за укладеним між сторонами договором на виконання робіт по поточному ремонту від 21.03.2014 №79 щодо оплати виконаних позивачем підрядних робіт з поточного ремонту покрівлі житлового будинку №45 по вул. Героїв Дніпра у м. Черкаси, який перебуває на обслуговуванні відповідача.
Ухвалою від 18.12.2017 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву приватного підприємства "КИТ-3" до розгляду, відкрив провадження у цій справі, призначив у ній підготовче засідання на 12 год. 00 хв. 16.01.2018 у приміщенні Господарського суду Черкаської області.
Ухвалою від 16.01.2018 Господарський суд Черкаської області закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у засіданні суду на 09 год. 00 хв. 13 лютого 2018 року в приміщенні Господарського суду Черкаської області.
Позивач був належним чином повідомлений про дату, час і місце засідання суду з розгляду справи по суті, призначеного ухвалою від 16.01.2018 на 09 годину 13.02.2018 проте його представник у це судове засідання не явився.
Відповідачу за вказаною у позові та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресою його місцезнаходження Господарський суд Черкаської області надіслав рекомендованим листом з повідомленням про вручення ухвалу від 16.01.2018 про закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті на 09 год. 00 хв. 13.02.2018. Проте, вказане поштове відправлення не було вручене відповідачу, а було повернуто до господарського суду з відміткою пошти від 26.01.2018 "адресат вибув". Іншої своєї адреси відповідач господарському суду не повідомив, що відповідно до ч. 3, ч. 7 ст. 120 та п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України є підставою вважати ухвалу від 16.01.2018 врученою відповідачу 26.01.2018 і, що він повідомлений про призначене цією ухвалою судове засідання.
Представник відповідача у судове засідання, призначене на 09 год. 00 хв. 13.02.2018, не з'явився. Відзив на позов до господарського суду не надійшов.
Нез'явлення представників сторін у судове засідання не перешкоджає вирішенню спору за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши наявні у справі письмові докази, Господарський суд Черкаської області
21 березня 2014 року комунальне підприємство "Служба утримання будинків "Митниця" Черкаської міської ради (далі - замовник та/або відповідач) та приватне підприємство "КИТ-3" (далі - підрядник та/або позивач) уклали між собою договір №79 на виконання робіт по поточному ремонту (далі - договір № 79).
Згідно з п. 1.1 договору №79 замовник передає, а підрядник приймає на себе організацію і виконання робіт по поточному ремонту покрівлі житлового будинку №45 по вул. Героїв Дніпра у м. Черкаси, який перебуває на обслуговуванні замовника.
Відповідно до п. 2.1 договору №79 загальна вартість договору визначається за актами приймання - передачі виконаних робіт форми № КБ-2 та довідками форми № КБ-3.
У п. 3.2 договору №79 його сторони передбачили, що розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі актів - приймання-передачі виконаних робіт форми № КБ-2 та довідки форми № КБ-3.
Згідно з п. 3.3 договору №79 розрахунки за виконані роботи замовник проводить після підписання акту приймання - передачі виконаних робіт на умовах відстрочки платежу на 60 календарних днів.
Відповідно до п. 5.2 договору №79 передача і приймання робіт після закінчення їх виконання здійснюється у відповідності до чинного законодавства України і оформляється актом приймання виконаних робіт.
Згідно з п. 10.1 договору №79 останній вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2014, але у будь-якому разі до повного виконання ними своїх зобов'язань за договором.
Пені за прострочення замовником оплати виконаних підрядником робіт у договорі №79 його сторони не встановили.
На виконання договору №79 позивач виконав і передав відповідачу, а останній прийняв роботи з поточного ремонту покрівлі житлового будинку №45 по вул. Героїв Дніпра у м. Черкаси на загальну суму 4546 грн. 80 коп., що підтверджується підписаними 31.10.2014 обома сторонами і скріпленими їх печатками актом приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2014 року форми КБ-2в і довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2014 року форми КБ-3.
Статтею 253 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Перебіг встановленого п. 3.3 договору №79 періоду відстрочки платежу у 60 календарних днів почався з 01.11.2014 - наступного дня після підписання сторонами акта приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2014 року форми КБ-2в і довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2014 року форми КБ-3 і сплив 30.12.2014.
Отож відповідач мав оплатити виконані позивачем роботи у строк по 30 грудня 2014 року включно, проте це зобов'язання відповідач не виконав. Відповідно основна сума боргу відповідача перед позивачем за виконані підрядні роботи становить 4546 грн. 80 коп.
За прострочення оплати 4546 грн. 80 коп. боргу за виконані підрядні роботи позивач нарахував відповідачу за період з 30.12.2014 по 13.11.2017 до сплати 4960 грн. 35 коп. пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у вказаний період прострочення, а також передбачені ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційні нарахування у сумі 3619 грн. 72 коп. і 3% річних у сумі 392 грн. 02 коп.
Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами 1 та 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У ст. 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Частина 2 ст. 20 Господарського кодексу України передбачає право кожного суб'єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, присудження до виконання обов'язку в натурі та застосування штрафних санкцій.
Частина 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визначає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частини 1 та 4 ст. 231 Господарського кодексу України передбачають, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Згідно з ст. 1 та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пленум Вищого господарського суду України у п.1.3 своєї постанови від 17.12.2013 №14"Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" роз'яснив, що з урахуванням приписів ст. 549, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.
З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства, Господарський суд Черкаської області дійшов до таких висновків.
Відповідач не виконав грошове зобов'язання за договором №79, строк виконання якого настав, щодо оплати позивачу 4546 грн. 80 коп. боргу за виконані ним підрядні роботи і тим самим порушивши права позивача на своєчасне одержання цієї сум коштів.
Відтак позивач в порядку захисту свого порушеного права вправі вимагати примусового виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором №79 в натурі шляхом стягнення з нього на свою користь 4546 грн. 80 коп. боргу, а також передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційних нарахувань і трьох процентів річних.
Застосування пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань можливе лише у разі якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства.
Стягнення заявленої позивачем у позові пені у сумі 4960 грн. 35 коп. не передбачене ні договором №79, ні актами законодавства, тому вимога позивача про її стягнення з відповідача є безпідставною і через це такою, що не підлягає задоволенню.
Як уже зазначалося вище день - 30.12.2014 є останнім днем передбаченого п. 3.3 договору №79 шістдесятиденного періоду відстрочки в оплаті виконаних робіт, тому першим днем прострочення в їх оплаті є 31.12.2014. Отож позивач безпідставно включив до періоду прострочення для нарахування інфляційних нарахувань і 3% річних день - 30.12.2014, що призвело до завищення суми 3% річних, яка за період з 31.12.2014 по 13.11.2017 становить 391 грн. 65 коп.
За таких обставин позов підлягає задоволенню лише в частині стягнення 4546 грн. 80 коп. основної суми боргу, 3619 грн. 72 коп. інфляційних нарахувань та 391 грн.65 коп. 3% річних.
За подання позову позивач згідно з квитанцією від 27.11.2017 №0.0.903705971.1 сплатив 1600 грн. судового збору.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених позовних позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню 1012 грн. 88 коп. витрат на сплату судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області
Позов задовольнити частково.
Стягнути з комунального підприємства "Служба утримання будинків "Митниця" Черкаської міської ради (бульвар Шевченка, 345, м. Черкаси, Черкаська область, 18005, ідентифікаційний код 36701739) на користь приватного підприємства "КИТ-3", (провулок Піщаний, 6, м. Черкаси, Черкаська область, 18000, ідентифікаційний код 34661245) - 4546 грн. 80 коп. основної суми боргу, 3619 грн. 72 коп. інфляційних нарахувань, 391 грн. 65 коп. 3% річних та 1012 грн. 88 коп. витрат на сплату судового збору.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Це рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.
Повне рішення складено і підписано 26.02.2018.
СУДДЯ М.В. Дорошенко