справа № 278/2360/17
26 лютого 2018 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , сторін кримінального провадження прокурора ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_4 , представника потерпілої адвоката ОСОБА_5 , захисника адвоката ОСОБА_6 , розглянув кримінальне провадження по обвинуваченню:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Суємці, Баранівського району Житомирської області, громадянин України, з вищою освітою, працюючий провідним фахівцем відділу безпеки ПАТ "Укрпошта", на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, --
19 серпня 2017 року близько 21-ої години ОСОБА_7 перебував на подвір'ї будинку АДРЕСА_1 , де в останнього на ґрунті тривалих неприязних відносин виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень дружині ОСОБА_8 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_7 в цей час та місці, перебуваючи біля вхідної хвіртки зазначеного вище житлового будинку, шляхом стискання за рахунок власної сили рук в області шиї та верхніх кінцівок потерпілої спричинив їй тілесні ушкодження у вигляді синців, а саме по зовнішньому краю лівої вушної раковини, на лівій боковій поверхні шиї біля мочки вушної раковини та у верхній її частині, на правій боковій поверхні шиї.
Після отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_4 втекла до ванної кімнати цього житлового будинку. Однак, в цей же час та місці ОСОБА_7 , з метою заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій, продовжуючи злочинний умисел, зайшов до ванної кімнати та збив з ніг ОСОБА_4 своєю ногою, від чого остання впала на підлогу. Після чого ОСОБА_7 наніс своїми ногами та кулаками не менше десяти ударів по тілу, по нижніх кінцівках, та голові потерпілої, чим завдав їй тілесні ушкодження у вигляді синців та саден, а саме: по задній поверхні лівого плечового суглобу, задньому передпліччі, в проекції лівої лопатки, по нижньому краю виличної кістки справа, в правій завушній ділянці, в тім'яній ділянці, в ділянці правої гомілки та на поверхні лівої гомілки. Вказані тілесні ушкодження спричинені ОСОБА_4 відносяться до легких тілесних ушкоджень.
В суді обвинувачений ОСОБА_7 своєї вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення не визнав та дав наступні показання.
Дійсно у згадуваний день і час перебував в подвір'ї спільного з потерпілою будинку і між ними виникла сварка. Однак, тілесних ушкоджень він їй не заподіював, а лише захищався від ударів, що наносила потерпіла. Остання, в свою чергу, перебувала в стані алкогольного сп'яніння і, не втримавшись на ногах, падала під час сварки декілька разів. Зрозумівши, що нічого доброго з даної сварки не вийде, обвинувачений залишив будинок. В подальшому дізнався і був шокований тим, що почув на свою адресу. Обвинувачення вважає сфабрикованим, а побиття підстроєним, адже потерпіла вже на день сварки подала позов на розлучення про яке обвинуваченому не було відомо у той час.
Крім показань обвинуваченого судом були досліджені наступні показання та матеріали подані сторонами кримінального провадження.
Потерпіла ОСОБА_4 дала суду наступні показання. 19 серпня 2017 року повернулась додому. В цей час в будинку був ОСОБА_7 , який відразу почав словесну сварку, яка переросла у побиття. Претензії обвинуваченого були з приводу тривалої відсутності її дома. Ревнощі переросли у сварку, а потім у побиття. Потерпіла намагалась ухилитись від чисельних ударів і кликала на допомогу. Побиття почалось на подвір'ї будинку і продовжилось у його середині, адже обвинувачений побоювався бути викритим іншими сторонніми особами. У ванній кімнаті будинку, потерпіла намагалась привести себе у порядок, однак обвинувачений продовжував її бити і там. Спочатку руками, а потім, збивши з ніг, ногами по різних частинах тіла. Раптовий телефонний дзвінок колеги по роботі злякав обвинуваченого. Потерпіла відповівши на дзвінок благала про допомогу, просила викликати поліцію. Після цього обвинувачений залишив будинок і потерпіла його не бачила.
В подальшому, потерпіла телефонувала сусідці і просила допомогти, аби обвинувачений не продовжив побиття. Зустрічі із сусідкою не відбулось у той вечір, адже приїхали колеги по роботі ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Вони її супроводжували в поліцію для реєстрації побиття.
Показання свідка ОСОБА_11 , яка зазначила, що являється сусідкою потерпілої та обвинуваченого. 19 серпня 2017 року у вечірній час до неї зателефонувала потерпіла і повідомила, що обвинувачений її б'є. Крім цього, потерпіла просила включити світло на своїй вулиці аби було світло в тому числі на подвір'ї потерпілого та обвинуваченого. Свідок так і зробила, однак особисто із потерпілою та обвинуваченим не бачилась у той день. Після того, як свідок увімкнула світло на подвір'ї телефонувала знову до потерпілої, однак остання більше нічого не просила, адже до неї приїхала колега по роботі і вони чекали поліцію.
Колеги по роботі потерпілої ОСОБА_9 та ОСОБА_10 дали суду показання подібні одні одним про те, що у зазначений день прибули до будинку де проживали обвинувачений та потерпіла за проханням останньої про допомогу. Дане прохання пролунало в ході телефонного дзвінку. Після прибуття свідки побачили побиту потерпілу, супроводжували до поліції.
ОСОБА_12 суду показала, що близько знає як обвинуваченого так і потерпілу. Знає, що обвинувачений бив потерпілу декілька разів. Особисто побиття не бачила, однак наслідки цього свідкові розказувала потерпіла. Останній такий випадок мав місце в кінці серпня 2017 року.
Свідок ОСОБА_13 суду зазначила, що знає як обвинуваченого так і потерпілу, ще до їх знайомства і одруження. Бачила декілька разів тілесні ушкодження на тілі у потерпілої від побиття ОСОБА_7 . Очевидцем таких подій не була, однак потерпіла їй розказувала, що саме обвинувачений її бив.
ОСОБА_14 дав показання, якими повідомив, що є сином потерпілої та декілька разів мали місце факти побиття обвинуваченим потерпілої. Останній випадок був у серпні 2017 року і свідок переконував мати припинити будь-які відносини із ОСОБА_7 . Обставин побиття свідок не бачив, однак потерпіла показувала тілесні ушкодження на своєму тілі і після побиття ночувала у свідка дома.
Крім зазначених показань судом були досліджені наступні докази.
Протокол про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 20 серпня 2017 року об 2 годині 30 хвилин. Даним протоколом зафіксовано повідомлення потерпілої про факт її побиття ОСОБА_7 попереднього дня, близько 21 години в с. Перлявка Житомирського району Житомирської області.
Висновок експерта № 1764 від 21 серпня 2017 року, яким зазначено, що на тілі у потерпілої було виявлено синці на волосистій частині голови, садна на обличчі, синці та садна на лівій вушній раковині, шиї, синці на спині, обох верхніх та нижніх кінцівках, які утворились від дії тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, якими могли б бути рука затиснута в кулак, нога у взутті, пальці рук та нігті пальців рук сторонньої особи, не виключено в термін та за обставин вказаних потерпілою та відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Протокол проведення слідчого експерименту від 20 вересня 2017 року, в ході якого в період часу з 18 години 10 хвилин до 18 години 35 хвилин, потерпіла розповіла та показала на статистові обставини її побиття ОСОБА_7 19 серпня 2017 року у с. Перлявка за місцем їх спільного проживання.
Висновок експерта № 2071 від 26 вересня 2017 року, яким зазначено, що тілесні ушкодження потерпілої виявлені та зазначені раніше висновками судово-медичної експертизи могли бути утворені за обставин та в термін зазначені останньою в ході слідчого експерименту.
Потерпіла за місцем роботи характеризується з позитивної сторони.
Обвинувачений раніше не судимий і до кримінальної відповідальності не притягувався, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, за місцем проживання характеризується з позитивної сторони.
Проаналізував показання обвинуваченого, потерпілої, свідків, у сукупності із письмовими матеріалами справи, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за висунутим обвинуваченням по ч. 1 ст. 125 КК України знайшла своє об'єктивне підтвердження в ході судового розгляду справи і суд погоджується із згадуваною кваліфікацією виходячи з наступного.
Послідовними переконливими та об'єктивно підтвердженими суд вважає показання потерпілої, які, зокрема, підтверджуються та узгоджуються із іншими матеріалами справи. Так, показання потерпілої про обставини побиття її ОСОБА_7 за обставин та в час зазначений у висунутому обвинуваченні узгоджуються із висновками експертиз, які тільки доповнюють такі свідчення. Крім цього, показання потерпілої підтверджуються і показаннями інших свідків, як то ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_14 .
Показання свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які не були очевидцями побиття та не бачили потерпілу у той на наступний день, підтверджують чисельність випадків побиття обвинуваченим потерпілої.
До показань обвинуваченого суд відноситься критично і вважає їх спробою уникнути кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення. Зазначення того, що дані події були спотворені потерпілої начебто із-за спільного будинку, оскільки станом на 19 серпня 2017 року нею вже був поданий позов про розірвання шлюбу, існування якого не було відомо обвинуваченому, суд вважає неспроможними, адже ніякого значення ні для потерпілої ні для обвинуваченого таке спотворення подій не має у розрізі поданого позову про розлучення. Будинок обвинувачений вважає спільним сумісним майном і, як зазначав у суді, не спростовує даного факту. Навпаки, агресивна поведінка обвинуваченого по відношенню до потерпілої могло мати на меті усунення від такої частки у майні шляхом залякування.
Висновком судово-медичної експертизи за яким характер та локалізація тілесних ушкоджень виключають можливість їх спричинення самому собі спростовує показання обвинуваченого у цій частині тощо.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до відповідальності потерпілої, що датована 2013 роком, а також висновок про розгляд звернення адвоката ОСОБА_5 у 2017 році, суд рахує, ніякого значення для даної справи не має, а тому судом при прийнятті рішення до уваги не приймається.
При призначенні покарання ОСОБА_7 суд враховує ступінь тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, особу винного, який є раніше не судимим та до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем реєстрації характеризується позитивно, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, і таким чином суд вирішує призначити покарання передбачене санкцією частини статті інкримінованого кримінального правопорушення, якого, на думку суду, буде достатньо для попередження вчинення нових правопорушень та перевиховання обвинуваченого.
Цивільний позов у справі не заявлено. Процесуальні витрати у справі відсутні.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, --
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу розміром 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
До вступу вироку в законну силі запобіжний захід ОСОБА_7 не обирати.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Житомирський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
головуючий ОСОБА_1