Справа №295/1309/18
Категорія 3
2-н/295/77/18
13.02.2018 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Перекупка І.Г., розглянувши заяву Приватного підприємства «КВЖРЕП № 8» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги, -
Приватне підприємство «КВЖРЕП № 8» звернулось до суду з заявою про видачу судового наказу, в якій заявлена вимога про стягнення заборгованості за надані послуги: з утримання будинків і споруд та прибудинкової території в розмірі 5707,79 грн., з вивезення та захоронення побутових відходів за період в розмірі 362,97 грн. та судовий збір у сумі 176,20 грн.
Розглянувши надані матеріали, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у прийнятті заяви про видачу судового наказу за наступних підстав.
Відповідно до ст.163 частин 1-4 Цивільного процесуального кодексу України - "Заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником. У заяві повинно бути зазначено: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника; 3) ім'я (прізвище, ім'я та по-батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; 5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Крім того, заявник просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість в сумі 5824,52 грн. за період з 01.01.2015 р. по 01.01.2018 р. Однак, згідно з квитанції (розрахунку) від 02.02.2018 року вбачається, що на 01.01.2015 року вже числиться заборгованість за послуги в розмірі 532,89 грн., яка врахована в загальну суму заборгованості.
З даної квитанції вбачається, що заборгованість за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території та з вивезення та захоронення побутових відходів виникла раніше, тому вважає, що існує спір про право в частині вимог щодо стягнення заборгованості за період, який перевищує строки позовної давності в 3 роки.
Згідно із п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 року №14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви.
При вирішенні питання про наявність чи відсутність спору про право мають ураховуватися обставини, зокрема, якщо із доданих документів вбачається пропуск позовної давності.
Крім того, згідно до п.п. 1, 2 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Як роз'яснено в п. 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» №14 від 23.12.2011 року, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг.
Як встановлено в ч. 5 ст. 165 ЦПК України, з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суду за такою вимогою, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Відповідно до ч. 2 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись ст. 163, 165, ст.166 ЦПК України, п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 року №14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», суддя,-
Відмовити Приватному підприємству «КВЖРЕП № 8» у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою.
Заявник має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу судді подається протягом п'ятнадцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя І.Г. Перекупка