Справа № 212/4735/17 22-ц/774/351/К/18
Іменем України
22 лютого 2018 року м. Кривий Ріг
Справа № 212/4735/17
Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
судді -доповідача: Бондар Я.М.,
суддів: Барильської А.П., Зубакової В.П.,
секретар - Гладиш К.І.,
сторони справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат»,
розглянувши у порядку спрощенного позовного провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 29 вересня 2017 року у складі судді Зіміна М.В. постановленого у м. Кривому Розі, повне судове рішення складено 02 жовтня 2017 року,
У серпні 2017 року ОСОБА_1звернувся до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» ( надалі - ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат»), про відшкодування моральної шкоди працівнику, заподіяної ушкодженням здоров'я внаслідок виконання трудових обов'язків.
В мотивування позовних вимог зазначив, що протягом тривалого часу більше ніж 9 років працював на посаді підземного прохідника у шкідливих умовах виробничого середовища на підприємстві відповідача. Шкідливі умови виробничого середовища стали причиною виникнення у нього професійних захворювань та втрати 65% працездатності. Через професійні захворювання позивач постійно зазнає моральні та фізичні страждання. Просив стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди 921600 грн. без утримання податків з фізичних осіб.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 29 вересня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто на його користь у відшкодування моральної шкоди з ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» 21000 грн., а також на користь держави судовий збір у розмірі 640 грн.
В апеляційній скарзі представник відповідача ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції у повному обсязі та ухвалення нового рішення про відмову ОСОБА_1в задоволенні позовних вимог.
У мотивування апеляційної скарги представник відповідача зазначає, що судом першої інстанції не враховано роботу позивача на інших підприємствах із дією шкідливих факторів виробничого середовища, зокрема у ПрАТ «ЦГЗК». Судом не взято до уваги, що позивач був обізнаний про шкідливі фактори на виробництві, про що його було письмово повідомлено при прийомі на роботу. Крім того, вважає, що судом не взято до уваги відсутність вини відповідача в заподіянні шкоди позивачу. Розмір моральної шкоди, стягнутий судом першої інстанції, не вмотивований та на думку апелянта, є занадто завищеним.
Відзив на апеляційну скаргу не подавався.
Указом Президента України №452/2017 від 29 грудня 2017 року «Про ліквідацію апеляційних та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» ліквідовано Апеляційний суд Дніпропетровської області та утворено Дніпровський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та Кривому Розі.
За частиною 6 статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
Пунктом 8 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції, яка діє з 15.12.2017) передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Таким чином, Апеляційний суд Дніпропетровської області продовжує здійснювати свої повноваження до початку роботи Дніпровського апеляційного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та Кривому Розі.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно записів, що містяться в трудовій книжці позивач ОСОБА_1 працював у підземних умовах праці на різних підприємствах, з яких у період: з 30.08.1995 по 24.11.2004 року підземним гірничим робітником та підземним прохідником шахти імені «Леніна» ВАТ «Кривбасзалізрудком» (а.с.26-27).
Згідно медичного висновку лікарсько-експертної комісії Українського науково-дослідного інституту промислової медицини №224 від 21.02.2017 року ОСОБА_1 встановлені професійні захворювання: вібраційна хвороба другої стадії від дії локальної вібрації з синдромом вегетативно-сенсорної полі невропатії верхніх кінцівок з двобічним плечолопатковим пері артрозом (ПФ другого ступеня) остеоартрозом з пері артрозом ліктьових суглобів (ПФ першого-другого ступеня), трофічними порушеннями на кістях; радикулопатія попереково-крижова L5, S1 білатерална з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим та периферичним нейросудинним синдромами, нейродистрофією у вигляді деформуючого отсеоартрозу з пері артрозом колінних суглобів (ПФ другого ступеня); хронічне обструктивне захворювання легень першої ст.( пиловий бронхіт першої ст., емфізема легень першої ст.), група А.ЛН першого ст. (а.с.12-13).
За результатами виявлення у позивача ОСОБА_1 професійного захворювання проведено розслідування, за наслідками якого складено Акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4, затвердженого начальником Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області 30 березня 2017 року (а.с.18-21).
Відповідно до п.16 зазначеного Акту, підставою для встановлення професійних захворювань позивача, окрім іншого, згідно медичного висновку лікарсько-експертної комісії Українського науково-дослідного інституту промислової медицини від 21.02.2017 №224 послужив профмаршрут:08.1995-01.1996- в/о «Кривбасруда», ш.ім. «Леніна» підземний гірничий робітник; 01.1996-11.2004- ВАТ «Кривбасзалізрудком» ш.ім. «Леніна», підземний прохідник.
Згідно п.19 даного Акту, осіб, які порушили законодавство про охорону праці, гігієнічні регламенти і нормативи враховуючи роботу ОСОБА_1 впродовж 21 року 6 місяців в умовах впливу шкідливих виробничих факторів, конкретних посадових осіб, які відповідальні за виникнення професійних захворювань, встановити неможливо.
З Довідки огляду МСЕК серії 12ААА №046016 від 27.06.2017 видно, що ОСОБА_1 при первинному огляді встановлена стійка втрата працездатності в розмірі 65%, з яких 40%-вібраційна хвороба, 15% радикулопатія,10%-ХОЗЛ, третя група інвалідності з 19.06.2017 до 01.07.2018 року, з переоглядом 01.06.2018 року. (а.с.22,23).
На підставі встановлених обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про відшкодування позивачу, у зв'язку з отриманим професійним захворюванням, моральної шкоди відповідачем, з вини якого її заподіяно.
Вирішуючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в межах заявлених вимог та на підставі тих доказів, що надані сторонами під час розгляду справи по суті, у достатньо повному обсязі з'ясував права і обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпеченнябезпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Згідно ст. 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.
Частиною першої ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
У п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України занаявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема: виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків, чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
У зв'язку із викладеним, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги відповідача ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» про відсутність правової підстави для відшкодування позивачу шкоди у зв'язку із професійним захворюванням такими, що не відповідають законодавству.
Як видно з Акту розслідування причин виникнення у позивача хронічного професійного захворювання від 30 березня 2017 року, встановлено що позивач виконував роботи пов'язані з впливом вібрації, рівень якої перевищував гранично допустимі показники, з значним фізичним навантаженням, та вмістом концентрації пилу в повітрі робочої зони, що перевищувала ГДК (а.с.20)
Статтею 153 КЗпП України, передбачено обов'язок власника або уповноваженого ним органу створити на робочому місці умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Виходячи з викладеного, доводи апеляційної скарги ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» про відсутність обов'язку підприємства відшкодовувати моральну шкоду завдану позивачу, колегія суддів до уваги не приймає. Обов'язок створити безпечні умови праці законодавством покладено на роботодавця.
Враховуючи викладене й те, що право на відшкодування моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я професійним захворюванням ОСОБА_1 пов'язано з виконанням трудових обов'язків, виникло у позивача з червня 2017 року, тобто з моменту встановлення йому вперше стійкої втрати професійної працездатності, питання про відшкодування працівнику такої шкоди слід вирішувати на загальних підставах, передбачених нормами КЗпП України та Закону України «Про охорону праці».
Також, спростовуються й доводи відповідача ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат»щодо відсутності підстав відшкодування позивачу моральної шкоди, оскільки факт заподіяння такої шкоди, у зв'язку із професійним захворюванням, встановлений медичними довідками та виписними епікризами, про тривалість лікування. Позивач змушений проходити стаціонарний курс медикаментозного лікування, переносить фізичні страждання, відчуває фізичний біль у суглобах, що позбавляє нормальних життєвих зв'язків, що вимагає додаткових зусиль для організації його життя.
Колегія суддів вважає, що розмір моральної шкоди визначений судом з урахуванням роз'яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, відповідно до якого, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили.
Судом першої інстанції врахована ступінь фізичних і моральних страждань позивача, їх тривалість і тяжкість, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, а також конкретних обставин по справі, і наслідків, що наступили. Колегія суддів, беручи до уваги конкретні обставини по справі, характер отриманого позивачем професійного захворювання, період роботи на підприємстві ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» більше 9 років, з урахуванням загального часу праці позивача продовж 21 років 6 міс. в умовах впливу шкідливих факторів, відсоток втрати професійної працездатності 65%, вважає визначений судом розмір компенсації моральної шкоди відповідає засадам справедливості, законності та співмірності.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.
Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України Апеляційний суд Дніпроптровської області,
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», залишити без задоволення.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 29 вересня 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Головуючий:
Судді: