Справа № 206/493/18
Провадження № 1-в/206/118/18
26.02.2018року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника-адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро письмову заяву представника Комунального закладу «Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня» Дніпропетровської обласної ради лікаря-психіатра ОСОБА_5 стосовно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Репі-Шешелеті, Гальського району, Грузія, громадянина Грузії, інваліда 3 групи,
про продовження примусових заходів медичного характеру,
26.01.2018 року до Самарського районного суду м. Дніпропетровська надійшла письмова заява представника Комунального закладу «Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня» Дніпропетровської обласної ради лікаря-психіатра ОСОБА_5 про продовження примусових заходів медичного характеру ОСОБА_6 .
У вказаній письмовій заяві представник КЗ «Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня» вказує, що згідно постанови Центрально-Міського районного суду м. Голловки від 15.03.2011 року до ОСОБА_6 були застосовані примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом.
Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 28.08.2017 року ОСОБА_6 було замінено примусові заходи медичного характеру на перебування в умовах відділення із посиленим наглядом.
В судове засідання представник заявника лікар-психіатр та ОСОБА_6 не з'явились надали до суду заяви в яких підтримують письмову заяву та просять провести розгляд письмової заяви за їх відсутності.
Прокурор підтримав письмову заяву представника КЗ «Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня» Дніпропетровської обласної ради відносно ОСОБА_6 .
Захисник не заперечував проти задоволення письмової заяви.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників судового засідання, вважає, що письмова заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно постанови Центрально-Міського районного суду м. Голловки від 15.03.2011 року до ОСОБА_6 були застосовані примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом.
Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 28.08.2017 року ОСОБА_6 було замінено примусові заходи медичного характеру на перебування в умовах відділення із посиленим наглядом.
Згідно ч. 1 ст. 95 КК України продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надає особі таку психіатричну допомогу, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.
Згідно вимог ст. 514 КПК України, продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється, якщо особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, видужала або якщо внаслідок змін у стані її здоров'я відпала потреба в раніше застосованих заходах медичного характеру.
Відповідно до п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 03.06.2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», ст.95 КК України (2341-14) введено положення про можливість продовження застосування примусових заходів медичного характеру, яке, як і зміна або скасування (припинення) їх застосування, здійснюється за заявою представника психіатричного закладу, що надає особі психіатричну допомогу, з долученням до цієї заяви висновку комісії лікарів-психіатрів. Судам слід розглядати такі справи в порядку, передбаченому статтями 419, 422, 424 КПК України (1003-25). При цьому необхідно мати на увазі, що продовжувати застосування примусових заходів медичного характеру можна кожного разу на строк, який не перевищує шість місяців.
В письмовій заяві та висновку лікарів-психіатрів № 18 від 23.01.2018 року психіатричного освідування хворого ОСОБА_6 вказано, що за час перебування у стаціонарі психічний стан хворого без змін, в наявності виражена дефіцитарна процесуальна симптоматика. Комісія лікарів зробила висновок, що ОСОБА_6 рекомендовано продовжити примусові заходи медичного характеру з посиленим наглядом.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне письмову заяву письмову заяву представника Комунального закладу «Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня» Дніпропетровської обласної ради лікаря-психіатра ОСОБА_5 , задовольнити, та продовжити ОСОБА_6 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу з посиленим наглядом.
Керуючись ст.ст. 19,22 Закону України "Про психіатричну допомогу", ст.ст. 94, 95 Кримінального кодексу України, ст.ст. 372, 503, 512-514 Кримінального кодексу України, постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 від 03.06.2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», суд,
Письмову заяву представника Комунального закладу «Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня» Дніпропетровської обласної ради лікаря-психіатра ОСОБА_5 про продовження примусових заходів медичного характеру ОСОБА_6 - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_6 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу з посиленим наглядом, строком до 6 (шести) місяців.
Ухвала може бути оскаржена в судову палату з кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом семи днів.
Суддя: ОСОБА_1