Справа № 192/254/18
Провадження № 2-з/192/1/18
26.02.2018 року суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області Щербина Н.О., ознайомившись в смт Солоне Солонянського району Дніпропетровської області з клопотанням ОСОБА_1 про забезпечення доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності,
23 лютого 2018 року позивачка звернулася до суду з позовом про визнання права власності на ? частину житлового будинку № 11 по вул. Чечелівка в с. Привільне Солонянського району Дніпропетровської області та на ? частину земельних ділянок площею 0,250 га та площею 0,2528 га за цією ж адресою. На обґрунтування позову посилається на те, що вказане майно є спільним сумісним майном подружжя, проте на даний час щодо нього виник спір і позивачка просить суд визнати за нею право власності на ? частину спільного сумісного майна.
Одночасно з позовом ОСОБА_1 подано клопотання про забезпечення доказів, яке обґрунтовано тим, що для розгляду справи по суті та для проведення оцінки вартості спірного майна (для визначення ціни позову та оплати судового збору) їй необхідно надати суду технічну документацію на спірне домоволодіння. Проте у зв'язку з тим, що відповідач не надає їй технічний паспорт, а також чинить перешкоди у доступі до будинку працівника ТОВ «Абріс» та до земельних ділянок, тому з посиланням на ст. ст. 76,81,84 ЦПК України просить суд постановити ухвалу, якою забезпечити докази по справі шляхом примусового зобов'язання відповідача надати вільний доступ до домоволодіння позивачки та інженера інвентаризатора ТОВ «Абріс» для складання технічного паспорту та іншої необхідної документації для оцінки домоволодіння, житлового будинку та земельних ділянок.
Ознайомившись з поданим клопотанням, суддею було встановлено, що воно не відповідає вимогам ЦПК України.
Так, ст. 117 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення доказів, крім іншого, повинна містити обґрунтування необхідності забезпечення доказів, а згідно вимог ст. 116 цього Кодексу, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Оскільки позивачка просить суд забезпечити докази для зазначення ціни позову, яка може бути встановлена з наданих до суду доказів, а саме: копій договорів купівлі-продажу спірного майна, або шляхом надання звітів про оцінку нерухомого майна, довідки про нормативно-грошову оцінку земельних ділянок, тому суддя вважає, що позивачка не обґрунтувала необхідність забезпечення доказів шляхом примусового зобов'язання відповідача надати вільний доступ до домоволодіння для складання технічного паспорту та іншої необхідної документації для оцінки домоволодіння, житлового будинку та земельних ділянок.
В даному випадку технічний паспорт не може вважатися належним доказом вартості спірного майна.
Крім того, клопотання позивачки не містить посилання на те, що є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим, а клопотання хоча і містить прохання про забезпечення доказів, проте посилання на відповідні процесуальні норми у ньому відсутні, а зазначено посилання на статті ЦПК України, що регулюють витребування, а не забезпечення доказів.
Частиною 4 ст. 117 ЦПК України передбачено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення доказів подано без додержання вимог цієї статті, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
З урахуванням того, що подане клопотання ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст. ст. 116-117 ЦПК України, суддя
Клопотання ОСОБА_1 про забезпечення доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, - повернути позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Ухвали, що постановлені судом в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст ухвали суду складений 26 лютого 2018 року.
Суддя: Н. О. Щербина