Справа№340/592/17
Провадження № 2/340/35/18
21 лютого 2018 року Верховинський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого судді Бучинського А.Б.,
при секретарі судових засідань Фурманюк В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Верховина Івано-Франківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2, інтереси якої на підставі довіреності представляє ОСОБА_3 до Яблуницької сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області, третя особа: Сектор державної реєстрації Веховинської РДА Івано-Франківської області, про визнання права власності в порядку спадкування за законом,-,
ОСОБА_3 звернулася до суду, в інтересах ОСОБА_2 із позовом до відповідача про визнання права власності в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_4 на садибу АДРЕСА_1, яка складається з: житлового будинку позначеного на плані під літерою "А", загальною площею 100,8 м.кв., що складається з приміщень: коридору під №1-1 площею 25,7 м.кв., житлової кімнати під №1-2 площею 20,0 м.кв., кухні під №1-3 площею 15,0 м.кв., комори під №1-4 площею 15,7 м.кв., житлової кімнати під №1-5 площею 24,4 м.кв., сараю позначеного на плані під літерою "Б", вбиральні позначеної на плані під літерою "В", що знаходиться в АДРЕСА_1.
Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_4 Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається із земельних ділянок та житлового будинку. Своє право на прийняття спадщини після смерті чоловіка вона реалізувала, звернувшись своєчасно із заявою про прийняття спадщини, однак їй було видано свідоцтва про право на спадщину лише на частину майна три земельні ділянки, а в частині оформлення спадкових прав на житловий будинок з господарськими спорудами, розташований вселі Яблуниця, присілок Ріне було відмовлено через відсутність правовстановлюючих документів на зазначене нерухоме майно.
Однак переконана, що на момент смерті вказаний будинок перебував у власності її чоловіка, оскільки будинок було побудовано у 1985 році відповідно до чинного на той час законодавства та не являвся самочинним будівництвом. Крім цього, на той час державна реєстрація права власності на будинки у сільській місцевості не проводилася, і чинним законодавством такого обов'язку у власників не вимагалося. Тому переконана, що спірний будинок входив в об'єм спадкового майна після смерті ОСОБА_4, а оскільки вона являється спадкоємцем за законом, і інші спадкоємці своїх майнових прав на спадкове майно не заявили та претензій до неї не мають, просить позов задовольнити.
В судове засідання представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, подав до суду заяву про слухання справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав, а тому суд вважає за можливе розглянути цивільну справу у його відсутності.
Представник відповідача - Яблуницької сільської ради в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти позовних вимог не заперечив. А тому суд вважає за можливе завершувати розгляд справи у відсутності відповідача.
Третя особа - Сектор державної реєстрації Верховинської РДА Івано-Франківської області явку свого представника в судове засідання не забезпечив, належним чином повідомлявся про час та місце слухання справи, подала заяву про розгляд справи у його відсутності, відносно позову не заперечила. А тому суд вважає за можливе розглянути справу у відстуності третьої особи.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, на які сторони посилаються, суд позовні вимоги задовольняє виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Частинами 1 та 2 ст.1220 ЦК України визначено, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи.
У відповідності до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Як вбачається із свідоцтва про смерть (а.с. 9), ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у АДРЕСА_1, про що вчинено актовий запис від 06.10.2017 за №6.
Спадкоємцем першої черги за законом (ст.1261 ЦК України) після смерті ОСОБА_4 являється його дружина ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про одруження (а.с. 10).
Як встановлено судом, позивач у встановленому законом порядку звернулася до приватного нотаріуса Верховинського районного нотаріального округу Мартищук О.Я. із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_4 (а.с. 42)
Частково спадщину після смерті ОСОБА_4, позивачем прийнято, про що свідчать свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.10.2017 (а.с.11,12,13), видані приватним нотаріусом Верховинського районного нотаріального округу Мартищук О.Я., на: земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_2, площею 0,1070 га, земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_3, площею 0,1451 та земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_4, площею 0,2500 га, які розташовані за адресою: розташовану за адресою: АДРЕСА_1, що належали на час смерті спадкодавцю ОСОБА_4
В той же час, постановою від 25.10.2017 (а.с. 21), у видачі свідоцтва про право на спадщину за закономна житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 позивачу було відмовлено через відсутність підтверджуючих документів про право власності спадкодавця на зазначене нерухоме майно.
Дійсно, як встановлено судом на даний час право власності на житловий будинок АДРЕСА_1, що знаходиться в в АДРЕСА_1, ні за ким, в тому числі і за ОСОБА_2, не зареєстровано і свідоцтво про право власності на будинок не видавалося.
Рішенням Яблуницької сільської ради ради Верховинського району Івано-Франківської області №7 від 28.04..2017, на підставі заяви ОСОБА_2, житловому будинку та господарським спорудам, присвоєно поштову адресу, а саме: АДРЕСА_1 (а.с. 22).
05.05.2017 на житловий будинок АДРЕСА_1, який побудований у 1985 році, що знаходиться в АДРЕСА_1 позивачкою виготовлено технічний паспорт (а.с.14-18) .
Згідно представленого технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 вбачається, що він знаходиться в АДРЕСА_1, та складається з: житлового будинку позначеного на плані під літерою "А", загальною площею 100,8 м.кв., що складається з приміщень: коридору під №1-1 площею 25,7 м.кв., житлової кімнати під №1-2 площею 20,0 м.кв., кухні під №1-3 площею 15,0 м.кв., комори під №1-4 площею 15,7 м.кв., житлової кімнати під №1-5 площею 24,4 м.кв., сараю позначеного на плані під літерою "Б", вбиральні позначеної на плані під літерою "В". Будівлі були споруджені у 1985 році та завершені будівництвом.
Відповідно до п.1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності в Україні до моменту набрання чинності ЦК України з 01.01.2004 року регулювалися положеннями ЦК України 1963 року та Законом України "Про власність", який введено в дію з 15.04.1991 року.
Відповідно до положень ст.12 цього Закону було визначено, що громадянин набуває права власності на доходи від участі в суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом.
Об'єктами права індивідуальної власності є жилі будинки, квартири, предмети особистого користування, дачі, садові будинки, предмети домашнього господарства, продуктивна і робоча худоба, насадження на земельній ділянці, засоби виробництва, вироблена продукція, транспортні засоби, грошові кошти, акції, інші цінні папери, а також інше майно споживчого і виробничого призначення (ст. 13 Закону).
За таких обставин суд вважає, що спірний будинок був належним чином набутий у власність покійним ОСОБА_4 і на момент її смерті входив в об'єм спадкового майна.
При цьому суд переконаний, що відсутність реєстрації права власності на нерухоме майно не може бути перешкодою для прийняття спадщини позивачем, так як відповідно до ч.4 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав. Крім цього, у інший спосіб позивач позбавлений можливості захисту свого майнового права на прийняття спадщини в цій частині, оскільки внаслідок смерті власника майна адміністративна процедура здійснення оформлення правовстановлюючих документів на житловий будинок є унеможливлена.
А тому, враховуючи, що позивач, будучи спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4прийняла спадщину, однак не може оформити спадкові права з причин, що не залежать від її волі, позовні вимоги слід задовольнити.
Разом з тим суд вважає, що в порядку спадкування до позивача перейшло право власності на житловий будинок, а не садибу, як про це зазначено у позові, оскільки за змістом ст.381 ЦК України садибою є земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком та господарськими спорудами. Однак предметом даного позову являється тільки житловий будинок, а не земельна ділянка, що також входила до складу спадкового майна, та на яку позивачем отримано свідоцтво про право на спадщину за законом.
Керуючись ст.ст.11-13, 81, 259, 264-265, 268 ЦПК України, суд, -
позовні вимоги задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2, персональний ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, право власності на: житловий будинок АДРЕСА_1, позначений на плані під літерою "А", загальною площею 100,8 м.кв., що складається з приміщень: коридору під №1-1 площею 25,7 м.кв., житлової кімнати під №1-2 площею 20,0 м.кв., кухні під №1-3 площею 15,0 м.кв., комори під №1-4 площею 15,7 м.кв., житлової кімнати під №1-5 площею 24,4 м.кв., сараю позначеного на плані під літерою "Б", вбиральні позначеної на плані під літерою "В", що знаходиться в АДРЕСА_1.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до апеляційного суду Івано-Франківської області через Верховинський районний суд Івано-Франківської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: А.Б. Бучинський