Єдиний унікальний номер 185/183/18
1-кп/185/242/18
13 лютого 2018 року. Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі прокурора - ОСОБА_2
обвинуваченого - ОСОБА_3
захисника обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
секретаря - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді кримінальне провадження, зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12017040370002489 від 08.09.2017 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпро, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, працюючого в ВАТ "Агроинвест" бетонщиком, який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,раніше судимого:
- 19.03.2012 року Ленінським районним судом м. Севастополя за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України до 3-х років 8 місяців 15 днів позбавлення волі. Покарання відбув,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України,
ОСОБА_3 07.09.2017 року, приблизно о 23.50 годин, перебував біля будинку АДРЕСА_2 . Стоячи у дворі вищевказаного будинку він побачив, що вздовж двору проходять ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , де в цей час у нього виник злочинний умисел направлений на грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства та вчинення хуліганській дій із застосуванням предмета спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_10 . Надалі, ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на грубе порушення громадського порядку, з хуліганських мотивів, безпричинно, зробив в напрямку ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 та ОСОБА_12 декілька пострілів з предмета, ззовні візуально схожого на пістолет, який був заздалегідь заготовлений та призначений для нанесення тілесних ушкоджень. Діючи з особливою зухвалістю, усвідомлюючи, що його злочинні дії можуть спричинити тілесні ушкодження, але не маючи наміру від них відмовлятись, на неодноразові зауваження з боку ОСОБА_11 та ОСОБА_6 , про припинення протиправних дій ОСОБА_3 не реагував, а продовжував свої хуліганські дії, а саме почав стріляти в бік ОСОБА_6 та ОСОБА_10 . Продовжуючи свої хуліганські дії, ОСОБА_3 приблизно о 23.53 години, при усвідомленні можливості припинення таких дій, грубо порушуючи громадський порядок, виражаючи явну неповагу до суспільства, із хуліганських намірів, безпричинно, діючи з особливою зухвалістю почав бігти за потерпілим ОСОБА_6 . Під час руху в сторону ОСОБА_6 , який на той момент втікав від ОСОБА_3 , останній здійснив чергу пострілів з предмета, ззовні візуально схожого на пістолет, тим самим проявив явну неповагу до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю. Надалі, ОСОБА_3 під час вчинення хуліганських дій прийняв рішення викликати до себе своїх товаришів, що і зробив в телефонному режимі. Через декілька хвилин після його дзвінка приїхало два невстановлених слідством автомобіля, в яких перебували невстановлені особи, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження. Надалі, ОСОБА_3 спільно з невстановленими слідством особами, керуючись єдиним спільний злочинним умислом, направленим на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та вчинення хуліганській дій відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_11 , заздалегідь розподілив ролі, згідно яких ОСОБА_3 , діючи з особливою зухвалістю, усвідомлюючи, що його злочинними діями можуть бути спричинені тілесні ушкодження, але не маючи намір від них відмовлятись, продовжив проводити постріли в сторону ОСОБА_6 , тим самим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді п'яти травматичних шкірних ран з локалізацією у волосистій частині голови потиличної області, тім'яної області справа, нижньої третини шиї зліва, лівого стегна, лівої гомілки зовнішньої поверхні, які за своїм характером відносяться до ступеню легких. В свою чергу невстановлені слідством особи, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, керуючись єдиним спільним умислом, спрямованим на грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства та вчинення хуліганській дій відносно ОСОБА_11 , згідно своєї ролі, почали рухатись в бік останнього та наздогнавши його, виражаючи явну неповагу до суспільства, із хуліганський мотивів нанесли ОСОБА_13 удари руками та ногами в область обличчя, кінцівок, чим спричинили останньому тілесні ушкодження у вигляді синцю в області лоба зліва, лівого колінного суглобу по передньо - внутрішній поверхні та верхній третини правої гомілки, на фоні синця правої гомілки подовжньо паралельні садна-подряпини, які за своїм характером підносяться до ступеню легких.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав у повному обсязі, та суду пояснив, що з обставинами, які зазначені в обвинувальному акті, він повністю згоден. Додав, що дійсно 07.09.2017 року, близько 23.50 годин, він, перебуваючи біля будинку № 21 по вулиці Преображенській м. Павлограда, Дніпропетровської області побачив раніше невідомих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_12 та ОСОБА_9 , які проходили повз двору, почав робити постріли в їх напрямок з пістолету, та на їх зауваження не реагував. ОСОБА_6 почав тікати, а він намагався наздогнати його, здійснюючи постріли. В цей час він по телефону викликав друзів, які через декілька хвилин приїхали на двох автомобілях. Він продовжував здійснювати постріли в сторону ОСОБА_6 , в результаті чого спричинив останньому тілесні ушкодження. Щиро кається в тім, що сталося, та просить пробачення у потерпілих.
Допитавши обвинуваченого суд вважає, що він винний в хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, із застосуванням іншого предмета спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень.
Його дії кваліфікуються за ч.4 ст. 296 КК України.
Під час визначення покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив злочин, який відносяться до категорії тяжких, раніше судимий, працює, на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно, за попереднім місцем роботи характеризується позитивно, вину визнав повністю.
Згідно ст. 66 КК України, обставиною, яка пом'якшує покарання для обвинуваченого є щире каяття.
Згідно ст. 67 КК України, обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, є рецедив злочину.
Як витікає з вимог ст. 65 КК України, суд призначає покарання з урахуванням ступеню тяжкості скоєного злочину, особи винного та обставин, які пом'якшують або обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до положень ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами, а також не має на меті фізичних страждань або принизити людську гідність.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у межах санкції ч.4 ст. 296 КК України у вигляді позбавлення волі.
Призначаючи покарання обвинуваченому суд враховує вище зазначені обставини, дані про особу останнього, а саме те, що він проживає з братом - ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є інвалідом II групи з дитинства, та потребує морального та матеріального піклування зі сторони брата. Сам обвинувачений за станом здоров'я потребує постійного нагляду лікарів й отримання медичної допомоги, так як відповідно до довідки від 16.11.2017 року приймального відділення Кліничного об'єднання швидкої медичної допомоги у ОСОБА_3 гострий панкреатит. Згідно УЗД органів брючної порожнини у останнього збільшення печінки і жовчного пузиря, діффузні зміни у всьому шлунково-кишкового тракту. Згідно до характеристики ПМРБФ «КЕТЕР БЛАГО» ОСОБА_3 активно приймав участь у заходах Фонду, займався збором гуманітарної допомоги для військових, які знаходяться в зоні АТО, та для тимчасово переміщених осіб із зони бойових дій, особисто доправляв гуманітарну допомогу добровольчим підрозділам у найгарячіші місця Донецької і Луганської областей, ризикуючи власним життям, за що останнього було нагороджено подякою. Обвинувачений раніше притягався до кримінальної відповідальності, але покарання відбув, щиро розкаявся в скоєнні злочину, яке відносяться хоч до категорії тяжких, але тяжких наслідків не настало. Обвинувачений до арешту працював, та характеризується з позитивної сторони як за місцем проживання, так і за місцем роботи. Потерпілі по справі надали суду заяви про слухання кримінального провадження за їх відсутності, претензій до обвинуваченого не мають. Щодо покарання обвинуваченому, то ОСОБА_15 покладається на розсуд суду, а ОСОБА_7 просить призначити обвинуваченому покарання не пов'язане з позбавленням волі.
Ставлення обвинуваченого до скоєного, впливу призначеного покарання на виправлення обвинуваченого, з метою захисту прав і законних інтересів особистості, суспільства і держави, з урахуванням вимог справедливості і цілей правосуддя, суд приходить висновку, що обвинувачений не становить небезпеку для суспільства, в зв'язку з чим його виправлення можливе без ізолювання від суспільства, та вважає можливим відповідно до ст.75 КК України звільнити його від відбування призначеного покарання з іспитовим строком, протягом якого він не скоїть нового злочину, та виконає покладені на нього обов'язки, передбачені п. 1,2 ч.1, п.2 ч.2 ст. 76 КК України.
Саме таке покарання, на думку суду, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, та попередження вчинення ним злочинів.
Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява № 10249/03), де зазначено, що складовим принципом верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. А у справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року) суд встановив, що для того, щоб втручання вважалось пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не ставити «особистий і надмірний тягар для особи».
Цивільний позов не заявлений.
По кримінальному провадженню проведено дві судово-медичні експертизи, кошти на проведення яких не витрачались, процесуальні витрати за проведення судово-балістичних експертиз в сумі 2372 (дві тисячі триста сімдесят дві) грн.88 коп. слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.
Речові докази слід розподілити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_3 , визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на три роки, з виконанням обов'язків, передбачених п. 1,2 ч.1, п.2 ч.2 ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою скасувати.
ОСОБА_3 звільнити з під варти в залі суду.
Цивільний позов не заявлений.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта у сумі 2372 (дві тисячі триста сімдесят дві) грн.88 коп.
Речові докази : 8 гільз з маркуванням (4 шт. ПС УРА 9 мм., 2 шт. ОГУ YAS PAK 9 мм. та опечатані в спец. пакет під № 0070947 та 2 шт. 5,45 мм. 539/89 опечатані в спец. пакет під № 0070981) та 2 шароподібні предмети чорного кольору, які вилучені у ОСОБА_6 , які знаходяться в камері схову Павлоградського ВП - знищити.
На вирок може бути подана апеляційна скарга з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1 .