Справа № 210/2492/17 22-ц/774/501/К/18
21 лютого 2018 року м. Кривий Ріг
справа № 210/2492/17
Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді: Барильської А.П.,
суддів: Бондар Я.М., Зубакової В.П.,
секретар: Гладиш К.І.,
сторони:
позивач: ОСОБА_1
відповідач: Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг»
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження апеляційні скарги ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_3, представника Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 26 жовтня 2017 року, яке постановлено суддею Літвіненко Н.А. у місті Кривому Розі, -
В червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (надалі - ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг») про стягнення моральної шкоди у зв'язку зі смертю батька, посилаючись на те, що він є сином загиблого ОСОБА_4, який, перебуваючи в трудових відносинах з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», на той час КГГМК «Криворіжсталь», ІНФОРМАЦІЯ_2 року, отримавши ушкодження здоров'я несумісні з життям під час виконання своїх професійних обов'язків, загинув.
Вважаючи відповідальними за смерть батька посадових осіб ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», просив стягнути з відповідача моральну шкоду, завдану загибеллю батька, розмір якої вона визначив у 499200 грн.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 26 жовтня 2017 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь ОСОБА_1 50 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь держави судовий збір у розмірі 640 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі представник позивача ставить питання про зміну рішення суду першої інстанції та стягнення на користь позивача моральної шкоди в розмірі, визначеному в позовній заяві, а саме 499200 грн., посилаючись на неповне та неточне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, вважає, що розмір стягнутої моральної шкоди не відповідає фактичним моральним стражданням, які позивач переніс та переносить у зв'язку із смертю батька, який загинув коли позивачеві було чотири роки.
В апеляційній скарзі відповідач ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову позивачу в задоволенні позову, посилаючись на те, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, рішення ґрунтується на висновках, зроблених після неповного та необ'єктивного з'ясування всіх дійсних обставин справи. Так, судом не було враховано, що обов'язковою підставою для деліктної відповідальності за завдання моральної шкоди є встановлення причинного зв'язку між шкодою і протиправною поведінкою особи, тоді як Актом форми Н-5 встановлено вину у настанні нещасного випадку потерпілого ОСОБА_4, який самовільно, без наряду і розпорядження відкрив бокову кришку автоматичного фідерного вимикача, проник в електроустановку, яка знаходилась під напругою.
Представник відповідача вважає, що розмір стягнутої моральної шкоди є необґрунтованим, не відповідає вимогам розумності, виваженості, та справедливості, та є значно завищеним.
Указом Президента України «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» №452 від 29 грудня 2017 року ліквідовано Апеляційний суд Дніпропетровської області та утворено Дніпровський Апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та Кривому Розі.
Згідно пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Відповідно до пункту 8 Розділу ХІІІ Цивільного процесуального кодексу України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційній суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Таким чином, Апеляційний суд Дніпропетровської області продовжує здійснювати свої повноваження до початку роботи Дніпровського Апеляційного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та Кривому Розі.
Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» - Зеркіна А.С., який підтримав доводи апеляційної скарги ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», та заперечував проти доводів апеляційної скарги представника позивача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника позивача має бути задоволена частково, апеляційна скарга представника відповідача - залишена без задоволення, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що згідно копії свідоцтва про народження, позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, є сином - ОСОБА_4.
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, виданого 12.12.2003 р. відділом реєстрації актів громадянського стану Тернівського районного управління юстиції міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 р. у віці 32 років, про що в книзі реєстрації актів про смерть зроблено відповідний актовий запис за № 1541. Причиною смерті зазначено враження електричним струмом.
Відповідно до Акту № 9 про нещасний випадок від 05.03.2004 р. (форма Н-1), місцем, де стався нещасний випадок є «хозяйственный орт 231 оси горизонта 975 метра». Потерпілим є ОСОБА_4; професія - електрослюсар (слюсар) черговий і по ремонту обладнання; 4 розряд; загальний стаж роботи 9 років, за професією (посадою), під час роботи за якою стався нещасний випадок - 8 років.
Як вбачається з ч. 3 Акту розслідування нещасного випадку, який стався ІНФОРМАЦІЯ_2 р. в 01.00 год., нещасний випадок стався за наступних обставин. ОСОБА_6 самовільно без наряду та розпорядження розкрив бокову кришку АФВ -2А, доторкнувся до струмоведучих частинам та був уражений технічною електрикою.
З п.п. 6, 7, 9 Акту розслідування нещасного випадку від 05.03.2004 року, нещасний випадок стався ІНФОРМАЦІЯ_2 р. Причиною настання нещасного випадку є невиконання вимог інструкції з охорони, що виразилося у самовільному проникненні потерпілого в електроустановку, що знаходиться під напругою. Внаслідок нещасного випадку (смерть наступила внаслідок ураження технічною електрикою), потерпілий помер.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції керувався вимогами ст. ст. 1167, 1168 ЦК України і виходив з обов'язку відповідача відшкодувати на користь позивача моральну шкоду, у зв'язку із смертю його батька.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для стягнення моральної шкоди, однак не погоджується із визначенм судом розміром моральної шкоди, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу наявності підстав для відшкодування відповідачем моральної шкоди позивачу у зв'язку зі смертю батька позивача - ОСОБА_4, який загинув в результаті нещасного випадку на виробництві.
З аналізу змісту ст. 1167 ЦК України вбачається, що підставами відповідальності за завдану моральну шкоду є наявність такої шкоди, протиправна поведінка заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вина останнього.
Згідно ч.2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживають з нею однією сім'єю.
Рішенням Конституційного Суду України від 08.10.2008 року № 20-рп/2008 (справа про страхові виплати) визначено, що саме право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст. 237-1 КЗпП України (для потерпілих) та ст. 1167 ЦК України (для членів сімей потерпілих) їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).
Вказані підстави відповідальності ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» за моральну шкоду, спричинену внаслідок загибелі ОСОБА_4, судом першої інстанції встановлені в повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи, а саме: Актом проведення спеціального розслідування нещасного випадку від 05 березня 2004 року та Актом про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, від 05 березня 2004 року, якими встановлена вина посадових осіб ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», які допустили порушення вимог своїх посадових інструкцій, що у сукупності й стало причиною нещасного випадку (а.с. 8-19).
Факт заподіяння моральної шкоди позивачеві у зв'язку з втратою близької людини, встановлений в судовому засіданні. Зокрема, позивач після смерті батька зазнав глибоких моральних переживань, переносив та переносить моральні страждання, усвідомлюючи, що в нього немає батька, залишившись без моральної та матеріальної підтримки, що позбавляє їх нормальних життєвих зв'язків та вимагає додаткових зусиль для організації свого життя. Крім того, завдано глибоких моральних страждань, з огляду на незворотні негативні наслідки, які настали для позивача внаслідок смерті батька.
Судом першої інстанції встановлений й причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою відповідача - втрата життєвих зв'язків ОСОБА_1 з рідною людиною.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції в повному обсязі відповідають вимогам діючого цивільного законодавства та роз'ясненням, наданими Пленумом Верховного Суду України в п.5 Постанови «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року № 4 з подальшими змінами, у зв'язку з чим доводи відповідача щодо невстановлення судом першої інстанції підстав відшкодування моральної шкоди з боку відповідача на користь позивача, зокрема й факту її заподіяння, є необґрунтованими.
З огляду на вищезазначене суд першої інстанції правильно визнав, що відповідач є особою, що несе відповідальність по відшкодуванню моральної шкоди позивачеві - сину померлого, а доводи представника відповідача в апеляційній скарзі в цій частині є необґрунтованими, оскільки згідно ст. 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Частиною третьою ст. 13 Закону України «Про охорону праці» на роботодавця покладено безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Також не можуть бути підставою для скасування рішення суду доводи апеляційної скарги про те, що Актом форми Н-5 встановлено вину у настанні нещасного випадку потерпілого ОСОБА_4, оскільки, згідно ст. 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Частиною третьою ст. 13 Закону України «Про охорону праці» на роботодавця покладено безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Слід зазначити, що Актом проведення спеціального розслідування нещасного випадку від 05 березня 2004 року та Актом про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, від 05 березня 2004 року, встановлена вина, як потерпілого, так і інших посадових осіб ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», які допустили порушення вимог своїх посадових інструкцій, що у сукупності й стало причиною нещасного випадку (а.с. 8-19).
Однак, колегія суддів вважає, що розмір моральної шкоди визначений судом без урахування роз'яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до якого, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили.
Тому колегія суддів приймає до уваги доводи апеляційної скарги представника позивача щодо незгоди з зазначеним судом першої інстанції розміром моральної шкоди та посиланням на те, що суд не керувався принципами розумності та справедливості.
За таких обставин, колегія суддів, беручи до уваги конкретні обставини по справі, характер і ступень моральних страждань позивача - сина ОСОБА_1, померлого в результаті нещасного випадку на виробництві, в той час як позивачеві було чотири роки, перенесення позивачем моральних страждань, усвідомленням того, що в нього немає батька, залишення без моральної та матеріальної підтримки, що позбавило позивача нормальних життєвих зв'язків та вимагає додаткових зусиль для організації свого життя. Крім того, колегія суддів вважає, що позивачу завдано глибоких моральних страждань, з огляду на незворотні негативні наслідки, які настали для нього внаслідок смерті батька, вважає за необхідне змінити рішення суду, збільшивши розмір стягнутої моральної шкоди з відповідача на користь позивача з 50000 грн. до 90000 грн.
Керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_3, - задовольнити частково.
Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» - залишити без задоволення.
Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 26 жовтня 2017 року змінити в частині розміру моральної шкоди, стягнутої з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг»на користь ОСОБА_1, збільшивши цей розмір з 50000 грн. до 90000 (дев'яносто тисяч) грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 26 лютого 2018 року.
Головуючий:
Судді: