Справа № 210/3476/16-ц 22-ц/774/174/К/18
21лютого 2018 року м. Кривий Ріг
справа № 210/3476/16-ц
Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді: Барильської А.П.,
суддів: Бондар Я.М., Зубакової В.П.,
секретар: Гладиш К.І.,
сторони:
позивач: ОСОБА_1
відповідач: ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_2, на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 19 липня 2017 року, яке постановлено суддею Літвіненко Н.А. у місті Кривому Розі, -
В липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу, в обґрунтування якого зазначив, що ОСОБА_2 04.05.2011 року взяла у нього в борг 100 000 грн., про повернення боргу до 1 квітня 2021 року з щомісячним погашенням боргу в размері 1000 грн.Згідно умов, викладених у розписці, сторони погодили, що у випадку прострочки виплати боргу на суму просрочки нараховується пеня в суме 20% річних.
З терміну, який був обумовлений в 10 років для повернення боргу, пройшло 5 років, тобто половина терміну, а виконання зобов'язання за цей час відсутнє.
Сума прострочки боргу складає з 1 червня 2011 року по 1 червня 2016 року 5 років - на теперішній час 60 місяців, що складає суму боргу яка повинна бути повернута, 60000 грн.
Відповідач згідно взятого зобов'язання за прострочення строків платежу повинна сплатити 20% пені від суми простроченого боргу, що складає 12 тисяч грн.
При отримані коштів відповідач вказувала, що гарантією повернення боргу є наявність у неї автомобіля «Ланос», державний НОМЕР_1 і гаражу в АДРЕСА_1. На теперішній час вказаний автомобіль продано, але жодних коштів не повернуто.
На усну та письмову вимогу повернути борг відповідач не реагує.
Позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь повернення боргу в сумі 50000 грн. та 10 000 грн. пені станом на 16.07.2016 року.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 19 липня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму основного боргу в розмірі 50 000 грн., пеню за прострочення боргу в розмірі 20% річних в сумі 2400 грн., судовий збір 551 грн. 20 коп .
В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі представник відповідача ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення по справі про відмову в задоволенні позовних вимог позивача, посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_2 не брала у позивача в борг грошові кошти та не писала боргової розписки.
В судовому засіданні в суді першої інстанції позивач відмовився від свого права подати клопотання про призначення по справі почеркознавчої експертизи та довести, що дійсно розписку писала ОСОБА_2, тому позовні вимоги позивача є недоведеними.
Представник відповідача зауважує на тому, що у ОСОБА_2 відсутні кошти для оплати проведення почеркознавчої експертизи.
У запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване, на її думку, апеляційну скаргу представника відповідача - залишити без задоволення, як необґрунтовану.
Указом Президента України «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» №452 від 29 грудня 2017 року ліквідовано Апеляційний суд Дніпропетровської області та утворено Дніпровський Апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та Кривому Розі.
Згідно пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Відповідно до пункту 8 Розділу ХІІІ Цивільного процесуального кодексу України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційній суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Таким чином, Апеляційний суд Дніпропетровської області продовжує здійснювати свої повноваження до початку роботи Дніпровського Апеляційного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та Кривому Розі.
Заслухавши суддю - доповідача, відповідача ОСОБА_2 та її представника - ОСОБА_3, які підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, позивача ОСОБА_1 та його представника - ОСОБА_5, які заперечували проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що згідно розписки від 04.05.2011 року відповідач ОСОБА_2 взяла в борг у позивача ОСОБА_1 100 000 грн. із строком повернення до 01.04.2021 року з щомісячним погашенням боргу в розмірі 1 000 грн. Згідно умов, викладених в розписці, в разі прострочки виплати боргу на суму просрочки нараховується пеня в сумі 20% річних. Сторони погодили, що залогом боргу відповідач визначила автомобіль Ланос, держномер НОМЕР_2 та гараж в АДРЕСА_1
Звертаючись з позовом до суду, позивач обґрунтовував позовні вимоги тим, що відповідач по справі не повертає йому грошові кошти, згідно розписки від 04.05.2011 року, тому просив стягнути з неї кошти за розпискою в розмірі 50000 грн. станом на момент звернення із позовом в суд та пеню в розмірі 10000 грн.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог позивача ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив із їх доведеності.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до норм ст. ст. 11, 626 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Положеннями ст. ст. 525, 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Різновидом договору є договір позики (ст. 1046 ЦК України).
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно із ст.1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Як вбачається зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається із матеріалів справи, що факт підписання сторонами договору позики від 04.05.2011 року, та надання в позику грошових коштів доведений, відповідач свої зобов'язання за договором позики перед позивачем не виконала, гроші не повернула, тому грошові кошти за договором позики необхідно стягнути за рішенням суду.
Також колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції стосовно того, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму основного боргу в розмірі 50 000 грн., яка утворилась станом на 20.07.2016 року, та пеню за прострочення боргу в розмірі 20% річних в сумі 2400 грн. в межах одного року, як то передбачено вимогами ст. 258 ЦК України, за період з липня 2015 року по липень 2016 року.
Не можуть бути підставою для скасування рішення суду доводи апеляційної скарги представника відповідача стосовно того, що відповідач ОСОБА_2 не брала у позивача в борг грошові кошти та не писала боргової розписки, оскільки вказані доводи спростовуються наданою позивачем розпискою від 04.05.2011 року, в якій зазначено, що ОСОБА_2 взяла в борг у ОСОБА_1 100 000 грн., із строком повернення до 01 квітня 2021 року з щомісячним погашенням боргу в размері 1000 грн.Сторони погодили, що у випадку прострочки виплати боргу на суму просрочки нараховується пеня в суме 20% річних». Відповідачем по справі не доведено належними та допустимими доказами того факту, що вона не писала та не підписувала боргову розписку.
Не можуть бути підставою для скасування рішення суду доводи апеляційної скарги про те, що в судовому засіданні в суді першої інстанції позивач відмовився від свого права подати клопотання про призначення по справі почеркознавчої експертизи та довести, що дійсно розписку писала ОСОБА_2, тому позовні вимоги позивача є недоведеними, з огляду на наступне.
Згідно ст. 10 ЦПК України, в редакції 2004 року, чинній на момент ухвалення рішення, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач, як на підставу задоволення позовних вимог, посилається на боргову розписку, оригінал якої надав суду, в той час, як відповідач по справі не навела належним чином того факту, що вона не писала та не підписувала вказану розписку.
Також не можуть бути підставою для скасування рішення суду доводи апеляційної скарги про те, що у ОСОБА_2 відсутні кошти для оплати проведення почеркознавчої експертизи, оскільки в даному випадку, відповідно до вимог ч.1 ст. 60 ЦПК України, в редакції 2004 року, чинній на момент ухвалення рішення,саме на відповідача покладено обов'язок довести той факт, що нею не писалась та не підписувалась боргова розписка.
На думку колегії суддів факт невиконання відповідачем грошового зобов'язання є встановленим, тому судом першої інстанції обґрунтовано задоволено позовні вимоги позивача щодо стягнення частини основного боргу та пені.
Рішення суду першої інстанції в частині розміру стягнутої частини основного боргу та пені не оскаржено, тому не переглядається в цій частині судом апеляційної інстанції.
Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду на підставі ст. 375 ЦПК України має бути залишено без змін.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_2, - залишити без задоволення.
Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 19 липня 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 26 лютого 2018 року.
Головуючий:
Судді: