Справа № 299/4016/17
Іменем України
26 лютого 2018 року м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі:
головуючого: судді Джуги С.Д.
суддів: Куштана Б.П., Кондора Р.Ю.
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатгаз Збут" на ухвалу судді Виноградівського районного суду, яку постановлено 27 грудня 2017 року суддею Бак М.Д. про відмову у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатгаз Збут" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Ухвалою судді Виноградівського районного суду від 27 грудня 2017 року відмовлено у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатгаз Збут" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Заперечуючи ухвалу суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Закарпатгаз Збут" подало на неї апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати дану ухвалу та направити матеріали справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального законодавства.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши і дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи вищенаведене, дана справа розглядається судом апеляційної інстанціїв порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 161 чинного ЦПК України судовий наказ може бути видано, у разі якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово - комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Аналогічна норма містилась в п.3 ч.1 ст.96 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі заяви.
Як вбачається із матеріалівТовариство з обмеженою відповідальністю "Закарпатгаз Збут", як постачальник природного газу, звернулося в грудні 2017 року до Виноградівського районного суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані комунально-житлові послуги з постачання природного газу з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних нарахованих на суму заборгованості.
Відмовляючи у видачі судового наказу суддею суду першої інстанції зазначено, що нарахування боржникові оплати за природній газ з липня 2015 року за відсутності договору постачання із заявником та інших документів щодо фактичного надання заявником боржникові послуг постачання природного газу, тобто документів, які б підтверджували наявність у заявника права грошової вимоги до боржника, що свідчить про наявність спору про право.
Таких висновків суддя дійшов передчасно, з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В п.9 та п.13 постанови Пленуму Вищого спеціалізовано суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №14 від 23 грудня 2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» роз'яснено, що наявність спору про право (пункт 2 частини третьої статті 100 ЦПК України (в редакції, чинній на момент подачі заяви), яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні (частина третя статті 267 Цивільного кодексу України (далі - ЦК). Разом із тим лише той факт, що договірні зобов'язання (наприклад, у частині оплати заборгованості телекомунікаційних послуг чи послуг телебачення і радіомовлення) не виконуються, без обґрунтування причин, не вважається наявністю спору про право. Якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення (пункт 3 частини першої статті 96 ЦПК), судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.
Як вбачається із матеріалів справи, заявник обґрунтував свої вимоги, додавши відповідні документи на підтвердження того, що він є фактичним постачальником природного газу та надавав відповідачу ОСОБА_1 послуги з постачання природного газу за вказаний період, зокрема, до заяви надано: фінансовий стан абонента, акт про порушення, акт про припинення/обмеження газопостачання, а також вимога про сплату заборгованості за спожитий природній газ, яка згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення отримана ОСОБА_1 02.11.2017 р., однак залишена без виконання, що свідчить про те, що між ТОВ «Закрпатгаз Збут» та ОСОБА_1 склалися цивільно-правові відносини щодо надання та споживання житлово-комунальних послуг, в тому числі і до оприлюднення публічного договору.
Так, за результатами перегляду справи N 6-59цс13 Верховний Суд України дійшов правого висновку, що за відсутності оформлених договірних відносин, але в разі існування прострочення виконання грошового зобов'язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг на боржника покладається відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Аналогічні правові висновки викладені у справах № 6-931цс15, № 6-2023цс15.
Тобто, заявник надав інші письмові докази, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг з постачання природного газу.
У зв'язку з вищенаведеним суддя суду першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність спору про право, яке є підставою для відмови у видачі судового наказу, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви ТОВ «Закрпатгаз Збут». Зокрема, наявні документи, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника на звернення до суду із відповідною заявою, і з доданих документів не вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором) або вбачається пропуск позовної давності.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали
На підставі викладеного та керуючись статтями 161, 374, 379, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,-
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатгаз Збут" - задовольнити.
Ухвалу судді Виноградівського районного суду від 27 грудня 2017 року - скасувати
Справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатгаз Збут" про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, який є днем складення повного судового рішення і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: