Справа № 299/3217/15-ц
Іменем України
13 лютого 2018 року м. Ужгород
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Закарпатської області в складі:
головуючого - Собослоя Г.Г.,
суддів - Готри Т.Ю., Куштана Б.П., секретарі - Терпай С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Виноградівського районного суду від 04 вересня 2017 року по справі №299/3217/15-ц (головуючий: Бак М.Д.),
У жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до Державної казначейської служби України, який уточнено 25.05.2017 року, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області, Виноградівський районний відділ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області мотивуючи тим, що 27 березня 2007 року прокурором Виноградівського району було порушено кримінальну справу за фактом зловживання службовим становищем та службового підроблення службовими особами ВАТ "Виноградівське АТП-12144" за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України. 29 травня 2007 року позивачу пред'явлено обвинувачення у вчиненні даних злочинів. У подальшому кримінальна справа перебувала в провадженні суду і ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 03.03.2011 року справу направлено на додаткове розслідування.
05 жовтня 2012 року начальником СВ Виноградівського РВ УМВС України в Закарпатській області винесено постанову про закриття кримінальної справи про що її не повідомлялося та не надіслано копію постанови.
Оскільки, позивач тривалий час перебувала на підписці про невиїзд, не могла виїхати із свого постійного місця проживання на відпочинок за межі Закарпатської області та за межі України і не знала, що проти неї закрито кримінальну справу, а тому 24.06.2014 року звернулася із скаргою до прокурора Виноградівського району, прокуратури Закарпатської області, Генерального прокурора України, голови Комітету з питань правосуддя Верховної Ради України, в якій просила закрити кримінальну справу, проінформувати її, на якій стадії досудове слідство. На скарги отримала відповіді, зокрема, 04.08.2014 року повідомлена прокуратурою Закарпатської області про те, що 05.10.2012 року органом досудового розслідування прийнято рішення про закриття щодо неї кримінальної справи № 8302407 за ч. 4 ст. 191 КК України. 15.10.2014 року позивач звернулася до начальника СВ Виноградівського РВ УМВС України в Закарпатській області із заявою для з'ясування того, у кого із слідчих перебуває кримінальна справа відносно неї, надання можливості ознайомитися, в тому числі з постановою про закриття. Не отримавши відповіді, 26.12.2014 року зверталася до начальника УМВС України в Закарпатській області із заявою про те, чи скасовано в реєстрі відомості про закриття кримінальної справи та чи скасовано запобіжний захід. У подальшому на заяву від 09.01.2015 року отримала відповідь та 20.01.2015 року - ксерокопію постанови від 05.10.2012 року про закриття щодо неї кримінальної справи, яка не була прошита та не скріплена печаткою. У даній ксерокопії допущено помилку в частині дати порушення кримінальної справи.
23 січня 2015 року позивач знову зверталася із заявою до начальника СВ Виноградівського РВ УМВС України в Закарпатській області про надання належно засвідченої копії постанови про закриття кримінальної справи. У відповідь без супровідного листа отримала копію постанови без печатки, прошиту на 4-х аркушах, у якій вказано дату порушення кримінальної справи - 27.03.2017 року.
27 березня 2015 року позивач звернулася до начальника СВ Виноградівського РВ УМВС України в Закарпатській області із заявою про внесення виправлення в в через деякий час отримала копію постанови про закриття кримінальної справи з виправленою датою порушення. У п. 2 постанови зазначено про скасування обраного щодо неї запобіжного заходу - підписки про невиїзд. Однак, вказаний пункт постанови не виконано і запобіжний захід не скасовано.
У жовтні 2014 року із метою отримання закордонного паспорта для виїзду за кордон вона звернулася у Виноградівський відділ Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, де отримала інформацію, що з 29.05.2007 року значиться такою, що притягується до кримінальної відповідальності. Це свідчить, що станом на 14.11.2014 року обраний щодо неї запобіжний захід не було скасовано, постанова про закриття кримінальної справи та скасування запобіжного заходу не доведена до відома Управління інформаційно-аналітичного забезпечення.
15 вересня 2015 року позивач звернулася до начальника СВ Виноградівського РВ УМВС України із заявою про видачу копії постанови про обрання запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд та копії підписки про невиїзд із кримінальної справи № 8302407 і відповідь на яку не отримала та їй не відомо, чи скасовано щодо неї запобіжний захід.
Незаконне перебування на підписці про невиїзд з 05.10.2012 року юридично і фактично обмежило її у вільному виборі місця проживання, вільному пересуванні як на території України, так і за її межами. Незаконним перебуванням на підписці про невиїзд, обмеження права на вільне пересування їй заподіяно значну моральну шкоду, яка полягає в тому, що у період з 05.10.2012 року друзі неодноразово запрошували її поїхати на відпочинок, в тому числі за кордон, однак вона повинна була в цьому відмовляти. Виноградівський район розташований на кордоні з Угорщиною та Румунією. Населення м. Виноградова їздить в Угорщину за покупками, на відпочинок. Вона такої можливості була позбавлена, бо через перебування на підписці про невиїзд не тільки не могла відлучитися без дозволу слідчого, але й отримати закордонний паспорт. На усні звернення про надання інформації щодо ходу кримінальної справи отримувала насмішки начальника слідства, а письмові звернення залишалися без відповіді. Незаконне позбавлення права на вільне пересування, що було пов'язано з перебуванням на підписці про невиїзд, пригнічувало та принижувало її, призвело до того, що вона втратила почуття гідності та гордості, перебуває в депресії. Позивач не відвідує дні народження, весілля, не бажає і не має фізичної сили пояснювати кожному про те, чому не може жити так, як живуть інші.
У зв'язку з тим, що позивач часто відмовляла своїм друзям у різних поїздках, втратила чимало з них, а подружитися з іншими людьми не має настрою і бажання, бо її переслідує страх, що знову почнуть розпитувати, чому такий довгий час перебуває на підписці про невиїзд, емоційний стан, викликаний перебуванням на підписці, перешкоджає її активному функціонуванню, реалізації власних бажань.
Посилаючись на вказані обставини. Просить стягнути з держави на її користь 1 000 000 грн.
Рішенням Виноградівського районного суду від 04 вересня 2017 року у позові ОСОБА_1 відмолено.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду як таке, що постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки підстав передбачених чинним законодавством для відмови у позові відсутні.
Від прокурора Виноградівського відділу Берегівської місцевої прокуратури надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в якій просять рішення суду залишити без змін, так як позивач не довів суду незаконність дій органів внутрішніх справ при проведенні досудового розслідування та прийняття рішення у кримінальній справі, а факт перебування особи під слідством або під дією запобіжного заходу не є безумовною підставою для спричинення моральної шкоди.
Заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, яка підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, представника прокуратури Закарпатської області - Стойко П.М., представника Державної казначейської служби України - Дюдя О.Р., представника ГУНП в Закарпатській області - Чубелко О.Ю., які просять рішення суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.
Берегівською місцевою прокуратурою подано заперечення на апеляційну скаргу ОСОБА_1, в якій просять відхилити таку, як безпідставну, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, так як суд повно і всебічно дослідив всі обставини справи та правильно дійшов висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог.
Встановлено, що у провадженні Виноградівського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справи України в Закарпатській області перебувала кримінальна справа № 8302407, порушена за фактом зловживання службовим становищем та службового підроблення службовими особами ВАТ "Виноградівське АТП 12144" за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України.
29 травня 2007 року ОСОБА_1 пред'явлено обвинувачення у вчиненні даних злочинів та обрано запобіжний захід у виді підписки про невиїзд.
05 жовтня 2012 року начальником СВ Виноградівського РВ УМВС України в Закарпатській області винесено постанову про закриття кримінальної справи № 8302407 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, на підставі п. 2 ст. 6 КПК України - за відсутністю в діянні складу злочину, запобіжний захід скасовано.
08 жовтня 2012 року копію постанови про закриття кримінальної справи направлено ОСОБА_1
При зверненні до суду із позовом про зобов'язання Дежавного казначейства України списати у безспірному порядку з відповідного казначейського рахунку Державного бюджету України на її користь грошові кошти у сумі 1 000 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, завданої їй незаконним триманням на підписці про невиїзд, позивач посилається на вимоги ст. 1176 ЦК України.
Стаття 1176 частина 1 ЦК України передбачає, що шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
Зі змісту заявлених позовних вимог ОСОБА_1 вбачається, що позивач просила стягнути моральну шкоду не за незаконне притягнення до кримінальної відповідальності і не за незаконне обрання відносно неї запобіжного заходу підписки про невиїзд під час розслідування кримінальної справи, а за незаконне перебування на підписці про невиїзд після закриття кримінальної справи з 05 жовтня 2012 року, що юридично і фактично обмежує її у вільному виборі місця проживання, у вільному пересуванні як на території України, так і за її межами.
Суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що до предмету доказування у спорі про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним застосування запобіжного заходу, входить факт незаконного його застосування і згідно встановлених обставин справи запобіжний захід, обраний відносно позивача скасовано та з 05.10.2012 року такий запобіжний захід підписка про невиїзд до позивача не застосовувався, що виключає можливість оцінки на предмет законності і звернення до прокуратури та органів досудового розслідування не спростовують зазначені факти та ОСОБА_1 не оскаржувала дії слідчого або посадових осіб органів УМВС України в Закарпатській області щодо подальших їх дій після закриття кримінальної справи, які вона вважає, що були незаконними.
Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування не має.
Доводи апеляційної скарги судова колегія до уваги не приймає, так як вони не ґрунтуються на вимогах закону та фактичних обставинах справи і не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, судова колегія,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Виноградівського районного суду від 04 вересня 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 23 лютого 2018 року.
Головуючий (підпис)
Судді (підписи)
Згідно з оригіналом:
Суддя апеляційного суду
Закарпатської області Собослой Г.Г.