справа № 216/2958/17
2/216/536/18
14 лютого 2018 року Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу
Дніпропетровської області
в складі: головуючого судді: - Биканова І.Р.
за участю секретаря: - Крейса О.О.
розглянувши в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сітісервіс-КР», про розподіл особистих рахунків та встановлення порядку користування жилим приміщенням, -
26.06.2017 року та уточнено 26.10.2017 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сітісервіс-КР», про розподіл особистих рахунків та встановлення порядку користування жилим приміщенням.
В обґрунтування позову вказує, що їй разом з ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1. Вищевказана квартира складається з наступних приміщень: перша кімната - 19,9 кв.м., друга кімната - 10,9 кв.м., третя кімната - 13,3 кв.м., кухня - 5,4 кв.м., ванна кімната - 2,8 кв.м., вбудована шафа - 1,2 кв.м., коридор - 2,8 кв.м. Відповідач не приймає участі в утриманні квартири, не сплачує за житлово-комунальні послуги. При зверненні до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сітісервіс-КР» з заявою про розподіл особових рахунків, їй було відмовлено, в зв'язку з відсутністю згоди відповідача. Просить суд задовольнити її позов в повному обсязі.
Позивач, представник позивача ОСОБА_5 на судовий розгляд справи не з'явилися, надали суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, на позові наполягають, не заперечують проти проведення заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився,про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у зв'язку з чим в силу вимог ч.4 ст.223 ЦПК України суд вважає можливим проводити розгляд справи у відсутність відповідача.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що згідно вимог ст.280 ЦПК України в порядку заочного розгляду справи зі згоди позивача, позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло № Ц-450 від 21.04.1999 року та витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 23.05.2012 року ОСОБА_6 та ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_2. Квартира складається з трьох кімнат, житловою площею 44,1 кв.м., перша кімната - 19,9 кв.м., друга кімната - 10,9 кв.м., третя кімната - 13,3 кв.м., кухня площею 5,4 кв.м., ванна кімната площею 2,8 кв.м., вбудована шафа 1,2 кв.м., коридор - 2,8 кв.м., що підтверджується технічним паспортом на квартиру - а.с.11,12, 33, листом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сітісервіс-КР» від 12.06.2017 року ОСОБА_3 відмовлено в розподілі особових рахунків у вищевказаній квартирі, з рекомендацією звернення до суду - а.с.34.
Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитись про порядок володіння та користування майном, що їхньою спільною частковою власністю.
Статтею 360 ЦК України визначено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст. 105 ЖК УРСР громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Відповідно до ст.179 ЖК України, користування будинками (квартирами) приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 10 «Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року №572 передбачений порядок поділу плати за житлово-комунальні послуги між співвласниками квартири в разі, якщо між ними відсутня згода щодо оплати.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 360, 391 ЦК України, 105, 179 ЖК України, ст.ст. 10, 11, 12, 13, 264-265, 280-284 ЦПК України суд, -
Позовну заяву ОСОБА_3, номер і серія паспорта: НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_4, до ОСОБА_4, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сітісервіс-КР», ідентифікаційний код ЄДРПОУ 38788964, місцезнаходження: м.Кривий Ріг, вул.Генерала Радієвського, буд.34А, про розподіл особистих рахунків та встановлення порядку користування жилим приміщенням - задовольнити.
Розподілити особові рахунки в квартирі АДРЕСА_3 між ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
Встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 виділивши ОСОБА_3 другу кімнату площею 10,9 кв.м. та вбудовану шафу площею 1,2 кв.м.
Виділити в користування ОСОБА_4 третю кімнату площею 13,3 кв.м.
Кухню площею 5,4 кв.м., ванну кімнату площею 2,8 кв.м., першу кімнату площею 19,9 кв.м. та коридор 2,8 кв.м. залишити в спільному користуванні ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду Дніпропетровської області, шляхом подання апеляційної скарги через Центрально-Міський районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.