Справа № 308/1736/18
23 лютого 2018 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Ужгород, клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері службової та господарської діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42017071030000047, погоджене з прокурором, про накладення арешту майно,-
З внесеного клопотання, яке погоджено з прокурором, та доданих до нього матеріалів вбачається, що відділом розслідування злочинів у сфері службової та господарської діяльності СУ ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017071030000047 від 29.05.2017 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, в ході якого встановлено, що службові особи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, склали відповідні висновки до документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок за кадастровими номерами 2110100000:49:001:0411 площею 0,1000 га та 2110100000:49:001:0412 площею 0,1000 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 з подальшою передачею у власність, в той час коли запроектовані земельні ділянки згідно отриманої інформації з ДП «Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» знаходиться в залісненій території кварталу №13 земель Ужгородського лісництва, що перебуває у постійному користуванні державного підприємства на підставі державного акту серії 1-ЗК №000387 від 24.12.1996 року, а отже відноситься до земель лісового фонду, що не може передаватись у приватну власність для будівництва житлового будинку.
Крім цього, розпорядженням КМУ від 10.04.2008 року за №610-р, Мінприроди, Мінагрополітики, Міноборони, Держлісгосп та Держкомзем зобов'язано зупинити прийняття рішень про надання згоди на вилучення земельних лісових ділянок, їх передачу у власність та оренду із зміною цільового призначення.
За таких обставин встановлено, що документація із землеустрою щодо відведення земельної ділянки містить недостовірну інформацію щодо належності даних земельних ділянок до земель житлової та громадської забудови в частині надання службовими особами Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру відповідних висновків про можливість відведення земель лісового фонду у приватну власність.
06.06.2017 на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду проведено обшук у відділі в Ужгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області в ході чого вилучено проекти із землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_4 кадастровий номер 2110100000:49:001:0411 площею 0,1000 га та земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:49:001:0412 площею 0,1000 га ОСОБА_5 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 з подальшою передачею у власність, довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями земельними ділянками по АДРЕСА_1 , видані на ім'я ОСОБА_4 від 13.01.2017 за №Л-18/0-41/6-17 та від 13.01.2017 за №Ш-17/0-42/6-17 виданої на ім'я ОСОБА_5 за підписом в.о. начальника управління ОСОБА_6 .
Слідчий зазначає, що органом досудового розслідування встановлено, що до офіційного документа, а саме: довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями земельної ділянки по АДРЕСА_1 , виданої на ім'я ОСОБА_4 від 13.01.2017 за №Л-18/0-41/6-17 та від 13.01.2017 за №Ш-17/0-42/6-17 виданої на ім'я ОСОБА_5 внесенні неправдиві відомості, які підписав в.о. начальника управління І.Голуб., а тому вказані земельні ділянки за кадастровими номерами 2110100000:49:001:0411 та 2110100000:49:001:0412 являються предметом кримінального правопорушення та у відповідності до ст.98 КПК України, мають значення речового доказу. Відомості, щодо власника земельної ділянки за кадастровими номерами 2110100000:49:001:0411 та 2110100000:49:001:0412, згідно інформаційних довідок з Державного реєстру прав на нерухоме майно за №114221647 та 114221782 - відсутні.
В обґрунтування заявленого клопотання слідчий вказує, що зазначені земельні ділянки фактично є речовим доказом у даному кримінальному провадженні, оскільки були безпосереднім об'єктом протиправних злочинних дій. Не вжиття заходів щодо організації заборони відчуження вказаних земельних ділянок може призвести до їх продажу, що порушить права осіб, які купуватимуть земельні ділянки та перешкодить подальшому поверненню земельних ділянок у колективну власність для використання за відповідним цільовим призначенням, а тому просить накласти арешт у вигляді заборони на прийняття рішень щодо передачі у приватну власність чи користування Ужгородською міською радою щодо земельних ділянок за кадастровими номерами 2110100000:49:001:0411 та 2110100000:49:001:0412, які перебувають у постійному користуванні ДП «Ужгородське лісове господарство».
Слідчий ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, однак надав суду заяву про розгляд внесеного ним клопотання у його відсутності.
Представник ДП «Ужгородське лісове господарство» в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду клопотання був повідомлений належним чином.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 172 КПК України неявка слідчого та володільця майна в судове засідання не перешкоджає розгляду внесеного клопотання про арешт майна, а тому суд, виходячи з вимог вказаної статті, вирішує внесене клопотання за наявними в матеріалах справи доказами.
Зважаючи на неявку в судове засідання осіб, які беруть участь у розгляді клопотання, фіксування за допомогою технічних засобів, відповідно до ч.4 ст.107 КПК України, не здійснювалося.
Дослідивши зміст внесеного слідчим клопотання з доданими до нього матеріалами, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
В частині 1 статті 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч.2 цієї ж статті арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Дослідженням наявних матеріалів встановлено, що клопотання слідчого про арешт майна не відповідає вимогам ст.ст.170, 171 КПК України.
Так, всупереч вимогам частини 2 статті 171 КПК України у клопотанні про арешт майна слідчим не зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.
До клопотання слідчим не додано належних доказів, якими він обґрунтовує доводи клопотання, зокрема те, що вказані у клопотанні земельні ділянки, на які слідчий просить накласти арешт, у вигляді заборони на прийняття рішень щодо передачі їх у приватну власність чи користування, відповідають критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України та мають значення речового доказу у кримінальному провадженні №42017071030000047.
Так, як слідує з внесеного клопотання, вказані слідчим земельні ділянки перебувають у постійному користуванні, для ведення лісового господарства, у Ужгородському державному лісогосподарському підприємстві, що стверджується державним актом на право постійного користування землею серії І-ЗК №000387.
Даних про те, що вказаний державний акт скасований чи змінений, а також того, що вказані земельні ділянки вибули із постійного користування Ужгородського державного лісогосподарського підприємства, матеріали внесеного клопотання не містять.
Матеріали внесеного клопотання не містять також і даних, що Ужгородська міська рада вправі, на даний час, розпоряджатися вказаними землями, в тому числі і здійснити їх продаж.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що суду не надано належних доказів, які б стверджувати про наявність чіткої підстави та мети накладення арешту, а також відсутнє відповідне обґрунтування необхідності самого арешту.
Дані обставини в своїй сукупності позбавляють суд можливості вирішити заявлене слідчим клопотання про арешт майна по суті.
Зі змісту ч.3 ст.172 КПК України вбачається, що слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
Виходячи з викладеного, слідчий суддя вважає за необхідне повернути клопотання прокурору з метою усунення його недоліків у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, що не позбавляє його права після усунення недоліків в строки, передбачені ст.172 КПК України, повторно звернутися до суду з даним клопотанням.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері службової та господарської діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42017071030000047, погоджене з прокурором, про накладення арешту майно, у вигляді заборони на прийняття рішень щодо передачі у приватну власність чи користування Ужгородською міською радою щодо земельних ділянок за кадастровими номерами 2110100000:49:001:0411 та 2110100000:49:001:0412, які перебувають у постійному користуванні ДП «Ужгородське лісове господарство» - повернути прокурору, як таке, що подано без додержання вимог статті 171 КПК України та встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1