Справа № 308/9638/17
19.02.2018 року м. Ужгород
Суддя апеляційного суду Закарпатської області Крегул М.М., з участю : прокурора - Малицького С.І., захисника особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Рутковського С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 листопада 2017 року, якою
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянка України, українка, не працююча, незаміжня, мешканка м. АДРЕСА_1
визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП та на яку накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п»ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п»ятдесят) гривень, а також стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 320 грн.,
Постановою судді від 17 листопада 2017 року ОСОБА_1 визнана винною в тому, що обіймаючи посаду заступника начальника юридичного відділу департаменту міського господарства Ужгородської міської ради з 07.10.2014 р. по 06.04.2016 р., будучи суб»єктом відповідальності за правопорушення, пов»язані з корупцією, як посадова особа, уповноважена на виконання функцій держави та, яка є суб»єктом відповідальності за корупційне правопорушення згідно пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог ч. 1 ст. 45 вказаного Закону, несвоєчасно, без поважних причин, подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тобто після встановленого періоду декларування (до 01.05.2017), а саме 28.09.2017, опублікувала на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію за 2016 рік.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову судді Ужгнородського міськрайонного суду від 17.11.2017 року скасувати, а провадження у справі закрити в зв'язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. Посилається на те, що постанова є незаконною та необґрунтованою, а висновки суду щодо вчинення нею корупційного діяння є такими, що не відповідають фактичним обставинам. На думку ОСОБА_1, поза увагою суду першої інстанції залишилась обставини про відсутність у неї умислу на несвоєчасне подання електронної декларації, що виключає наявність її діях складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП. Зазначає, що після заповнення, в передбачений законом термін - до 01 травня 2017 року, на сайті НАЗК декларації та її збереження, вважала, що таку нею подано, однак з невідомих технічних причин, ця декларація, як виявилось пізніше, не була подана вчасно.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника - адвоката Рутковського С.В. на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора Малицького С.І. про залишення апеляційної скарги без задоволення, вивчивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, виходячи з таких мотивів.
За змістом ст.ст. 252, 280 КУпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 зазначених вимог закону дотримався в повному обсязі.
Так, розглядаючи протокол про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП, складений відносно ОСОБА_1, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив наявні в матеріалах справи докази та, виходячи з встановлених обставин, дійшов правильного висновку про те, що її дії правильно кваліфіковано за ч.1 ст.172-6 КУпАП як несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_1 обіймала посаду заступника начальника департаменту міського господарства Ужгородської міської ради з 07.10.2014 року по 06.04.2016 року, тому зобов'язана була подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2016 рік до 01 травня 2017 року.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 подала декларацію за 2016 рік лише 28.09.2017 року, тобто несвоєчасно.
Згідно з ч.1 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1 підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 Закону, зобов'язані щорічно до 01 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Відповідно до Закону №1975-У111 «Про внесення змін до деяких Законів України щодо особливостей фінансового контролю окремих категорій посадових осіб», розділ 13 «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції» доповнено пунктом 5-1, згідно з яким продовжено до 01 травня 2017 року строк подання щорічної декларації для осіб, які відповідно до цього Закону подають таку декларацію вперше.
За таких обставин суд першої інстанції за наведених у постанові доказів у їх сукупності законно дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП.
Твердженням ОСОБА_1 про заповнення нею на сайті НАЗК декларації за 2016 рік ще у квітні місяці, суд першої інстанції дав належну оцінку, оскільки наведений нею факт нічим не підтверджено, а навпаки доведено несвоєчасне подання нею декларації в обумовлений законом строк.
Як видно, при розгляді адміністративної справи судом першої інстанції, усі докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП. Обставини, що мають значення для вирішення справи судом правильно встановлено та надана їм належна і відповідна оцінка. Порушень ст. ст. 279, 280 КУпАП при розгляді справи судом першої інстанції не допущено.
Таким чином, фактичні обставини справи судом першої інстанції встановлені правильно, висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку та належним чином перевірених судом доказах.
При накладенні адміністративного стягнення відповідно до вимог ст.33 КУпАП враховано характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь її вини.
З огляду на викладене, підстав для скасування постанови суду та закриття провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення за доводами апеляції ОСОБА_1 апеляційний суд не вбачає, а тому її апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 листопада 2017 року щодо неї про накладення стягнення за ч.1 ст.172-6 КУпАП - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя М.М.Крегул