Справа № 192/293/17
Провадження № 1-кп/192/16/18
26.02.2018 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в смт Солоне клопотання про привід свідків в кримінальному провадженні №12017040570000081, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 лютого 2017 року відносно
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Жданово Солонянського району Дніпропетровської області, який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.190 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
В провадженні Солонянського районного суду Дніпропетровської області з 01 березня 2017 року перебуває кримінальне провадження №12017040570000081, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 лютого 2017 року відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.190 КК України.
В судове засідання свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та потерпілий ОСОБА_8 не з'явилися, ухвала про привід свідків не виконана.
Суд поставив на обговорення питання щодо встановлення розумного строку для сторони обвинувачення щодо подання доказів, оскільки за тривалий проміжок часу у судові засідання не з'являються свідки та потерпілий ОСОБА_8 .
Прокурор заперечував проти встановлення такого строку, оскільки вважав, що сторона обвинувачення належним чином виконує свій обов'язок щодо надання суду доказів, в тому числі і щодо забезпечення явки свідків, проте останні не з'являються до суду з незалежних від сторони обвинувачення причин.
Обвинувачений та його захисник віднесли вирішення цього питання на розсуд суду.
Вислухавши думку учасників судового засідання, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Так з березня 2017 року в провадженні суду знаходиться вищезазначене кримінальне провадження, в якому ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочинів під час недосягнення ним повноліття, а тому вказане кримінальне провадження розглядається з дотримання вимог глави 37 КПК України «Кримінальне провадження щодо неповнолітніх».
Станом на 26 лютого 2018 року судом не допитані свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та потерпілий ОСОБА_8 , ухвала про привід свідків не виконана, причини невиконання суду не повідомлені.
Отже суд позбавлений можливості допитати належним чином потерпілого та свідків в судовому засіданні, а обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладається в даному випадку на прокурора. Проте стороною обвинувачення не вжито заходів для розгляду кримінального провадження у розумінні положень про розумність строків. Тому, враховуючи положення ч. 1 ст. 114 КПК України, суд вважає за доцільне для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку встановити строк для подачі до суду доказів у даному кримінальному провадженні.
Суд зазначає, що для визначення розумності строків кримінального провадження важливе значення має не тільки судове провадження у суді першої інстанції, а й провадження в апеляційній та касаційній інстанціях. У п.97 рішення ЄСПЛ від 16.09.2010р. у справі «Вітрук проти України» зазначено, що «в кримінальних справах «розумний строк», передбачений п. 1 ст. 6 Конвенції, починається з того часу, коли особі було «пред'явлено обвинувачення», тобто, іншими словами, з моменту офіційного повідомлення заявника компетентним органом про те, що він обвинувачується у вчиненні злочину. Це визначення також застосовується до питання, чи мало місце «суттєве погіршення становища [підозрюваного]», чи ні. Щодо закінчення «відповідного строку», то в кримінальних справах період, передбачений п.1 ст.6 Конвенції, включає весь строк провадження у справі, у тому числі перегляд рішення в апеляції (п.70 рішення ЄСПЛ у справі «Меріт проти України» (Merit v. Ukraine))».
Критерієм оцінювання розумності строку є складність справи, що може бути зумовлена як фактичними обставинами справи, так і різними правовими аспектами, пов'язаними зі справою опосередковано. Складність справи визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачених, підсудних та інкримінованих епізодів злочинної діяльності, характеру фактичних даних, що підлягають встановленню, кількості учасників справи (потерпілих, свідків), обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення судового слідства, забезпечення допомоги перекладача, об'єднання матеріалів справи тощо.
У п.116 рішення ЄСПЛ від 12.03.2009р. у справі «Вергельський проти України» зазначено: «розумність тривалості провадження має оцінюватися у світлі конкретних обставин справи та з урахуванням таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів». При цьому ЄСПЛ зазначає, що відкладення розгляду справи, призначення і проведення експертизи, участь судді в розгляді інших справ, повернення кримінальної справи прокуророві з метою усунення допущених порушень кримінально-процесуального законодавства самі по собі не суперечать чинному законодавству, але не можуть призводити до порушення права особи на судочинство в розумний строк (рішення ЄСПЛ від 13.07.1983р. у справі «Цимерман і Штайген проти Швейцарії»). Не може також бути виправданням збільшення строків судового розгляду відсутність достатньої кількості суддів та їх перевантаженість. Згідно з позицією ЄСПЛ Конвенція покладає на держави-учасниці обов'язок організувати свою судову систему таким чином, щоб суди мали змогу діяти відповідно до вимог п.1 ст.6 Конвенції, зокрема розглядати справи впродовж «розумного строку» (рішення від 06.09.2005р. у справі «Павлюлінець проти України»).
Вимоги оперативності розгляду кримінальних проваджень у справах щодо неповнолітніх ґрунтуються на підвищених вимогах до розумного строку розгляду.
Вимоги про дотримання розумних строків провадження законодавчо закріплені уст.28 КПК та відповідають існуючій практиці ЄСПЛ та нормам Конвенції стосовно дотримання прав людини у цій сфері.
Зокрема, відповідно до ч.4 ст.28 КПК кримінальне провадження щодо особи, яка тримається під вартою, неповнолітньої особи має бути здійснено невідкладно і розглянуто в суді першочергово. Підвищені вимоги до судового розгляду кримінальних справ у порядку КПК 1960р. ґрунтуються на існуючій практиці ЄСПЛ та мають враховуватися судами з огляду на положенняст.17 Закону України від23.02.2006р. № 3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Тому, враховуючи той факт, що справа в провадженні суду знаходиться вже понад рік, а дослідження доказів триває з порушенням вимог розумності строку, тому суд вважає за доцільне встановити для державного обвинувачення строк подачі доказів до 28.11.2017 року.
Крім того, суд вважає за доцільне здійснити привід свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 . Керуючись ст.ст.28,114, 139-144, 327, 372 КПК України суд,
Судове засідання відкласти до 16 березня 2018 року на 11 годину 00 хвилин.
Встановити строк для подачі до суду доказів стороною державного обвинувачення по кримінальному провадженню №12017040570000081, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 лютого 2017 року відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.190 КК України - до 16 березня 2018 року.
Клопотання прокурора - задовольнити.
Здійснити привід у судове засідання свідків:
-ОСОБА_6 , який мешкає в АДРЕСА_2 ;
-ОСОБА_7 , який мешкає в АДРЕСА_3 .
Ухвалу в частині здійснення приводу свідків для негайного виконання направити начальнику Солонянського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Солонянський відділ Дніпропетровської місцевої прокуратури №2.
В судове засідання повторити виклик прокурора, обвинуваченого, його захисника, потерпілого ОСОБА_8 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: суддя ОСОБА_1