22 лютого 2018 року
м. Київ
справа №826/13048/16
адміністративне провадження №К/9901/20525/18
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Хохуляка В.В., перевіривши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.04.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017 у справі №826/13048/16 за позовом Головного територіального управління юстиції у місті Києві до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Головне територіальне управління юстиції у місті Києві звернулося до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.04.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017, позовні вимоги - задоволено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві 12.02.2018 звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду та заявою про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження судових рішень, яка обґрунтована тим, що при первинному зверненні до суду з касаційною скаргою відповідачем не надано належним чином оформленого документа на підтвердження повноважень представника податкового органу, який підписав касаційну скаргу, що призвело до її повернення заявнику та порушення процесуальних строків на касаційне оскарження при повторному зверненні до суду.
При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам КАС України судом встановлено наступне.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
З матеріалів касаційного провадження вбачається, що вимоги вказаної норми Кодексу заявником не виконано, документ про сплату судового збору у визначеному законом розмірі до касаційної скарги не додано.
При цьому, відповідачем в касаційній скарзі порушено питання про відстрочення сплати судового збору, яке мотивовано неможливістю такої сплатити у розмірі визначеному законом, з огляду на відсутність фінансування з Державного бюджету.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України, які кореспондуються з приписами частини першої та другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи.
При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Проте, на підтвердження доводів викладених у вказаному клопотанні, заявником не надано жодних доказів на їх підтвердження.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.11.2011 № 3674-VI органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.
Органи доходів і зборів є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.
Оскільки податковим органом не надано належних доказів, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.
Згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній з 15.12.2017) за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом - вересень 2016 року) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» встановлено, що з 01.01.2016 року розмір мінімальної заробітної плати складає 1378,00грн.
Відповідно до вимог статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції чинній на час подання позову) за подання адміністративного позову майнового характеру, який позивачу (юридичній особі) необхідно було сплатити становить півтора відсотка ціни позову, але не менше одного розміру мінімальної заробітної плати, що складало 1378,00грн.
Отже, судовий збір, який Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві повинна сплатити при поданні касаційної скарги, становить: 1378,00грн. х 200% = 2756,00грн.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897. Банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві. Код банку отримувача (МФО): 820019. Рахунок отримувача: 31213207700007. Код класифікації доходів бюджету: 22030102. Призначення платежу: «;101;________ код клієнта за ЄДРПОУ; судовий збір за позовом _________ у справі №_________, Верховний Суд».
Враховуючи вищевикладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого заявник має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції документ про сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
Керуючись статтями 169, 248, 327, 330, 332, 359 КАС України, суд -
Відмовити в задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі №826/13048/16 .
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.04.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017 у справі №826/13048/16 за позовом Головного територіального управління юстиції у місті Києві до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без руху.
Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.
Роз'яснити заявнику касаційної скарги, що у разі невиконанні вимог цієї ухвали, касаційна скарга буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду В. В. Хохуляк