21 лютого 2018 року
Київ
справа №810/1754/17
касаційне провадження №К/9901/20539/18
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шипуліної Т.М., розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 05.10.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2018 у справі №810/1754/17 за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росич Приват» про надання дозволу на погашення податкового боргу,
Головне управління ДФС у Київській області звернулося до адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росич Приват» про надання дозволу на погашення податкового боргу.
Київський окружний адміністративний суд постановою від 05.10.2017 позовні вимоги залишив без задоволення.
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 16.01.2018 залишив постанову Київського окружного адміністративного суду від 05.10.2017 без змін.
Головне управління ДФС у Київській області у лютому 2018 року звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на постанову Київського окружного адміністративного суду від 05.10.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2018.
При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017), що діяли на момент звернення до суду касаційної інстанції, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з частиною третьою статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Відповідно до частини шостої статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
У відповідності до частини восьмої статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Враховуючи викладене, сторона у справі має право на звернення до суду через представника лише на підставі документу, що посвідчує його повноваження у визначеному законом порядку.
Касаційну скаргу у справі №810/1754/17 від імені Головного управління ДФС у Київській області підписав представник Головного управління ДФС у Київській області - ОСОБА_1
До касаційної скарги додано не оригінал документу на підтвердження повноважень ОСОБА_1, а копію такого документу - копію довіреності Головного управління ДФС у Київській області від 14.12.2017 №5816/9/10-36-10-08, засвідчена самим ОСОБА_1
Доказів наявності в особи, якою засвідчено копію довіреності, встановлених законом повноважень щодо здійснення таких дій для суду касаційної інстанції не надано.
Таким чином, додана до касаційної скарги позивачем копія довіреності не є документом, що посвідчує повноваження ОСОБА_1 на представництво Головного управління ДФС у Київській області.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що касаційна скарга Головного управління ДФС у Київській області підписана представником позивача за відсутності підтвердження повноважень такої особи на здійснення представництва.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для прийняття до розгляду вказаної касаційної скарги, оскільки її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено.
У відповідності до пункту 1 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -
1. Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 05.10.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2018 у справі №810/1754/17 за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росич Приват» про надання дозволу на погашення податкового боргу - повернути.
2. Надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги учасникам справи, а касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами - скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду Т.М.Шипуліна