Справа № 761/401/17
Провадження №1-кп/761/1167/2018
іменем України
22 лютого 2018 року
Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю :
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілого - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві
кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за
№ 12016100100002481 від 25 лютого 2016 року,
за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рівне, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,
- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.304, ч.2 ст.185 КК України,
ОСОБА_5 вчинив втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність,а також таємне викрадення чужого майна (крадіжку),за попередньою змовою групою осіб ,при наступних обставинах :
Так,26 січня 2016 року,приблизно о 22 годині 07 хвилин, ОСОБА_5 ,перебуваючи у невстановленому місці,зателефонував своїй знайомій - неповнолітній ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,яка перебувала на території гаражного кооперативу,що розташований за адресою : АДРЕСА_3 . Під час телефонної розмови ОСОБА_7 повідомила ОСОБА_5 про місце свого перебування,а також про те,що користується мобільним телефоном марки «Samsung J» , IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 ,який взяла в тимчасове користування у ОСОБА_4 .
Дізнавшись,що ОСОБА_7 має вільний доступ до чужого майна у ОСОБА_5 виник злочинний умисел ,направлений на втягнення неповнолітньої ОСОБА_7 в злочинну діяльність,з метою особистого збагачення за рахунок чужого майна,а саме у вчиненні за попередньою змовою групою осіб таємного викрадення чужого майна - мобільного телефону марки «Samsung J» , IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 ,який належав ОСОБА_4 .
Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на втягнення неповнолітньої у злочинну діяльність,26 січня 2016 року,приблизно о 22 годині 08 хвилин,перебуваючи у невстановленому місці , ОСОБА_5 почав в телефонній розмові шляхом переконання та надання порад,впливати на неповнолітню ОСОБА_7 з метою схилення її до участі у вчиненні злочину,а саме таємному викраденні ,за попередньою змовою групою осіб,чужого майна - мобільного телефону марки «Samsung J» , IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 ,який належав ОСОБА_4 .
Отримавши від ОСОБА_5 пораду про вчинення таємного викрадення чужого майна,у неповнолітньої ОСОБА_7 виник злочинний умисел направлений на вчинення за попередньою змовою групою осіб ,таємного викрадення вищевказаного мобільного телефону та звернення його на свою користь.
Крім того,26 січня 2016 року,приблизно о 22 годині 09 хвилин,реалізуючи свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна,неповнолітня ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,яка засуджена вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 31 травня 2016 року за ч.2 ст.185 КК України , перебуваючи в приміщенні станції технічного обслуговування автомобілів на території гаражного кооперативу за адресою : АДРЕСА_3 ,повідомила ОСОБА_5 про реальність своїх намірів на вчинення таємного викрадення чужого майна ,а саме мобільного телефону марки «Samsung J» , IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 .вартістю 3888 гривень,який перебував в чохлі марки «Ред Поінт»,вартістю 167 гривень,та в якому знаходилась карта мобільного оператора «Астеліт»,вартістю 20 гривень,та картка мобільного оператора «Київстар»,вартістю 20 гривень,карта пам'яті «Мікро СД»,об'ємом 32 Гб,вартістю 266 гривень,що належить ОСОБА_4 ,при цьому вступила з ОСОБА_5 в злочинну змову та розподілили між собою злочинні ролі.
Згідно розподілених ролей, ОСОБА_7 мала дочекатись коли її злочинні дії,направлені на таємне викрадення чужого майна,не будуть помічені оточуючими та власником майна ОСОБА_4 ,піти з території гаражного кооперативу,що за адресою : АДРЕСА_3 ,утримуючи при собі мобільний телефон «Samsung J» , IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 ,який належав ОСОБА_4 ,тим самим здійснити його таємне викрадення,а ОСОБА_5 в свою чергу повинен був порадами,вказівками сприяти вчиненню кримінального правопорушення та в подальшому організувати збут викраденого мобільного телефону.
В подальшому,26 січня 2016 року,приблизно 22 години 10 хвилин,неповнолітня ОСОБА_7 ,перебуваючи в приміщенні станції технічного обслуговування автомобілів на території гаражного кооперативу за адресою : АДРЕСА_3 ,та діючи згідно розподілених ролей,скориставшись тим,що за її діями ніхто не спостерігає,маючи намір на таємне викрадення чужого майна,за попередньою змовою групою осіб,утримуючи при собі мобільний телефон марки «Samsung J» , IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , вартістю 3888 гривень,який перебував в чохлі марки «Ред Поінт»,вартістю 167 гривень,та в якому знаходилась карта мобільного оператора «Астеліт»,вартістю 20 гривень,та картка мобільного оператора «Київстар»,вартістю 20 гривень,карта пам'яті «Мікро СД»,об'ємом 32 Гб,вартістю 266 гривень,що належить ОСОБА_4 покинула територію гаражного кооперативу розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , та з місця вчинення кримінального правопорушення зникла,тим самим здійснивши таємне викрадення чужого майна ,за попередньою змовою групою осіб.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу направленого на особисте збагачення за рахунок чужого майна,діючи згідно розподілених ролей,неповнолітня ОСОБА_7 передала викрадений мобільний телефон ОСОБА_5 ,який розпорядився ним на власний розсуд,чим було спричинено матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_4 на загальну суму 4361 гривна.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень ,передбачених ч.1 ст.304,ч.2 ст.185 КК України, визнав повністю та пояснив,що 26 січня 2016 року ,у вечірній час, він розмовляв по мобільному телефону зі своєю знайомою ОСОБА_7 ,яка була неповнолітньою. ОСОБА_7 повідомила йому,що вона перебуває на території гаражного кооперативу,який розташований по вул. Дегтярівській,в м.Києві,а також про те,що вона взяла у знайомого в тимчасове користування мобільний телефон марки «Samsung J». Він порадив ОСОБА_7 непомітно для оточуючих та для власника мобільного телефону піти разом з зазначеним мобільним телефоном з території гаражного кооперативу,таємно викравши його таким чином,та приїхати з викраденим мобільним телефоном за місцем його проживання,а він повинен був здати викрадений мобільний телефон до ломбарду,виручені від здачі телефону до ломбарду поділити з ОСОБА_7 . ОСОБА_7 погодилася з його пропозицією,непомітно для власника телефону та присутніх ,пішла разом з викраденим мобільним телефоном з території гаражного кооперативу .В обумовленому місці зустрічалася з ним,передала йому викрадений мобільний телефон,який він через свого знайомого за ім'ям ОСОБА_8 здав до ломбарду «Скарбниця»,виручені від здачі до ломбарду мобільного телефону грошові кошти він розподілив з ОСОБА_7 . В подальшому,він повідомив працівникам поліції про місцезнаходження викраденого мобільного телефону марки «Samsung J»,який працівниками поліції був вилучений з ломбарду та повернутий потерпілому ОСОБА_4 .Перелік та вартість викраденого майна не оспорює. В скоєному щиросердно кається. Просить суд суворо його не карати, не позбавляти волі, врахувати що він зробив для себе належні висновки, розкаявся.
Відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України в судовому засіданні, за згодою всіх учасників судового провадження, не досліджувались докази щодо фактичних обставин кримінального провадження, оскільки вони ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
За таких обставин, суд вважає доведеним, що ОСОБА_5 вчинив втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність ,а тому ці його дії кваліфікує за ч.1 ст.304 КК України,а також таємне викрадення чужого майна (крадіжка),вчинене за попередньою змовою групою осіб, а тому ці його дії кваліфікує за ч.2 ст.185 КК України.
При обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості скоєних ним кримінальних правопорушень, ставлення ОСОБА_5 до вчиненого, яке полягає у повному визнанні вини та щиросердному розкаянні, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має місце реєстрації та місце проживання,за місцем проживання характеризується позитивно, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та психіатра.
В якості обставини, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , суд враховує щире каяття ОСОБА_5 у скоєному кримінальному правопорушенні.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , судом не встановлено.
З урахуванням наведеного, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_5 та попередження вчинення нових злочинів, призначити йому покарання ,з застосуванням ч.1 ст.70 КК України , у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкціями ч.1 ст. 304 КК України та ч.2 ст.185 КК України.
Враховуючи вищевказані дані про особу обвинуваченого, відсутність обтяжуючих покарання обставин та конкретні обставини вчинених ним правопорушень, суд приходить до висновку про те, що виправлення та перевиховання ОСОБА_5 можливе без ізоляції його від суспільства.
Суд вважає можливим звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК Укр аїни та покласти на нього обов'язки згідно ст. 76 КК України, таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання ОСОБА_5 та запобігання вчинення ним нових злочинів.
Відповідно до ст.100 КПК України речові докази : квитанцію ПТЗТ «Скарбниця» №030-16003423 від 27 січня 2016 року, яка зберігається в матеріалах кримінального провадження в Київській місцевій прокуратурі №10, слід зберігати в матеріалах кримінального провадження в Київській місцевій прокуратурі №10.
Керуючись ст.ст.368, 370 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 304, ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання за даними статтями у виді:
за ч.1 ст.304 КК України - 3 років позбавлення волі ;
за ч.2 ст.185 КК України - 1 року позбавлення волі .
На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити остаточно ОСОБА_5 покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі .
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком -1 (один) рік, поклавши на нього виконання обов'язків, передбачених п.п.1, 2 ч.1, п.2 ч.2 ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази : квитанцію ПТЗТ «Скарбниця» №030-16003423 від 27 січня 2016 року,яка зберігається в матеріалах кримінального провадження в Київській місцевій прокуратурі №10- зберігати в матеріалах кримінального провадження в Київській місцевій прокуратурі №10.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду міста Києва через Шевченківський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому ОСОБА_5 , прокурору.
Суддя ОСОБА_1