Справа № 826/19076/16
23 лютого 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі судді Степанюка А.Г., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та апробації Міністерства юстиції про визнання протиправним та скасування пункту наказу, -
У грудні 2016 року ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1.) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області, у подальшому заміненого на належного відповідача - Центральне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та апробації Міністерства юстиції (далі - Відповідач, Центральне міжрегіональне управління), про визнання протиправним та скасувати пункт 2 наказу начальника управління ДПтС України в м. Києві та Київській області від 03.08.2016 року №331 про притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб управління ДПтС України в м. Києві та Київській області та Бориспільської виправної колонії ДПтС України в м. Києві та Київській області (№119), відповідно до якого начальника Бориспільської виправної колонії №119 ОСОБА_1 попережнено про неповну посадову відповідність.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.12.2016 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду.
Ухвалою суду першої інстанції від 24.11.2017 року позовну заяву залишено без розгляду.
Не погоджуючись із викладеним в ухвалі рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.11.2017 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Крім того, ОСОБА_1 просив поновити строк на апеляційне оскарження даної ухвали.
Відповідно до п. п. 10, 12, 13 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України у редакції, яка набрала чинності 15.12.2017 року, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу; заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу; судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 186 КАС України, а саме - пропущено п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 3 ст. 186 КАС України у редакції, яка була чинна до 15.12.2017 року, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Як вбачається з матеріалів справи, копія оскаржуваної ухвали від 24.11.2017 була направлена 30.11.2017 року на зазначену у позовній заяві адресу ОСОБА_1 - АДРЕСА_1. Однак, конверт №Р0105101877090 із копією ухвали про залишення позовної заяви без розгляду було повернуто на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва у зв'язку із закінченням терміну зберігання, про що працівником відділення поштового зв'язку Білої Церкви №17 проставлено 01.12.2017 року відмітку (а.с. 86-89).
Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 167 КАС України у редакції, що діяла до 15.12.2017 року, судове рішення вважається врученим, у тому числі у разі повернення поштового відправлення, яке не вручено адресату з незалежних від суду причин, та у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою, повідомленою цими особами суду, або за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, чи для фізичних осіб, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, яка зареєстрована у встановленому законом порядку.
Отже, у розумінні вимог процесуального закону копія оскаржуваної ухвали суду вручена ОСОБА_1 01.12.2017 року, тобто у день повернення поштового відправлення №Р0105101877090 у зв'язку із закінченням терміну зберігання. Разом з тим, апеляційна скарга, подана до відділення поштового зв'язку лише 14.02.2018 року, тобто із пропуском встановленого КАС України п'ятиденного строку на апеляційне оскарження ухвали суду.
Обґрунтовуючи причини поважності пропуску на апеляційне оскарження зазначеної ухвали, Апелянт посилається на те, що копія ухвали від 24.11.2017 року ОСОБА_1 отримана не була, а про існування оскаржуваного судового рішення Позивач дізнався лише у січні 2018 року, копію якого отримав 13.02.2018 року.
Разом з тим наведені Апелянтом причини в якості підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення поважними визнані бути не можуть, оскільки, як було встановлено вище, у розумінні процесуального закону копію оскаржуваної ухвали було вручено Позивачу 01.12.2017 року.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що викладені в апеляційній скарзі доводи ОСОБА_1 не свідчать про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.
Згідно ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи, що Апелянтом пропущено п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, а викладені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження причини поважними визнані не були, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху та надання ОСОБА_1 строку для усунення визначених у вказаній ухвалі недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку із зазначенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду.
Керуючись ст.ст. 248, 298, 321, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та апробації Міністерства юстиції про визнання протиправним та скасування пункту наказу - залишити без руху.
Вказати, що Апелянт протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя А.Г. Степанюк
Головуючий суддя Степанюк А.Г.