Справа № 826/22387/15 Суддя (судді) першої інстанції: Качур І.А.
22 лютого 2018 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.
суддів: Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,
при секретарі: Волощук Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, згідно ст. 229 КАС України, в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області про визнання незаконним рішення, -
ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області про визнання незаконним рішення. Свої вимоги обгрунтовує тим, що вважає незаконним прийняте відповідачем рішення про порушення дисциплінарної справи щодо нього, оскільки Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області не має територіальної компетенції здійснювати дисциплінарне провадження щодо адвоката, який має робоче місце на території м. Києва.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 липня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов. Свої вимоги обгрунтовує тим, що, на його думку, судове рішення суду першої інстанції прийнято без належного з'ясування обставин справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, оскільки учасники справи у судове засідання не з'явились.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_2 є адвокатом та здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 25.12.2001 року НОМЕР_1, виданого на підставі рішення Київської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 25.12.2001 року № 84.
10.03.2015 року (вх. №126) до КДКА Київської області надійшла скарга від заступника військового прокурора Центрального регіону України Шошура А. щодо дій адвоката ОСОБА_2
Також, 27.03.2015 року (вх. №151) до КДКА Київської області надійшла скарга від заступника голови Служби безпеки України Яловенко В. щодо дій адвоката ОСОБА_2
Обидві скарги обґрунтовані тим, що позивачем порушуються вимоги чинного законодавства, правил адвокатської етики, зокрема, позивачем надсилаються до вказаних органів заяви, скарги на незаконні, на його думку, дії працівників Служби безпеки України щодо умисного невиконання рішення суду.
У зв'язку з тим, що питання, зазначені в зазначених вище скаргах випливають з однієї справи (суперечки), відповідачем об'єднано їх розгляд.
На підставі ст.ст. 33-39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарною палатою КДКА Київської області прийнято рішення від 10.09.2015 року, яким вирішено відкрити дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_2
Вважаючи, що дане рішення прийняте відповідачем з перевищенням повноважень та порушенням вимог законодавства України, що порушує його права та інтереси, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні даного адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є неправомірними та необгрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обгрунтованим з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 2 статті 59 Конституції України для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правилами адвокатської етики, затверджених рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісія адвокатури від 17.11.2012 року, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин.
Згідно з частиною п'ятою статті 50 Закону кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури наділена повноваженнями приймати рішення про зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю.
Це свідчить про те, що суспільний інтерес, а відтак і публічно-правовий характер правовідносин випливає з повноти реалізації функцій адвокатури із захисту прав невизначеного кола осіб.
Порядок притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності врегульований Розділом VІ Закону, яким визначені загальні умови та підстави притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності (статті 33-34); стадії дисциплінарного провадження і перевірка відомостей (статті 37-38); процедура розгляду дисциплінарної справи (статті 39-40); прийняття рішення у дисциплінарній справі та строки його оскарження (статті 41-42).
Із змісту наведених норм вбачається, що рішенню щодо притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності передує обов'язкова процедура дисциплінарного провадження, що складається із стадій, визначених статтею 37 Закону.
Враховуючи те, що рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката є невід'ємною частиною процедури дисциплінарного провадження, завершальною стадією якої є прийняття рішення про притягнення особи до відповідальності, зокрема, позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю, суд вважає, що спірні правовідносини є публічно-правовими, тому підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Така правова позиція викладена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 25 жовтня 2016 року № К/800/10857/16.
Так, згідно зі статтею 33 Закону передбачено, що дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Відповідно до частин 1, 3, 10, 11 статті 50 Закону кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів.
Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури діє у складі кваліфікаційної та дисциплінарної палат. Кваліфікаційна палата утворюється у складі не більше дев'яти членів, дисциплінарна - не більше одинадцяти членів палати.
Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є юридичною особою і діє відповідно до цього Закону, інших законів України та положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури.
Установчим документом кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури є положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, яке затверджується Радою адвокатів України.
Статтею 43 Закону визначено, що адвокатське самоврядування ґрунтується на принципах виборності, гласності, обов'язковості для виконання адвокатами рішень органів адвокатського самоврядування, підзвітності, заборони втручання органів адвокатського самоврядування у професійну діяльність адвоката.
Частиною другою статті 46 Закону передбачено, що адвокатське самоврядування здійснюється через діяльність конференцій адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), рад адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ревізійних комісій адвокатів регіонів (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої ревізійної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з'їзду адвокатів України.
Отже, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» регламентовано повноваження кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України, здійснювати дисциплінарне провадження стосовно адвоката.
Разом з тим, у м. Києві зареєстровано та фактично діє дві регіональні Кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури, а саме: Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури м. Києва, розташована за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, 30, та Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області, розташована за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 15.
Для розмежування юрисдикції регіональних КДКА Радою адвокатів України як органом адвокатського самоврядування прийнято рішення «Про затвердження у новій редакції Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону» від 17.12.2013 року № 268 та «Про розмежування юрисдикції кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури та рад адвокатів Києва та Київської області» від 16.02.2013 року № 103.
Згідно пункту 1.2.1 рішення Ради адвокатів України від 17.12.2013 року № 268 регламент визначає порядок роботи КДКА, процедуру проведення засідань, прийняття рішень з питань, що належать до її повноважень, та з питань внутрішньої діяльності КДКА.
Пункт 4.1 рішення Ради адвокатів України від 17.12.2013 року № 268 визначає, що компетенція кваліфікаційно-дисциплінарної комісії регіону встановлюється у відповідності до положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію, рішень з'їзду адвокатів України, Ради адвокатів України, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Відповідно до підпункту 4.3.2 пункту 4.3 рішення Ради адвокатів України від 17.12.2013 року № 268 юрисдикція кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури розповсюджується: при вирішенні питання дисциплінарної відповідальності - на адвокатів, адреса робочого місця яких, відповідно до Єдиного реєстру адвокатів України, визначена у даній територіально-адміністративній одиниці, за виключенням випадків, встановлених Радою адвокатів України.
Як вбачається з профайла адвоката, розміщеного на сайті Єдиного реєстру адвокатів України, адреса робочого місця адвоката ОСОБА_2 вказана: 02002, АДРЕСА_1. Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю видано 25.12.2001 року Київською обласною КДКА.
Частиною 2 статті 17 Закону адресою робочого місця адвоката є місцезнаходження обраної адвокатом організаційної форми адвокатської діяльності або адреса фактичного місця здійснення адвокатської діяльності, якщо вона є відмінною від місцезнаходження обраної адвокатом організаційної форми адвокатської діяльності. У разі наявності декількох адрес робочих місць адвоката до Єдиного реєстру адвокатів України вноситься лише одна адреса робочого місця адвоката.
В зв'язку з реалізацію цього Закону виникли питання, пов'язані з територіальною участю в адвокатському самоврядуванні та сплаті щорічних внесків тими адвокатами, які отримали свідоцтво на заняття адвокатською діяльністю в КДКА Київської області, але мають адресу робочого місця в Києві.
Враховуючи особливості територіально-адміністративного визначення м. Києва, як міста з загальнодержавним підпорядкуванням та адміністративного центру Київської області, а також те, що Рада адвокатів Київської області зареєстрована і знаходиться в м. Києві, робоче місце адвокатів, які отримали свідоцтво на заняття адвокатською діяльністю в КДКА Київської області, співпадає з місцезнаходженням їх органу адвокатського самоврядування, Радою адвокатів України прийнято рішення від 16.02.2013 року № 103 «Про розмежування юрисдикції кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури та рад адвокатів Києва та Київської області».
Пунктом 1 зазначеного рішення Ради адвокатів України від 16.02.2013 року № 103 визначено, що на адвокатів, які станом на 19 листопада 2012 року (на день державної реєстрації НААУ) отримали свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю в КДКА Київської області та адреса робочого місця яких знаходиться в м. Києві, розповсюджується юрисдикція кваліфікаційно-дисциплінарної комісії та ради адвокатів Київської області.
Крім того, у цьому ж пункті вказаного рішення Радою адвокатів України закріплено, що критерієм, на підставі якого встановлюється розмежування в Єдиному реєстрі адвокатів України та юрисдикцій, є дата рішення і найменування органу, який видав свідоцтво на заняття адвокатською діяльністю. Проти вказаних осіб в Єдиному реєстрі адвокатів України зазначається «Київська обласна КДКА».
Отже, з викладеного вбачається, що для визначення, до юрисдикції якої саме регіональної КДКА (Київської області чи м. Києва) належить вирішення питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, необхідно встановити: коли саме ним було отримано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (до 19.11.2012 року чи після цієї дати), КДКА якого регіону воно було видано та яка саме адреса його робочого місця вказана в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що повноваження вказаних регіональних КДКА законодавчо не ставляться в залежність від їх назви, тобто КДКА м. Києва та КДКА Київської області, а чіткі критерії для розмежування їх компетенції врегульовані Регламентом та Рішенням Ради адвокатів України від 16.02.2013 року № 103.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 08 червня 2016 року № К/800/45758/15.
Крім цього, колегія суддів враховує, що відповідно до протоколу ІІІ З'їзду адвокатів України від 03.07.2015 року прийнято рішення про розмежування юрисдикції органів адвокатського самоврядування м. Києва та Київської області, за змістом якого адвокати з адресою робочого місця в м. Києві, які отримали свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю в КДКА Київської області або Раді адвокатів Київської області та подали до Ради адвокатів Київської області заяву про внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України, виявивши бажання перебувати в складі адвокатів Київської області, підпадають під компетенцію органів адвокатського самоврядування Київської області. Вказані адвокати беруть участь в адвокатському самоврядуванні Київської області, сплачують щорічні внески на рахунок Ради адвокатів Київської області, сплачують щорічні внески на рахунок Ради адвокатів Київської області, реалізують інші права та обов'язки, передбачені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також підлягають дисциплінарній відповідальності в Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури Київської області, крім членів органів адвокатського самоврядування цього регіону, дисциплінарні справи стосовно яких розглядаються з урахуванням приписів ст. 63 Правил адвокатської етики. Переміщення таких із Київської області до м. Києва та навпаки відбувається виключно за умови отримання у раді адвокатів відповідного регіону трансферного витягу.
Судом першої інстанції було встановлено, що свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю отримано позивачем до 19.11.2012 року та видано Київською обласною КДКА, а адресою його робочого місця вказано місто Київ, отже вирішення питання щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності належить саме до КДКА Київської області на територіальну одиницю за місцем реєстрації робочого місця позивача.
В порядку статті 57 Закону рішення з'їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов'язковими до виконання всіма адвокатами.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення від 10.09.2015 року про порушення дисциплінарної справи стосовно позивача, діяв на підставі, у межах наданих повноважень, визначених Законом і прийнятими на його виконання рішеннями Ради адвокатів України.
При цьому колегія суддів враховує, що оскаржене рішення прийнято уповноваженою особою, відповідно до Закону, висновки відповідача викладені у рішенні знайшли підтвердження під час вирішення справи, оскільки правовим наслідком оскаржуваного рішення є порушення дисциплінарного провадження щодо позивача, що не є безумовним наслідком притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, отже таке рішення безпосередньо не порушує прав позивача.
Крім цього, судом першої інстанції було встанволено, що за результатами розгляду вказаного дисциплінарного провадження стосовно позивача дисциплінарною палатою КДКА Київської області прийнято рішення від 24.12.2015 року, яким вирішено притягнути адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності, застосувавши до нього дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням його з Єдиного реєстру адвокатів України. Доказів оскарження вказаного рішення позивачем до матеріалів справи не надано.
За викладених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції повно та всебічно з'ясовано обставини в адміністративній справі, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального при дотриманні норм процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглянувши доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 229, 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 липня 2017 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: І.О. Лічевецький
В.Е. Мацедонська
Повний текст складено 23.02.2018 року.
Головуючий суддя Мельничук В.П.
Судді: Мацедонська В.Е.
Лічевецький І.О.