Справа № 826/14798/16 Головуючий у 1-й інстанції: Бояринцева М.А.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
13 лютого 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Файдюка В.В., Чаку Є.В.,
при секретарі Баглай О.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.11.2017 у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Разнобитпродукт» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві про зобов'язання вчинити дії, -
ПАТ «Разнобитпродукт» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:
- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві здійснити облікову операцію з коригування облікових показників інтегрованої картки ПАТ «Разнобитпродукт» платника податків з податку на прибуток шляхом виключення з них суми податкового боргу по постійно визначеним податковим зобов'язанням, згідно податкових декларацій з податку на прибуток за 1 та 2 квартали 2016 року;
- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві здійснити облікові операції з коригування облікових даних ПАТ «Разнобитпродукт» в інтегрованих картках обліку платника податків з податку на прибуток та податку на додану вартість шляхом відображення записів про фактичну сплату грошових коштів 17.05.2016, згідно платіжних доручень від 17.05.2016 № 328 про сплату податку на додану вартість в сумі 429 000 грн., згідно декларації з податку на додану вартість за травень 2016 року, від 17.05.2016 № 326 про сплату податку на прибуток в сумі 5 300 грн., згідно декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2016 року, від 17.05.2016 № 327 про сплату податку на прибуток в сумі 1 318 000 грн., згідно декларації з податку на прибуток за 1 та 2 квартали 2016 року та 19.05.2016, згідно платіжного доручення від 19.05.2016 № 329 про сплату податку на прибуток в сумі 194 300 грн., згідно декларацій з податку на прибуток за 1 та 2 квартали 2016 року.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.11.2017 позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаною постановою відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 13 ст. 10, ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що приватне акціонерне товариство «Разнобитпродукт» є юридичною особою та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві.
Згідно податкової декларації з податку на прибуток підприємств від 05.05.2016 за І квартал 2016 року ПАТ «Разнобитпродукт» самостійно визначило суму податкового зобов'язання в розмірі 554 068, 00 грн.
Згідно податкової декларації з податку на прибуток підприємств від 25.07.2016 за півріччя 2016 року ПАТ «Разнобитпродукт» самостійно визначило суму податкового зобов'язання в розмірі 600 848, 00 грн.
Згідно податкової декларації з податку на додану вартість від 17.06.2016 за травень 2016 року ПАТ «Разнобитпродукт» самостійно визначило суму податкового зобов'язання в розмірі 279 335, 00 грн.
З метою сплати задекларованих податкових зобов'язань та у відповідності до договорів від 23.02.2001 № 475/01 на здійснення розрахунково-касового обслуговування та від 18.12.2001 № ПС 121/02 на розрахункове обслуговування за допомогою програмного комплексу «Клієнт-Банк», укладених між Закритим акціонерним товариством «Разнобитпродукт» та Акціонерним банком «АЖІО», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Фідобанк», позивачем направлено публічному акціонерному товариству «Фідобанк» платіжні доручення про сплату податку на прибуток № 326 від 17.05.2016 на суму 5 300, 00 грн., № 327 від 17.05.2016 на суму 1 318 000 грн., № 329 від 19.05.2016 на суму 194 300 грн. та про сплату податку на додану вартість № 328 від 17.05.2016 на суму 429 000, 00 грн.
Платіжні доручення від 17.05.2016 № 326, № 327 та № 328 прийняті банком, що підтверджується відміткою банку на платіжних дорученнях.
Платіжне доручення від 19.05.2016 № 329 направлено банку за допомогою системи «Клієнт-банк», що підтверджується скріншотом з системи дистанційного обслуговування.
Однак, публічне акціонерне товариство «Фідобанк» не виконало платіжні доручення позивача.
При цьому, судом першої інстанції встановлено наявність достатньої суми коштів на поточному рахунку приватного акціонерного товариства «Разнобитпродукт» для сплати відповідних зобов'язань, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками банку.
30.05.2016 позивач через систему «Клієнт-Банк» отримав від банківської установи повідомлення про повернення платіжних доручень без виконання у зв'язку з тим, що згідно з підпунктом 1.26 розділу 3 Положення виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 № 2, під час виконання своїх повноважень Фонд або уповноважена особа Фонду на тимчасову адміністрацію у разі делегування їй повноважень не пізніше п'ятого робочого дня, починаючи з дня свого призначення, має повернути клієнтам, з якими укладені договори про касово-розрахункове обслуговування, розрахункові документи, що не сплачені в строк з вини неплатоспроможного банку.
Враховуючи невиконання банком платіжних доручень та не зарахування банком суми переказу на рахунок отримувача, в інтегрованих картках обліку платника податків з податку на прибуток та податку на додану вартість відображено інформацію щодо наявності заборгованості у приватного акціонерного товариства «Разнобитпродукт» по сплаті податку на прибуток та податку на додану вартість, у зв'язку із чим позивач і звернувся з даним позовом.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що оскільки податковий борг у приватного акціонерного товариства «Разнобитпродукт» з податку на прибуток за 1 та 2 квартали 2016 року та з податку на додану вартість та травень 2016 року відсутній, то позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що нормами чинного законодавства не визначено процедуру здійснення дій відповідними органами ДФС у разі не зарахування до бюджету сплачених платником податків своїх податкових зобов'язань з вини банку та вказав на те, що єдиною підставою для внесення інформації про сплату ПАТ «Разнобитпродукт» сум ПДВ та з податку на прибуток підприємств можливо лише за умовою зарахування зазначених коштів на бюджетні рахунки, відкриті в органах Державного казначейства та отримання від таких органів відомостей про зарахування та повернення коштів з відповідних рахунків.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Згідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 129.6 статті 129 Податкового кодексу України передбачено, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
Відповідно до пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.
Положенням пункту 22.4 статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.
Отже, виконання платником податкового обов'язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання пов'язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов'язань, а у разі несвоєчасного надходження до державного бюджету грошових коштів не з вини платника податку, останній звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 26.02.2014 № К/800/13275/13, від 15.12.2014 № К/800/45490/14.
Враховуючи наведене та з огляду на встановлені судом першої інстанції обставини колегія суддів приходить до висновку про належне виконання позивачем податкового обов'язку щодо перерахування податку на прибуток за 1 та 2 квартали 2016 року та податку на додану вартість за травень 2016 року, а кошти не надійшли до бюджету у встановлений строк з вини банку.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово звертався до публічного акціонерного товариства «Фідобанк» з претензією щодо невиконання банком платіжних доручень Приватного акціонерного товариства «Разнобитпродукт» (листи від 27.05.2016 № 23/05, від 15.06.2016 № 7/06).
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві з метою стягнення податкового боргу, направлено приватному акціонерному товариству «Разнобитпродукт» податкову вимогу від 27.05.2016 № 652-17 та прийнято рішення про опис майна у податкову заставу № 6512-17 від 27.05.2016.
Не погоджуючись з рішеннями контролюючого органу, позивач оскаржив їх в судовому порядку.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.08.2016 у справі № 826/9310/16 за позовом приватного акціонерного товариства «Разнобитпродукт» до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкової вимоги та рішення, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2016 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.04.2017, визнано протиправною та скасовано податкову вимогу від 27.05.2016 № 6512-17, прийняту Державною податковою інспекцією у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві та визнано протиправним та скасовано рішення про опис майна ПАТ «Разнобитпродукт» у податкову заставу від 27.05.2016 № 6512-17, прийняте Державною податковою інспекцією у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві.
У вказаному рішенні зазначено, що позивач сплатив зазначене у спірній вимозі податкове зобов'язання у визначений Податковим кодексом України строк, однак на рахунок одержувача зазначена сума не надійшла не з вини платника податків (позивача), а з вини банку, отже позивач звільняється від відповідальності, що вказує на необґрунтованість та протиправність оскаржених податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
З вищенаведених доказів вбачається, що сплата позивачем сум податку на прибуток за 1 та 2 квартали 2016 року та податку на додану вартість та травень 2016 року було своєчасною, що свідчить про те, що позивачем не було допущено порушень вимог податкового законодавства.
Відповідно до пункту 1 розділу 1 Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.
Інтегрована картка платника містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.
Органу ДФС, в якому перебуває платник за основним місцем обліку, надається доступ до ІКП, відкритих за основним місцем обліку, для внесення відповідної інформації, а за неосновним місцем обліку - в режимі перегляду.
З урахуванням вищевикладеного та враховуючи відсутність податкового боргу у приватного акціонерного товариства «Разнобитпродукт» з податку на прибуток за 1 та 2 квартали 2016 року та з податку на додану вартість та травень 2016 року, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для зобов'язання відповідача здійснити облікові операції з коригування облікових даних ПАТ «Разнобитпродукт» в інтегрованих картках обліку платника податків з податку на прибуток та податку на додану вартість.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Разом з тим, вирішуючи питання про стягнення з відповідача судового збору, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції на момент подання позову від 22.05.2015 № 484-VIII, яка набрала чинності 01.09.2015) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано: суб'єктом владних повноважень, юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати; фізичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати; немайнового характеру, який подано: суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 розмір мінімальної заробітної плати; фізичною особою 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно з п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2016 відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» становив 1 378 грн.
З позовної заяви позивача вбачається, що позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру (зобов'язати Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві здійснити облікову операцію з коригування облікових показників інтегрованої картки ПАТ «Разнобитпродукт» платника податків з податку на прибуток шляхом виключення з них суми податкового боргу по постійно визначеним податковим зобов'язанням, згідно податкових декларацій з податку на прибуток за 1 та 2 квартали 2016 року; зобов'язати Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві здійснити облікові операції з коригування облікових даних ПАТ «Разнобитпродукт» в інтегрованих картках обліку платника податків з податку на прибуток та податку на додану вартість шляхом відображення записів про фактичну сплату грошових коштів 17.05.2016, згідно платіжних доручень від 17.05.2016 № 328 про сплату податку на додану вартість в сумі 429 000 грн., згідно декларації з податку на додану вартість за травень 2016 року, від 17.05.2016 № 326 про сплату податку на прибуток в сумі 5 300 грн., згідно декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2016 року, від 17.05.2016 № 327 про сплату податку на прибуток в сумі 1 318 000 грн., згідно декларації з податку на прибуток за 1 та 2 квартали 2016 року та 19.05.2016, згідно платіжного доручення від 19.05.2016 № 329 про сплату податку на прибуток в сумі 194 300 грн., згідно декларацій з податку на прибуток за 1 та 2 квартали 2016 року).
Отже, ставка судового збору за подачу позову становила: 1 378, 00 х 2 = 2 756, 00 грн.
Враховуючи, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2017 було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення апеляційним судом, то у відповідності до п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» відповідачу потрібно сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 3 031, 60 грн. (1 378, 00 грн. х 110 %).
Керуючись ст.ст. 229, 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.11.2017- без змін.
Стягнути з Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь Державного бюджету України (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/220301106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача: 31215256700001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір за подання до суду апеляційної скарги в розмірі 3 031, 60 грн.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Файдюк В.В.,
Чаку Є.В.
Повний текст постанови виготовлений 22.02.2018.
Головуючий суддя Василенко Я.М.
Судді: Чаку Є.В.
Файдюк В.В.