Справа № 750/8223/17 Головуючий у 1 інстанції - Логвіна Т.В. Суддя-доповідач - Василенко Я.М.
13 лютого 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Файдюка В.В., Чаку Є.В.,
при секретарі Баглай О.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління патрульної поліції у м. Одесі Департаменту патрульної поліції на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 17.11.2017 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління патрульної поліції у м. Одесі Департаменту патрульної поліції, старшого інспектора з ОДВР та ОМ ДТП управління патрульної поліції у м. Одесі Літвяка Володимира Володимировича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, стягнення збитків та відшкодування моральної шкоди, -
ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
- скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії АР № 619900 від 18.08.2017, винесену старшим інспектором з ОДВР та ОМ ДТП УПП у м. Одесі Літвяком В.В. відносно позивача;
- компенсувати понесені позивачем витрати, пов'язані з тимчасовим протиправним затриманням належного йому транспортного засобу в розмірі 1 915, 26 грн.;
- стягнути з відповідачів на користь позивача 3000 грн. завданої моральної шкоди.
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 17.11.2017 позов задоволено частково: постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії АР № 619900 від 18.08.2017 року винесену старшим інспектором з ОДВР та ОМ ДТП УПП у м. Одесі Літвяком В.В. відносно ОСОБА_1 скасовано; стягнуто з управління патрульної поліції у м. Одесі Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 1 664 грн. завданої майнової шкоди (збитків), яка включає витрати на евакуацію транспортного засобу та його зберігання на спеціальному майданчику в м. Одесі; стягнуто з управління патрульної поліції у м. Одесі Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 500 грн. завданої моральної шкоди; в іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить оскаржувану постанову скасувати як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 13 ст. 10, ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи про правопорушення вбачається, що гр. ОСОБА_1 здійснив стоянку транспортного засобу Hyundai Trajet днз НОМЕР_1 в м. Одеса, на пл. Привокзальна, 1 з порушенням п. 15.9г Правил дорожнього руху, на перехресті з круговим рухом у крайній лівій смузі, суттєво перешкоджав проїзду та руху громадського транспорту та створював небезпеку іншим учасникам дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Враховуючи те, що з власником транспортного засобу не можливо було зв'язатися для усунення суттєвого перешкоджання безпеці дорожнього руху, 18.08.2017 о 13.00 год. інспектором 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у м. Одесі Департаменту патрульної поліції Хомко І.М. у присутності свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було здійснено огляд та тимчасово затримано належний позивачу транспортний засіб Hyundai Trajet днз НОМЕР_1, про що складено акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу та передано для його примусового переміщення на спеціальний майданчик.
На підставі вказаного акту 18.08.2017 інспектором Літвяком В.В. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР № 619900, з фабули якої вбачається, що 18.03.2017 о 13.00 год. позивач в м. Одеса, на площі Привокзальній здійснив зупинку та стоянку на перехресті з круговим рухом, чим суттєво заважав руху іншим учасникам дорожнього руху, у зв'язку із чим позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 510, 00 грн.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності винесення оскаржуваної постанови в цілому, а тому суд першої інстанції вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню з компенсацією понесених позивачем витрат, які пов'язані з тимчасовим протиправним затриманням належного позивачу транспортного засобу в розмірі 1 664, 00 грн. та стягненням на користь позивача 500, 00 грн. завданої моральної шкоди.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оскаржувана постанова серії АР № 619900 від 18.08.2017, яка винесена старшим інспектором з ОДВР та ОМ ДТП УПП у м. Одесі Літвяком В.В. є законною та обґрунтованою, прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України, у зв'язку із чим у задоволенні позову слід відмовити.
Колегія суддів вважає доводи апелянта необґрунтованими та погоджується з рішенням суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух; не створювати перешкод для проїзду спеціалізованого санітарного транспорту бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, який рухається з включеними проблисковим маячком та спеціальним звуковим сигналом; у випадках, визначених Законом України «Про екстрену медичну допомогу», надавати необхідну домедичну допомогу та вживати всіх можливих заходів для забезпечення надання екстреної медичної допомоги, у тому числі потерпілим внаслідок дорожньо-транспортних пригод
Частина 3 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення України передбачає покарання, зокрема, за порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.
Згідно статті 222 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами 1, 2, 3 статті 122, статті 126 КУпАП розглядають органи Національної поліції. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі (ч. 2 статті 258 КУпАП).
Відповідно до ч. 4 статті 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
З огляду на вказані норми законодавства, колегія суддів вважає законними дії інспектора, у зв'язку з розглядом останнім справи на місці.
Більше того, відповідна позиція ніяким чином не суперечить рішенню Конституційного суду України від 26.05.2015 № 5-рп/2015, оскільки його висновки стосуються ч. 1 ст. 276 КУпАП, а щодо ч. ч. 1, 2 ст. 258 КУпАП зазначено, що у частинах першій, другій статті 258 Кодексу визначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається та адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення.
Стосовно визначеного старшим інспектором з ОДВР та ОМ ДТП УПП у м. Одесі Літвяком В.В. в постанові по справі про адміністративне правопорушення серії АР № 619900 від 18.08.2017 порушення позивачем п. 15.9 ПДР України та ч. 3 ст. 122 КУпАП, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 15.10 Правил дорожнього руху стоянка забороняється: а) у місцях, де заборонена зупинка.
При цьому, оскільки стоянка є припиненням руху транспортного засобу на час більший ніж 5 хв., не пов'язана з посадкою (висадкою) пасажирів, завантаженням (розвантаженням) вантажу, то цілком зрозуміла вимога заборони стоянки в місцях, де заборонена і зупинка, бо стоянка створюватиме ще більші незручності учасникам дорожнього руху, ніж зупинка.
Відповідно до п. 15.9 «ґ» Правил дорожнього руху зупинка забороняється на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга.
Відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху перехрестя - місце перехрещення, прилягання або розгалуження доріг на одному рівні, межею якого є уявні лінії між початком заокруглень країв проїзної частини кожної з доріг. Не вважається перехрестям місце прилягання до дороги виїзду з прилеглої території.
На перехресті з круговим рухом встановлюється наказовий дорожній знак 4.10 «Круговий рух», який вимагає об'їзду клумби (центрального острівця) в напрямку, показаному стрілками на перехресті з круговим рухом, інформує водіїв про те, що рух дозволяється на перехресті, розташованому за знаком, тільки в зазначеному стрілками напрямку.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що дорожні знаки 4.10 «Круговий рух» інформують учасників дорожнього руху про в'їзд на перехрестя з круговим рухом з усіх можливих для в'їзду напрямків.
Статтею 251 КУпАП України встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому, згідно з ч. 1 ст. 69 КАС України (в редакції до 15.12.2017) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
На підтвердження факту порушення позивачем Правил дорожнього руху Управління патрульної поліції у м. Одесі Департаменту патрульної поліції посилається на пояснення свідка ОСОБА_5, акт огляду та затримання транспортного засобу від 18.08.2017, а також на наявні в матеріалах справи фото-знімки та відеозапис.
Разом із тим, вказані вище докази колегія суддів не може вважати належними та допустимими, оскільки з них неможливо встановити факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП України.
Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що позивач не мав наміру здійснювати, встановлене інспектором, правопорушення, оскільки в матеріалах справи (а.с. 12) наявний паркувальний талон, який підтверджує паркування його машини на відведеному для цього місці.
Більше того, колегія суддів зазначає, що відповідачем не було надано доказів того, що на даній ділянці дороги, де нібито протиправно здійснив зупинку позивач, був встановлений дорожній забороняючий знак 3.34 «Зупинку заборонено».
З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії АР № 619900 від 18.08.2017, яка винесена старшим інспектором з ОДВР та ОМ ДТП УПП у м. Одесі Літвяком В.В. відносно позивача є протиправною та підлягає скасуванню, що вірно встановлено судом першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 260 КУпАП з метою припинення адміністративних правопорушень, для забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускаються тимчасове затримання транспортного засобу.
У відповідності до ст. 265-2 КУпАП у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, частиною третьою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху), працівник уповноваженого підрозділу, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху (якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху), в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора.
У відповідності до п. 1 Розділу XII «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» тимчасове затримання транспортного засобу поліцейським проводиться у випадках, передбачених статтею 265-2 КУпАП, зокрема, у разі коли неможливо усунути причину затримання на місці виявлення адміністративного правопорушення, і передбачає примусове припинення використання такого транспортного засобу шляхом його блокування за допомогою технічних пристроїв або доставляння на спеціальний майданчик чи стоянку, якщо транспортний засіб створює значні перешкоди дорожньому руху.
При цьому, оскільки судом встановлена протиправність постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що поліцейський не мав права проводити тимчасове затримання транспортного засобу, у зв'язку із чим з Управління патрульної поліції у м. Одесі Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути 1 664 грн. завданої майнової шкоди (збитків), яка включає витрати на евакуацію транспортного засобу та його зберігання на спеціальному майданчику в м. Одесі та 500 грн. моральної шкоди.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апелянт не надав до суду належні докази, що підтверджують факт протиправності рішення суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 229, 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу управління патрульної поліції у м. Одесі Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 17.11.2017 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Файдюк В.В.
Чаку Є.В.
Головуючий суддя Василенко Я.М.
Судді: Файдюк В.В.
Чаку Є.В.