Номер провадження: 2-а/537/3/2018
Справа № 537/3043/17
21.02.2018 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі: головуючої судді Зоріної Д.О., при секретарі Чернявській А.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кременчуцького об'єднаного Управління пенсійного фонду України у Полтавській області про зобов'язання провести поновлення пенсії шляхом її призначення знову, -
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до Кременчуцького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про зобов'язання зробити вірний перерозрахунок його пенсії, врахувавши 9 місяців пенсійного стажу, який не було враховано раніше, а саме, з січня по вересень 1988 р.; повернути втрачені суми у результаті невірного підрахунку та виплати пенсії, а саме, по 56,62 грн. за місяць та по 45,34 грн. за місяць; стягнути моральну шкоду в сумі 5 000 грн. та судові витрати в сумі 990 грн.
Свої вимоги мотивував тим, що він з 2014 року при досягненні 52 років має право виходу на пенсію за пільгових підстав при наявності 10 років пільгових умов праці (праця з підземними умовами праці у гірничо-видобульвальній промисловості). Позивач вчасно звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Крюківському районі м. Кременчука, та надав всі необхідні документи для призначення пенсії. Так, 27.04.2014 р. позивач вийшов на пенсію і розмір пенсії був нарахований в сумі 2213,89 грн. ОСОБА_1 звернувся до Управління пенсійного фонду України за роз'ясненнями, оскільки вважав розмір призначеної йому пенсії замалим, на що останньому було повідомлено, що його пільговий стаж складався з 8 років 1 місяця 16 днів, що на 9 місяців менше ніж був насправді. Позивач зазначає, що він неоднаразово звертався до Кременчуцького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявами щодо проведення перерахунку та роз'яснень, однак йому було відмовлено.
В подальшому позивач змінив свої позовні вимоги і остаточно просив суд ухвалити рішення, яким визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення перерахунку його пенсії на підставі поданої в вересні 2015 року заяви з урахуванням сум заробітної плати за періоди: з 04.01.1988 р. по 16.09.1988 р.; з 23.12.1988 р. по 31.12.1988 р.; з 01.01.1989 р. по 18.02.1990 р.; з 01.01.1991 р. по 31.12.1993 р.; 01.07.2000 р. по 01.08.2000 р.; з 01.10.2000 р. по 12.10.2000 р.; з 21.10.2002 р. по 31.12.2002 р.; з 31.10.2007 р. по 01.06.2010 р. по 14.12.2010 р.; з 01.01.2011 р. по 05.01.20011 р.; з 01.02.2011 р. по 05.02.2011 р.; з 01.03.2011 р. по 19.03.2011 р.; з 01.04.2011 р. по 05.02.2012 р.; з 01.03.2012 р. по 15.02.2013 р.; з 01.03.2013 р. по 28.03.2014 р.; з 01.05.2014 р. по 31.07.2014 р.; зобов'язати відповідача з часу звернення в вересні 2015 р. провести перерахунок та виплату його пенсії з урахуванням сум заробітної плати за вищезазначені періоди; стягнути моральну шкоду в сумі 5000 грн. та судові витрати.
Додатково просив врахувати, що розмір його пенсії менший, оскільки частково взята заробітна плата за періоди де її розмір менший ніж в інших періодах, що призвело до зменшення величин, які застосовуються при обчисленні пенсії (сума коефіцієнтів зарплати, індивідуальний коефіцієнт для обчислення, середньомісячний заробіток для обчислення та інше). Посилаючись на ст. 40 Закону України "Про загальнообов'якове державне пенсійне страхування" ОСОБА_1 вважає, що відповідач діяв неправомірно, не застосувавши періоди його роботи при розрахунку пенсії, які збільшують її розмір.
В судове засідання позивач, ОСОБА_1, не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, надав до суду заяву, згідно якої просив суд розглянути справу без його участі та зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити з підстав, зазначених в позові.
Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2, в судове засідання не з'явилась, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, надала до суду заяву, згідно якої просила суд розглянути справу без її участі та зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі з підстав, зазначених у змінах до позовних вимог.
Представник відповідача, Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, не надав до суду пояснень про причини неявки.
Згідно поданих представником відповідача , ОСОБА_3, заперечень, останній просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, оскільки вважає, що період з січня 1988 р. по вересень 1988 р. відповідно до розпорядження № 165141 від 15.09.2017 р. зараховано ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах, тому його твердження щодо не зарахування йому страхового стажу 9 місяців є хибним. Що стосується вимог про зобов'язання повернути втрачені кошти внаслідок невірного нарахування пенсії, то, посилаючись на положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», вважає вимоги необґрунтованими, а твердження позивача про втрату сум внаслідок невірного розрахунку пенсійного стажу хибними. Представник відповідача вважає, що завдання моральної шкоди не доведено позивачем, а відтак не підлягає стягненню.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі письмових матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши повідомлені сторонами обставини, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що позивачу, ОСОБА_1, з 28.08.2014 р. призначено пенсію за віком з урахуванням страхового стажу 24 роки 3 місяці 1 день, в тому числі на пільгових умовах 8 років 1 місяць 16 днів та заробітної плати з 01.07.2000 р. по 12.10.2000 р., з 21.10.2002 р. по 31.10.2007 р., з 01.06.2010 р. по 31.07.2014 р. в результаті чого розмір його пенсії становив 2213, 89 грн.
В подальшому відповідачем проведено перерахунок з урахуванням заробітної плати за періоди трудової діяльності з 01.04.1991 р. по 31.03.1996 р., з 01.07.2000 р. по 12.10.2000 р., з 21.10.2002 р. по 31.10.2007 р., з 01.06.2010 р. по 31.07.2014 р. і розмір пенсії позивача склав 2224, 17 грн.
Зазначені вище обставини вбачаються з листів Управління пенсійного фонду України в місті Кременчуці Полтавської області за вих..№ 19029/02-08 від 16 вересня 2015 року та за вих..№17/9-02 від 22 квітня 2016 року, та з протоколу 6562 від 03 грудня 2014 року.
Розпорядженням № 165141 від 15.09.2017 р. відповідачем зараховано стаж роботи позивача з 10.01.1988 р. по 28.02.1988 р. та 01.03.1988 р. по 16.09.1988 р. до стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах, що складає 8 місяців 4 дні.
Статтею 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Передбачене Конституцією України право громадян на соціальний захист конкретизоване у Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Законі України «Про пенсійне забезпечення», якими встановлено порядок нарахування та виплати пенсії.
Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Таким чином, враховуючи вказану норму чинного законодавства, позивач має право на обчислення пенсії із врахуванням його заробітної плати в період страхового стажу по 30 червня 2000 року на підставі наявних в матеріалах пенсійної справи ОСОБА_1 первинних документів, а саме: довідка СП Шахти «Ольховатська» ДП «Орджонікідзевугілля» за вих..№38 від 18 березня 2015 року; довідка про заробітну плату для обчислення пенсії за вих.№01/1155 від 27 травня 2011 року; довідка про заробітну плату для обчислення пенсії СП Шахти «Ольховатська» ДП «Орджонікідзевугілля» за вих..№44 від 29 квітня 2015 року; довідка про заробітну плату для обчислення пенсії СП Шахти «Ольховатська» ДП «Орджонікідзевугілля» за вих..№45 від 29 квітня 2015 року; довідка про заробітну плату для обчислення пенсії за період СП Шахти «Ольховатська» ДП «Орджонікідзевугілля» б/н за період 1988-1990 років; довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії СП Шахти «Ольховатська» ДП «Орджонікідзевугілля» за вих..№82 від 18 березня 2015 року; довідка про заробітну плату для обчислення пенсії СП Шахти «Булавинська» за вих..№2842; довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії СП Шахти «Ольховатська» ДП «Орджонікідзевугілля» від 18 березня 2015 року.
В судовому засіданні встановлено, що на заяви ОСОБА_1 про перерахунок його пенсії з вищезазначених підстав відповідачем такий перерахунок здійснено не було.
Таким чином, оскільки в судовому засіданні встановлений факт, що при призначенні ОСОБА_1 пенсії частково була взята заробітна плата за періоди, де її розмір був менший ніж в інших періодах, що призвело до зменшення величин, які застосовуються при обчисленні пенсії, суд приходить до висновку про наявність підстав для перерахунку пенсії ОСОБА_1 за його заявою з урахуванням періодів роботи, зазначених позивачем, а саме з 04.01.1988 р. по 16.09.1988 р.; з 23.12.1988 р. по 31.12.1988 р.; з 01.01.1989 р. по 18.02.1990 р.; з 01.01.1991 р. по 31.12.1993 р.; 01.07.2000 р. по 01.08.2000 р.; з 01.10.2000 р. по 12.10.2000 р.; з 21.10.2002 р. по 31.12.2002 р.; з 31.10.2007 р. по 01.06.2010 р. по 14.12.2010 р.; з 01.01.2011 р. по 05.01.20011 р.; з 01.02.2011 р. по 05.02.2011 р.; з 01.03.2011 р. по 19.03.2011 р.; з 01.04.2011 р. по 05.02.2012 р.; з 01.03.2012 р. по 15.02.2013 р.; з 01.03.2013 р. по 28.03.2014 р.; з 01.05.2014 р. по 31.07.2014 р.
У відповідності до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно до частини 2 статті 87 Закону України "Про пенсійне забезпечення" суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Враховуючи вищевикладене, встановлені обставини справи, оцінюючи у сукупності зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні доведений факт протиправності бездіяльності відповідача, що полягає у нездійсненні перерахунку пенсії позивача на підставі його заяви, у зв'язку із чим позовні вимоги ОСОБА_1 до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області в частині визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії є законними та обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Що стосується позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди, суд виходить з наступного.
Згідно зі статтею 1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Статтею 1173 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Відповідно до пункту 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд при вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди повинен встановити її наявність, протиправність діяння її заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Оскільки в судовому засіданні встановлений факт протиправності дій відповідача, яка полягає у бездіяльності щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1, внаслідок чого останній неодноразово змушений був звертатись до органів Пенсійного фонду України, що завдало позивачу моральних страждань, враховуючи характер немайнових втрат, та зважаючи на положення Постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення моральної шкоди, з урахуванням встановлених судом обставин справи, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, підлягають задоволенню в розмірі 5 000 грн. 00 коп.
Оскільки частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, суд вважає за необхідне стягнути з Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Полтавської області за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 суму слаченого ним судового збору при подачі позову до суду в розмірі 1 280 грн. 00 коп.
Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 витрат, понесених на оплату послуг адвоката в розмірі 350 грн. 00 коп., суд вважає їх такими, що задоволенню не підлягають, оскільки всупереч положенням статей 72, 77 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем не надано до суду підтверджуючих документів в обґрунтування заявленої ним вимоги.
Керуючись статтями 2, 6, 9, 25, 72, 77, 78, 139, 192, 241 - 246, пунктом 10 Розділу «Перехідні положення» VІІ Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 15 грудня 2017 року), Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-VІ від 09 липня 2003 року, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце реєстрації: 39621, АДРЕСА_1) до Кременчуцького об'єднаного Управління пенсійного фонду України у Полтавській області (місцезнаходження: 39630, Полтавська область, місто Кременчук, вулиця Велика Набережна, будинок 9, ідентифікаційний код 40367050) про визнання протиправною бездіяльність щодо не проведення перерахунку пенсії та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії - задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі його заяви, поданої у вересні 2015 року, з урахуванням сум заробітної плати за періоди: з 04.01.1988 р. по 16.09.1988 р.; з 23.12.1988 р. по 31.12.1988 р.; з 01.01.1989 р. по 18.02.1990 р.; з 01.01.1991 р. по 31.12.1993 р.; 01.07.2000 р. по 01.08.2000 р.; з 01.10.2000 р. по 12.10.2000 р.; з 21.10.2002 р. по 31.12.2002 р.; з 31.10.2007 р. по 01.06.2010 р. по 14.12.2010 р.; з 01.01.2011 р. по 05.01.20011 р.; з 01.02.2011 р. по 05.02.2011 р.; з 01.03.2011 р. по 19.03.2011 р.; з 01.04.2011 р. по 05.02.2012 р.; з 01.03.2012 р. по 15.02.2013 р.; з 01.03.2013 р. по 28.03.2014 р.; з 01.05.2014 р. по 31.07.2014 р. - протиправною.
Зобов'язати Кременчуцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з урахуванням сум заробітної плати за періоди: з 04.01.1988 р. по 16.09.1988 р.; з 23.12.1988 р. по 31.12.1988 р.; з 01.01.1989 р. по 18.02.1990 р.; з 01.01.1991 р. по 31.12.1993 р.; 01.07.2000 р. по 01.08.2000 р.; з 01.10.2000 р. по 12.10.2000 р.; з 21.10.2002 р. по 31.12.2002 р.; з 31.10.2007 р. по 01.06.2010 р. по 14.12.2010 р.; з 01.01.2011 р. по 05.01.20011 р.; з 01.02.2011 р. по 05.02.2011 р.; з 01.03.2011 р. по 19.03.2011 р.; з 01.04.2011 р. по 05.02.2012 р.; з 01.03.2012 р. по 15.02.2013 р.; з 01.03.2013 р. по 28.03.2014 р.; з 01.05.2014 р. по 31.07.2014 р. на підставі його заяви, поданої у вересні 2015 року.
Стягнути з Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5 000 грн. 00 коп.
Стягнути з Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені ним на оплату судового збору при подачі позову до суду в розмірі 1 280 грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
В задоволенні позовних вимог в частині стягнення судових витрат, понесених на оплату правової допомоги, ОСОБА_1 - відмовити.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя: Д.О. Зоріна