КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/7789/17
Провадження № 2/552/207/18
23.02.2018 року Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді Кузіної Ж.В.
при секретарі Павленко Л.М.
за участю відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтави цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості , суд,-
Позивач звернувся в суд з позовом про стягнення з відповідача заборгованості посилаючись на те, що відповідно до кредитного договору б/н від 17 січня 2014 року, що укладений між сторонами, відповідач отримала кредит у розмірі 5 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії карти. Відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання в результаті чого утворилась заборгованість у сумі 58 224 грн. 22 коп.
У судове засідання представник позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнала та пояснила, що дійсно вона отримала кредитну картку у 2014 році, користувалась нею. Доступ до її банківської картки та пін-коду , крім неї мала і інша особа. У січні 2016 року виявила зникнення картки, звернулась до правоохоронних органів з заявою щодо порушення кримінального провадження. Просила відмовити у задоволенні позову.
Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та правовідносини сторін, приймаючи до уваги відсутність підстав, передбачених ст.223 ЦПК України для відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача, який не з'явився в судове засідання.
Суд, заслухавши пояснення відповідача, дослідивши докази по справі, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 17 січня 2014 року між сторонами укладений кредитний договір, згідно умов якого відповідач отримала кредит у сумі 5 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту зі сплатою відсотків за користування у розмірі 27,60 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Позивачем перераховані кошти обумовлені кредитним договором .
Згідно ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У зв'язку з невиконанням відповідачем умов кредитного договору, станом на 27 вересня 2017 року утворилась заборгованість у розмірі 58 224 грн. 22 коп., яка складається з заборгованості за кредитом 16 066 грн. 60 коп., заборгованості за відсотками - 37 232 грн. 23 коп., заборгованість по пені та комісією - 1676 грн. 62 коп., крім того, штраф (фіксована складова) - 500 грн., штраф (процентна складова) - 2748 грн. 77 коп.
Відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - порядку й строків погашення кредиту суперечить частині першій статті 61 Конституції України.
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Умовами спірного договору, а саме пунктом 2.1.1.7.6 передбачено застосування пені та штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення
Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Судом не можуть бути прийняті до уваги заперечення відповідача щодо відмови у стягненні з нею заборгованості по кредиту у зв'язку з викраденням кредитної картки виходячи з наступного.
Відповідач на час укладення договору про надання банківських послуг була ознайомлена з Умовами та правилами надання банківських послуг ПАТ КБ «Приватбанк про що свідчить її підпис ( а.с.6).
Згідно до п.1.1.2.1. даних Умов клієнт зобов'язаний не передавати картку, стікер PayPass, Піни третім особам та згідно п. 1.1.2.10 приймати всі міри по запобіганню втрати (крадіжки) картки, стікера PayPass, Піна (персонального ідентифікаційного номеру) або інформації нанесеної картки та магнітну стрічки, або їх незаконного використання.
Таким чином, відповідальність за збереження й застосування пін-коду несе тільки власник пластикової картки.
08 лютого 2016 року відповідач звернулась до Київського відділення поліції ГК Національної поліції в Полтавській області з приводу зникнення банківської картки. За її зверненням внесені відомості до ЄРДР за № 1201617002000326.
21 вересня 2016 року постановою слідчого СВ відділення поліції № 1 ПВП ГУНП в Полтавській області кримінальне провадження за № 120161700200032 закрито за відсутністю складу злочину.
У зв'язку із вище викладеним, з відповідача підлягає стягненню: заборгованість по кредиту - 16 066 грн. 60 коп., нараховані відсотки за користування кредитом - 37 232 грн. 23 коп., нарахована пеня та комісія - 1676 грн. 62 коп.
В частині стягнення з ОСОБА_3 штрафу (фіксована складова) - 500 грн., штрафу (процентна складова) - 2748 грн. 77 коп., то в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.141 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача.
З відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1600 грн. на відшкодування понесених позивачем судових витрат при зверненні з позовом до суду.
Керуючись ст. ст. 525, 526, 549, 1054 ЦК України, ст. 4, 12, 13, 81, 141,259, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 банк “ПриватБанк” ( місце знаходження м. Дніпро, вул.. Набережна Перемоги,буд. 50, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360570 ) заборгованість за кредитним договором № б/н від 17.01.2014 року у розмірі 54 975 грн. 45 коп., витрати по справі у розмірі 1600 грн. 00 коп. , а всього 56 575 грн. 45 коп.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий Ж.В. Кузіна