Справа № 535/52/18
Провадження № 2/535/67/18
22 лютого 2018 року Котелевський районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді - Якименко Т.О., при секретарі - Балала Л.В., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в смт Котельва Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Микілківської сільської ради Котелевського району Полтавської області про визнання в порядку спадкування права власності на земельну ділянку, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, приватний нотаріус Котелевського районного нотаріального округу ОСОБА_2,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Микілківської сільської ради Котелевського району Полтавської областів якому просить визнати за нею в порядку спадкування за заповітом право власності на земельну ділянку загальною площею 0,48 га, яка надана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: вул. Весела, 40, с. Терни Котелевського району Полтавської області, й до дня смерті належала ОСОБА_3, який помер 03 червня 2007 року, на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ПЛ № 054015, виданого Микілківською сільською радою Котелевського району Полтавської області12.05.1998 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 136.
Особи, які беруть участь у справі у судове засідання не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, про час і місце розгляду справи повідомлена в установленому законом порядку. Позивачка надала суду заяву, в якій заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, та просить справу розглянути без її участі.
Відповідач - Микілківська сільська рада Котелевського району Полтавської області подала до суду письмову заяву, в якій позовні вимоги позивача визнає в повному обсязі та просить розглянути справу у судовому засіданні без участі представника відповідача. Наслідки визнання позову, передбачені ч.4 ст. 206 ЦПК України, відповідачу відомі та зрозумілі.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Котелевського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_2, подав до суду письмове клопотання про розгляд справи без його участі, заперечень з приводу заявлених позовних вимог не надав.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - представник Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області подав до суду письмове клопотання про розгляд справи без його участі, заперечень з приводу заявлених позовних вимог не надав.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Положеннями ст. 200 ЦПК України визначено право суду ухвалювати рішення за результатами підготовчого провадження у випадку визнання позову відповідачем.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.
Позивачка є рідною онукою по лінії матері - ОСОБА_3, родинні відносини з яким підтверджуються свідоцтвом про народження серії III-УР № 351829, виданим Багеровською сільською радою Приморського краю Кримської області 11.06.1962 року, свідоцтвом про укладення шлюбу серії I-КЕ № 495528, виданим міським Палацом одружень м. Полтава 10.07.1987 року, Витягом з ДРАЦС громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя № 00018754353 від 26.09.2017 року, Витягом з ДРАЦС громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00018761840 від 27.09.2017 року, Витягом з ДРАЦС громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України №00018750419 від 26.09.2017 року.
03 червня 2007 року помер ОСОБА_3, про що свідчить свідоцтво про смерть серії 1-КЕ № 071834, видане Микілківською сільською радою Котелевського району Полтавської області 04.06.2007 року.
За свого життя ОСОБА_3 заповів позивачці все належне йому майно де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що належатиме йому на день смерті, про що свідчить заповіт, посвідчений секретарем Микілківської сільської ради Котелевського району Полтавської області ОСОБА_4 15.11.2001 року, зареєстрований в реєстрі за № 209.
Відповідно до довідки №567, виданої виконавчим комітетом Микілківської сільської ради Котелевського району Полтавської області 23.11.2017 року, на час відкриття спадщини 03.06.2007 року ОСОБА_3 був зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (стара адреса: вул. ОСОБА_3), буд. 40, Котелевського району Полтавської області та проживав один.
На даний час у провадженні приватного нотаріуса Котелевського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_2 заведена спадкова справа № 133/2017 щодо майна ОСОБА_3.
22.12.2017 року за реєстровим № 1197 на ім'я позивачки було видано свідоцтво про право на спадщину за вищевказаним заповітом на земельну ділянку площею 3,5242 га, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер - 5322283700:00:002:0220 та розташована на території Микілківської сільської ради Котелевського району Полтавської області.
Крім того, до складу спадкового майна після смерті ОСОБА_3 входить земельна ділянка площею 0,48 га, яка надана для обслуговування житлового будинку і господарських споруд та ведення особистого підсобного господарства, і знаходиться за адресою: с. Терни, вул. Весела (стара адреса: вул. ОСОБА_3), 40, Котелевського району Полтавської області, й до дня смерті належала спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ПЛ № 054015, виданого Микілківською сільською радою Котелевського району Полтавської області 12.05.1998 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 136.
Відповідно до листа за № 864/109-17, наданого відділом у Котелевському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області 29.11.2017 року, за результатами розгляду запиту приватного нотаріуса Котелевського районного нотаріального округу Полтавської області від 23.11.2017 року № 1007/02-14 щодо надання ОСОБА_2 з державного земельного кадастру про земельну ділянку, було повідомлено, що земельна ділянка площею 0,48 га, що знаходиться на території с. Терни Микілківської сільської ради Котелевського району Полтавської області, й до дня смерті належала ОСОБА_3 до Національної кадастрової системи не занесена, тому потрібно проводити дії з Державної реєстрації земельних ділянок.
У зв'язку з вищевикладеним, приватний нотаріус відмовив позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом навказану вище земельну ділянку, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії за № 1110/02-14 від 22.12.2017 року.
Відсутність у Державному земельному кадастрі відомостей щодо належності спадкодавцеві на праві приватної власності земельної ділянки загальною площею 0,48 га, присвоєння їй кадастрового номера, позбавляє позивачку можливості, як спадкоємця, отримати у спадщину вказане спадкове майно.
Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Згідно пункту г. ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.
Згідно ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.
Згідно ч.9 ст.24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» при здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер.
Відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.
Ч. 1 ст. 22 Земельного кодексу УРСР від 18.12.90 N 561-XII передбачено, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.
Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 23 Земельного кодексу УРСР від 18.12.90 N 561-XII, право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Форми державних актів затверджуються Верховною Радою України.
Постановою Верховної Ради Української РСР від 13.03.92 N 2201-XII «Про форми державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею» затверджено форми державних актів:- на право колективної власності на землю;- на право приватної власності на землю.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 N449 «Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою» (із відповідними змінами) встановлено, що раніше видані (до набрання чинності цією постановою) державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.
Отже, державні акти на право приватної власності на землю, видані у період дії Постанови ВРУ N 2201 (з 23.06.92 по 08.01.2004), є чинними правовстановлювальними документами, що підтверджують права власності на земельні ділянки.
Враховуючи вищевикладене, оскільки ОСОБА_3 за свого життя отримав у приватну власність земельну ділянку з додержанням відповідно до діючого на той час законодавства документу, що посвідчує право власності на нерухоме майно, а тому відсутність у Державному земельному кадастрі відомостей щодо даної земельної ділянки не може слугувати підставою для позбавлення позивачки права щодо оформлення своїх спадкових прав на цю землю в судовому порядку.
Крім того, у державному акті на право приватної власності на землю серії IV-ПЛ № 054015, виданого Микілківською сільською радою Котелевського району Полтавської області 12.05.1998 року вбачається, що земельна ділянка була надана спадкодавцю для обслуговування житлового будинку і господарських споруд та ведення особистого підсобного господарства, тоді як це суперечить на сьогодні п. г ч. 3 ст. 22 ЗК України, де вказано, що земельні ділянки для ведення підсобного сільського господарства надаються несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об'єднанням громадян, а не громадянам України ( фізичним особам).
До того ж, виходячи з положень ст. 5 Закону України «Про особисте селянське господарство» від 15.05.2003 року, законодавцем було прирівняно (ототожнено) значення цільового призначення земельної ділянки, яка раніше надавалася громадам для ведення підсобного господарства, тоді як з прийняттям ЗК України № 2768-III від 25.10.2001 року, який набрав чинності 01.01.2002 року, земельна ділянка надається громадянам для ведення особистого селянського господарства.
Визнання відповідачем пред'явленого позову є безумовним, не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. Наслідки визнання позову, передбачені ч.4 ст.206 ЦПК України відповідачам відомі та зрозумілі.
Відповідно до ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до переконання про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 259, 264-268, 354 ЦПК України, ст.ст. 328, 392 ЦК України, ст. 81 Земельного кодексу України, Законом України «Про державну реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 N449 «Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою», суд
ОСОБА_5 Григорівни до Микілківської сільської ради Котелевського району Полтавської області про визнання в порядку спадкування права власності на земельну ділянку, задоволити повністю.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, в порядку спадкування за заповітом право власності на земельну ділянку загальною площею 0,48 га, яка надана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: вул. Весела, 40, с. Терни Котелевського району Полтавської області, й до дня смерті належала ОСОБА_3, який помер 03 червня 2007 року, на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ПЛ № 054015, виданого Микілківською сільською радою Котелевського району Полтавської області12.05.1998 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 136.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги у 30-ти денний строк з дня його проголошення.Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Суддя