20 лютого 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/118/18
17 год. 00 хв.
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Кисильової О.Й.,
при секретарі: Дудар І.І.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_3 (далі-позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (далі-відповідач, Управління), в якому просить:
- визнати протиправним рішення ГУ Держгеокадастру у Херсонській області від 04.09.2017 року № 10508/0-3344/6-17 щодо відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 6520955700:05:001:0806) у власність площею 1,0 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності (резервний фонд), яка розташована на території Калинівської селищної ради Великоолександрівського району Херсонської області;
- зобов'язати відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_3 земельної ділянки (кадастровий номер 6520955700:05:001:0806) у власність площею 1,0 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності (резервний фонд), яка розташована на території Калинівської селищної ради Великоолександрівського району Херсонської області та передати вказану земельну ділянку у власність позивача.
Ухвалою від 23.01.2018 року у справі відкрито спрощене провадження, учасникам справи надано строк для подання заяв по суті справи.
15.02.2018 року відповідачем надіслано до суду відзив на позовну заяву.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю. Суду пояснив, що 24.06.2011 року звернувся до Великоолександрівської районної державної адміністрації із заявою про надання йому у власність земельної ділянки площею 1,0 га із земель резервного фонду на території Калінінської селищної ради для ведення особистого селянського господарства. Рішенням Великоолександрівської РДА від 18.07.2011 року № 492 ОСОБА_3 та іншим 14 заявникам надано згоду на передачу безоплатно у власність земельних ділянок загальною площею 14 га та надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок. На підставі вказаного рішення ОСОБА_3 замовлено проектну документацію, розроблення якої завершено у 2017 році. У серпні 2017 року позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру у Херсонській області з заявою про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки площею 1,0 га для ведення особистого селянського господарства. Листом від 04.09.2017 року № 10508/0-3346/6-17 відповідач відмовив у затвердженні проекту землеустрою з тих підстав, що ГУ Держгеокадастру у Херсонській області має право затверджувати документацію із землеустрою лише у випадках, коли ним же надано по дозвіл на розроблення проекту землеустрою. Позивач вважає таку відмову протиправною та просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
У судовому засіданні представник відповідача заперечила проти позову, зазначивши наступне. З 01.01.2013 року набули чинності ряд законодавчих та нормативних актів, які суттєво змінюють процедуру набуття прав на землю, формування земельних ділянок та реєстрації прав на них. Так, за нормами законодавства, яке діє на сьогодні, змінилися функції Держземагентства, органів державної виконавчої влади у цій сфері. Тобто, право розпоряджатися земельними ділянками у Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області виникло з 01.01.2013 року. На момент прийняття головою Великоолександрівської РДА розпорядження від 18.07.2011 року про надання дозволу позивачу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, право надавати такі дозволи належало місцевим державним адміністраціям. Разом з тим, на сьогодні повноваження на прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою належить відповідачу. Також представник відповідача зазначила, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року № 413 у разі надання дозволів на розроблення документації із землеустрою територіальними органами Держгеокадастру до набрання чинності цією Стратегією затвердження такої документації та передача земельних ділянок у власність здійснюється без урахування вимог абзаців 2-7 цього розділу. Таким чином, Головне управління має право затверджувати документації лише по дозволах наданих територіальними органами Держгеокадастру. Відповідач наголошує, що розглядаючи даний спір, суд при прийнятті рішення не може втручатися в дискрецію суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки відповідності їх прийняття критеріям, передбаченим ч. 2 ст. 2 КАС України. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступні обставини.
24.06.2011 року ОСОБА_3 звернувся до Великоолександрівської районної державної адміністрації з заявою про надання у власність земельної ділянки площею 1,0 га із земель резервного фонду на територія Калінінської (на даний час смт Калинівське) селищної ради для ведення особистого селянського господарства.
18.07.2017 року розпорядженням голови Великоолександрівської районної державної адміністрації № 492 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, розташованих на території Калінінської селищної ради, у власність громадянам ОСОБА_4 та іншим (всього 14 осіб) для ведення особистого селянського господарства":
- надано згоду на передачу безоплатно у власність зазначеним у додатку особам земельних ділянок, згідно з викопіюванням, загальною площею 14 га із земель резервного фонду, розташованих на території селищної ради для ведення особистого селянського господарства;
- надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок із земель резервного фонду, розташованих розташованих на території Калінінської селищної ради.
Відповідно до Списку громадян, яким надається згода на передачу у власність для ведення особистого селянського господарства земельних ділянок, розташованих на території Калінінської селищної ради, який є додатком до розпорядження від 18.07.2011 року № 492, позивач - ОСОБА_3 зазначений під порядковим № 6, площа земельної ділянки 1,00 га, контур № 127.
28.03.2013 року позивач уклав договір № 30/13 на розроблення проекту землеустрою з ПП "Анколія", умови якого виконані та документація виготовлена 10.08.2017 року.
Варто відмітити, що 03.08.2017 року ГУ Держгеокадастру у Херсонській області погодило проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,00 га ОСОБА_3, про складено висновок №9230/82-17.
04.09.2017 року ГУ Держгеокадастру у Херсонській області листом від № 10508/0-3346/6-17 відмовило ОСОБА_3 у затвердженні проекту землеустрою з тих підстав, що Управління не надавало дозвіл на розроблення документації з землеустрою, а відтак не має права затверджувати вказану документацію та передавати земельну ділянку у власність.
Надаючи оцінку обґрунтованості вимог позивача про протиправність відмови відповідача у затвердженні проекту землеустрою, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.
Земельні відносини в Україні, відповідно до статті 3 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року № 2768-III (далі - ЗК України) регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
На час винесення Великоолександрівською РДА розпорядження від 18.07.2017 року № 492 повноваження на передачу земельних ділянок у власність регулювалися ЗК України в редакції від 17.07.2011 року.
Так, пунктом "а" частини 1 статті 17 ЗК України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.
Повноваження органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування визначені статтею 122 ЗК України.
Відповідно до п. "а" ч. 3 ст. 122 ЗК України в редакції від 17.07.2011 року, районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів, зокрема, для сільськогосподарського використання.
Тобто, розпорядження голови Великоолександрівської РДА від 18.07.2017 року № 492 щодо надання громадянам дозволів на розроблення проектів землеустрою винесено в межах повноважень, наданих ЗК України місцевим дерджавним адміністраціям.
Законом України " Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012 року № 5245-VI внесено зміни до Земельного кодексу України, зокрема стаття 122 викладена у новій редакції.
Так, зважаючи на зміни в ЗК УКраїни, з 01.01.2013 року центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб (ч. 4. ст. 122 ЗК України).
Отже, на час звернення ОСОБА_3 до відповідача із заявою про затвердження проекту землеустрою, передача у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності належить до виключної компетенції центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальним органам, якими у даному випадку є Головні управління Держгеокадастру в областях.
Суд відмічає, що розроблення проекту землеустрою тривало чотири, за час якого відбулись зміни в законодавстві щодо повноважень органів влади на передачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власність. Однак жодним нормативним актом не визначено терміну розроблення проектів землеустрою.
Частиною 4 ст. 122 Земельного кодексу України передбачено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність ( ч. 9 ст. 118 ЗК України).
У судовому засіданні представник відповідача підтвердив той факт, що проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_3 земельної ділянки (кадастровий номер 6520955700:05:001:0806) у власність площею 1,0 га не містить жодних зауважень, тобто є погодженим в порядку, встановленому ЗК України.
Отже, на даний час повноваження щодо прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки у власність, належать центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальним органам, тобто Головному управлінню Держгеокадастру в Херсонській області.
У свою чергу проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 відповідає вимогам чинного законодавства.
За таких обставин суд дійшов висновку про наявність у відповідача повноважень на затвердження даного проекту землеустрою, оскільки жоден інший орган такими повноваженнями не наділений, а Земельним кодексом України не встановлені такі умови для затвердження, як обов'язковість надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та його затвердження одним і тим же розпорядником земель.
Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
З огляду на викладене вище, суд не погоджується з позицією відповідача про те, що зобов'язання його вчинити певні дії є втручанням у дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень.
Дискреційні повноваження - сукупність прав та обов'язків осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом.
Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Дана правова позиція викладена у пункті 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року № 7 "Про судове рішення в адміністративній справі".
Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
З огляду на викладене вище, суд не погоджується з позицією відповідача про те, що зобов'язання його вчинити певні дії є втручанням у дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень.
В абзаці 10 пункту 9 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 р. № 3-рп/2003 Конституційний Суд України наголошував, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Беручи до уваги ту обставину, що у листі-відмові від 04.09.2017 року відповідач не навів будь-яких нормативно обґрунтованих підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою, суд вважає, що у Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області відсутнє право адміністративного розсуду, відтак належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача затвердити вищезазначений проект.
Згідно із частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірності свого рішення про відмову затвердженні проекту землеустрою, а відтак вважає обґрунтованими позовні вимоги ОСОБА_3 та задовольняє позов у повному обсязі.
За правилами частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 194, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд, -
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 04.09.2017 року щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, кадастровий номер 6520955700:05:001:0806, площею 1,0 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності (резервний фонд), яка розташована на території Калинівської селищної ради Великоолександрівського району Херсонської області.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області затвердити проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_3 у власність земельної ділянки площею 1,0 га кадастровий номер 6520955700:05:001:0806 із земель сільськогосподарського призначення державної власності (резервний фонд), яка розташована на території Калинівської селищної ради Великоолександрівського району Херсонської області та передати земельну ділянку у власність.
Стягнути на користь ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 704,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (код ЄДРПОУ 39766281).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 23 лютого 2018 р.
Суддя Кисильова О.Й.
кат. 6.2.1