Справа № 382/1871/17 Головуючий у І інстанції Литвин Л. І.
Провадження № 33/780/235/18 Доповідач у 2 інстанції Гайдай
Категорія 251 20.02.2018
Іменем України
20 лютого 2018 року м. Київ
Суддя Апеляційного суду Київської області Гайдай Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Коваль Л.М., котра діє в інтересах ОСОБА_3 на постанову Яготинського районного суду Київської області від 22 січня 2018 року, якою
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканку АДРЕСА_1
визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, по епізоду несвоєчасного подання декларації за 2015 рік та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Провадження у справі стосовно ОСОБА_3 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, по епізоду несвоєчасного подання декларації при звільненні за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постановлено стягнути з ОСОБА_3 судовий збір на користь держави у розмірі 352 гривень 40 копійок.
ОСОБА_3 притягнута до адміністративної відповідальності за те, що працюючи на посаді завідувача бюджетно-фінансового сектору - головного бухгалтера Яготинського об'єднаного управління ПФУуКО, будучи державним службовцем 6 рангу категорії «Б», являючись суб'єктом відповідальності за вчинення корупційного правопорушення згідно з пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про державну службу", примітки до ст. 172-6 КУпАП, на якого поширюється дія Закону, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 ЗУ "Про запобігання корупції", пункту 1 Рішення НАЗК від 10.06.2016 №2 «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», без поважних причин несвоєчасно подала щорічну декларацію за 2015 рік особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 1726 КУпАП.
Також до Яготинського районного суду надійшов протокол про адмінправопорушення стосовно ОСОБА_3, яка 17 жовтня 2016 року припинивши діяльність, пов'язану із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, без поважних причин, несвоєчасно подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період не охоплений раніше поданими деклараціями чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 1726 КУпАП.
Постановою Яготинського районного суду Київської області від 22 січня 2018 року ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, по епізоду несвоєчасного подання декларації за 2015 рік, а провадження у справі про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, по епізоду несвоєчасного подання декларації при звільненні за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, оскільки декларація після звільнення була подана нею, в термін, передбачений законом.
В апеляційній скарзі адвокат Коваль Л.М., котра діє в інтересах ОСОБА_3 просить постанову Яготинського районного суду Київської області від 22 січня 2018 року у частині епізоду несвоєчасного подання декларації за 2015 рік - скасувати та провадження у справі за фактом вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1726 КУпАП, пов'язаного з порушенням ч. 1 ст. 45 ЗУ «Про запобігання корупції», п. 1 Рішення НАЗК від 10 червня 2016 року № 2 «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» - закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що ОСОБА_3 було подано відповідну декларацію як в паперовому вигляді (29 березня 2016 року), так і в електронному 17 жовтня 2016 року та із-за збою в роботі системи е-декларування повторно 16 лютого 2017 року - шляхом подання електронної декларації на веб-сайт НАЗК, як особи, яка припиняє діяльність пов'язану з виконання функцій держави або місцевого самоврядування, станом на час звільнення за період, який не охоплений раніше поданою за 2015 рік декларацією, а також повторно поданою декларацією за 2015 рік 20 лютого 2017 року. Таким чином, на думку захисту, в діях ОСОБА_3 відсутній такий елемент адміністративного правопорушення як суб'єктивна сторона, оскільки 29 березня 2016 року вона у встановлений законодавством термін подала декларацію за 2015 рік в паперовому вигляді, 17 жовтня 2016 року подала електронну декларацію, як суб'єкт декларування, який припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави за період, який не був охоплений раніше поданими деклараціями, що свідчить про те, що ОСОБА_3 не мала мети ухилитись від подання інформації про свій майновий стан та доходи.
Крім того, сторона захисту вказала, що всупереч вимогам ст. 256 КУпАП, в протоколі про адміністративне правопорушення від 02 листопада 2017 року не зазначено час вчинення нею адміністративного правопорушення та час його виявлення, а фактично міститься лише дата його складання.
В порушення ст. 245, ст. 280 КУпАП суд першої інстанції неповно з'ясував усі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Крім того, сторона захисту зазначила, що судом першої інстанції не взято до уваги те, що ОСОБА_3 є державним службовцем із 2006 року і нею щорічно та вчасно подавались декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, чим також підтверджується її добросовісність у виконанні покладених на державних службовців обов'язків, на час звільнення у ОСОБА_3 хворіла донька, вона є одинокою матір'ю та подала е-декларацію за 2015 рік 20 лютого 2017 року, одразу, як отримала листа-повідомлення з Головного управління ПФУ у Київській області від 16 лютого 2017 року. Діяти неправомірно ОСОБА_3 не бажала, умислу на неподання в електронному вигляді декларації за 2015 рік не мала.
Заслухавши ОСОБА_3, котра підтримала апеляційну скаргу і просить її задоволити, прокурора, котра вважає рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вказаних вимог закону судом першої інстанції додержано в повному обсязі.
Частиною 1 ст. 1726 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
В судовому засіданні як суду першої інстанції так і в апеляційній інстанції ОСОБА_3 вказала, що вона своєчасно подала декларацію за 2015 рік у паперовому вигляді. Електронну декларацію за 2015 рік, яку необхідно було подати до 31 жовтня 2016 року, вона не подала, оскільки подача декларації в електронному вигляді була запроваджена вперше, а вона звільнилася з займаної посади 17 жовтня 2016 року та не подала е-декларацію. Подала її лише тоді, коли отримала листа з Головного управління ПФУ у Київській області.
Також судом апеляційної інстанції було встановлено, що ОСОБА_3 мала можливість подати е-декларацію вчасно, оскільки суттєвих перешкод для цього в неї не було.
Таким чином, враховуючи наведене висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1726 КУпАП є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується доказами у справі.
При накладенні адміністративного стягнення суд першої інстанції в повній мірі врахував характер і спосіб вчиненого, особу правопорушника, ступінь його вини, інші обставини справи, що впливають на вид стягнення, і обґрунтовано застосував стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст. 1726 КУпАП.
На думку апеляційного суду, постанова суду першої інстанції є законною, обґрунтованою, норми матеріального та процесуального права судом були застосовані правильно, а тому підстав для зміни чи скасування постанови не вбачається.
Керуючись, ст. 294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу адвоката Коваль Л.М., котра діє в інтересах ОСОБА_3 - залишити без задоволення, а постанову Яготинського районного суду Київської області від 22 січня 2018 року, стосовно ОСОБА_3 - без зміни.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Київської області Р.М. Гайдай