23 лютого 2018 року м. Рівне №817/569/18
Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Зозуля Д.П., розглянувши матеріали по справі за адміністративним позовом
Державної служби геології та надр України
доДепартаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Старшого державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1
про скасування постанов про накладення штрафу,
Державна служба геології та надр України звернулася до суду з позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, старшого державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 про скасування постанов старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 про накладення штрафу від 29.01.2018 у виконавчих провадженнях №55283071, №55282294, з примусового виконання виконавчого листа №817/856/16 виданого 02.03.2017 Рівненським окружним адміністративним судом.
Розглянувши позовну заяву, дослідивши всі докази у справі в їх сукупності, суддя дійшов висновку про необхідність передачі адміністративної справи на розгляд іншого адміністративного суду, з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст.25 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Так, матеріалами справи підтверджено, що місцезнаходженням позивача (боржника) та відповідача (державної виконавчої служби та державного виконавця) - є м. Київ.
Разом з тим, як зазначає позивач, вказана заява подана в рамках ст.287 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.287 КАС України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII), учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Разом з тим, у ч.1 ст.74 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404 зазначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Суддею встановлено, що оскаржувані постанови державного виконавця про накладення штрафу від 29.01.2018 у виконавчих провадженнях №55283071, №55282294, прийняті у межах примусового виконання виконавчого листа №817/856/16, виданого 02.03.2017 Рівненським окружним адміністративним судом.
З аналізу наведених норм, вбачається неузгодженість між чинними нормативно-правовими актами.
Водночас, відповідно до п.1 листа Міністерства юстиції України від 26.12.2008 N 758-0-2-08-19 "Щодо практики застосування норм права у випадку колізії", у разі існування неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше, навіть якщо прийнятий раніше акт не втратив своєї чинності. Така неузгодженість може виникнути внаслідок того, що прийняття нової норми не завжди супроводжується скасуванням "застарілих" норм з одного й того ж питання.
Також, ст.1 КАС України зазначено, що Кодекс адміністративного судочинства України визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.
Порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України(ч.1 ст.3 КАС України).
Враховуючи вищенаведене, до вказаних правовідносин необхідно застосовувати норми КАС України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII), зважаючи на те, що вказаний нормативний акт виданий пізніше ніж Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404.
Отже, суддя дійшов висновку, що дана справа територіально підсудна Окружному адміністративному суду м. Києва.
Згідно із п.2 ч.1 ст.29 КАС України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Керуючись статтями 29, 248, 256, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративну справу №817/569/18 за позовом Державної служби геології та надр України до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, старшого державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 про скасування постанов про накладення штрафу, передати на розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Суддя Зозуля Д.П.