Справа № 464/6949/17 Головуючий у 1 інстанції: Рудаков І.П.
Провадження № 33/783/70/18 Доповідач: Маліновська-Микич О. В.
20 лютого 2018 року суддя Апеляційного суду Львівської області Маліновська-Микич О.В. з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Сихівського районного суду м. Львова від 27 грудня 2017 року,
встановив:
постановою Сихівського районного суду м. Львова від 27 грудня 2017 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200 (десяти тисяч двохсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 (ІПН - НОМЕР_1) на користь держави судовий збір в розмірі 320 (триста двадцяти) гривень.
Згідно з постановою суду 17 жовтня 2017 року близько 01 години 31 хвилин у Львові на пл.Галицькій, 4, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем марки «CITROEN JUMPY», р.н. НОМЕР_2, в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку у присутності двох свідків за допомогою приладу Drager Alcotest (результат тесту - 1,45‰), чим порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2 оскаржив дану постанову, просить скасувати її та закрити провадження у справі.
В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що дана постанова є незаконною, в зв'язку з неповнотою проведення судового розгляду. Вважає, що під час розгляду справи суд першої інстанції не забезпечив можливість ОСОБА_1 реалізувати своє право на захист, що виразилось у позбавленні можливості взяти участь в судовому засіданні в якому було по суті розглянуто матеріали про адміністративне правопорушення та винесено дану постанову. Також, апелянт звертає увагу, що при розгляді справи судом не було з'ясовано всіх обставин справи, зокрема щодо порушення ОСОБА_1 п.2.9 а) ПДР за що передбачено адміністративну відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП. Окрім цього, із акту огляду на стан сп'яніння з використання спеціальних технічних засобів, що долучений до матеріалів вбачається, що такий огляд проводився з порушенням вимог Інструкції, зокрема не зазначено номер спеціального технічного засобу за допомогою якого проводився огляд водія ОСОБА_1; в графі «П.І.П. та підпис особи щодо якої проводиться огляд, запис про відмову від підпису» зазначено прізвище іншої особи, а саме «ОСОБА_1»; копія складеного огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 вручено не було.
Вивчивши матеріали справи №464/6949/17, заслухавши доводи особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2, перевіривши доводи апеляційної скарги суд вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується дослідженими судом доказами, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення від 17 жовтня 2017 року серії БР №004208; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та роздруківкою із результатом проведеного тесту №473 від 17.10.2017 року о 01.51 год. за допомогою приладу Drager Alcotest, відповідно до яких ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння (результат - 1,45 ‰); письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4; письмовими поясненнями правопорушника, долученими до протоколу про адміністративне правопорушення, у яких останній не заперечив факту вживання ним алкоголю, зокрема зазначив, що випив близько обіду 1,5 літра пива; долученим до матеріалів справи відеозаписом із місця вчинення правопорушення.
Доводи апеляційної скарги про те, що оскаржувана постанова є незаконною, необґрунтованою в зв'язку з неповнотою проведення судового розгляду спростовуються наявними матеріалами справи та не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
Щодо посилань апелянта про те, що в актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та роздруківкою із результатом проведеного тесту №473 від 17.10.2017 року не заповненні всі графи, а саме, що не зазначено номер спеціального технічного засобу за допомогою якого проводився огляд водія ОСОБА_1, а в графі «П.І.П. та підпис особи щодо якої проводиться огляд, запис про відмову від підпису» зазначено прізвище іншої особи, а саме «ОСОБА_1», то такі судом апеляційної інстанції до уваги не беруться, оскільки у вищевказаному акті чітко передбачено за допомогою якого засобу проводився огляд водія ОСОБА_1, а щодо зазначеного прізвища, то уся інформація, яка характеризує особу порушника записана працівниками поліції зі слів водія та з наданих ним документів.
Також, представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2 посилається на п.7 "Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", а саме, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.
Натомість висловлення ОСОБА_1 готовності проїхати для медичного огляду в заклад охорони здоров'я, однак працівниками поліції не було забезпечено можливість ОСОБА_1 пройти огляд у закладі охорони здоров'я не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються долученим до протоколу відеозаписом із місця вчинення правопорушення.
З приводу доводів представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 про те, що постанова судді винесена без його участі, чим порушено право правопорушника на справедливий судовий захист, а сам правопорушник був позбавлений права дати свої пояснення, то це порушення усунуте судом апеляційної інстанції. Правопорушник дав свої пояснення по суті справи та апеляційної скарги і повністю підтримав вимоги передбачені в апеляційній скарзі.
Таким чином, докази здобуті працівниками поліції згідно встановленого законом порядку і перевірені під час розгляду в суді апеляційної інстанції в своїй сукупності дають належні підстави вважати, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1ст. 130 КУпАП, сумніву у їх достовірності, законності та належності у суду апеляційної інстанції не має.
Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладено судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини та в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При розгляді справи суддею місцевого суду не було допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, що притягується до адміністративної відповідальності у вчиненому правопорушенні, кваліфікацію його дій та необґрунтованість накладеного стягнення, а отже підстав для скасування або зміни постанови судді не вбачається.
Керуючись ст. 294 КУпАП суд,
постановив:
Апеляційну скаргу представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Сихівського районного суду м. Львова від 27 грудня 2017 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду О.В. Маліновська-Микич
Львівської області