Справа № 356/249/16-ц Головуючий у І інстанції Капшученко І. О.
Провадження № 22-ц/780/963/18 Доповідач у 2 інстанції Кашперська
Категорія 58 20.02.2018
Іменем України
20 лютого 2018 року м. Київ
Апеляційний суд Київської області
у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого судді Кашперської Т.Ц.,
суддів Фінагеєва В.О., Яворського М.А.,
за участю секретаря Марченка Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Березанського міського суду Київської області, постановлену в м. Березань 12 грудня 2017 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на рішення Березанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області,
заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -
11 грудня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою на рішення відділу державної виконавчої служби, посилаючись на те, що у Березанському відділі державної виконавчої служби перебуває виконавчий лист Березанського міського суду Київської області від 15 грудня 2016 року про зобов'язання ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 в здійсненні нею права користування житлом, що розташоване за адресою АДРЕСА_1. 04 серпня 2017 року начальником Березанського відділу державної виконавчої служби винесено постанову про закінчення виконавчого провадження в зв'язку з тим, що боржник не чинить перешкод стягувачу, що підтверджується актом державного виконавця від 31 липня 2017 року. Однак вказані обставини не відповідають дійсності, оскільки боржник упродовж 2017 року чинить такі перешкоди, не впускаючи її до будинку, для чого періодично змінює замки на вхідних дверях, акт державного виконавця складений у відсутності обох сторін виконавчого провадження. 04 серпня 2017 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, яку вона не отримувала, та дізналася про її існування від державного виконавця 05 грудня 2017 року.
На підставі вищевикладеного просила визнати постанову начальника Березанського міського відділу державної виконавчої служби про закінчення виконавчого провадження від 04 серпня 2017 року неправомірною та скасувати її.
Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 12 грудня 2017 року скаргу ОСОБА_1 на рішення відділу державної виконавчої служби залишено без розгляду як таку, що подана після закінчення встановлених законом строків.
Заявник ОСОБА_1 не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом норм процесуального права, просила скасувати ухвалу Березанського міського суду Київської області від 12 грудня 2017 року та направити справу до суду першої інстанції для розгляду скарги по суті.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказувала, що суд першої інстанції невмотивовано зазначив про зміну нею місця проживання та неповідомлення про це державного виконавця, що не відповідає дійсності, оскільки вона не змінювала місця проживання. Суд, не витребовуючи матеріалів виконавчого провадження, як вона просила в скарзі, дійшов помилкового висновку, що постанова, яка оскаржується, була їй надіслана, разом із тим постанова про закінчення виконавчого провадження їй не вручалась під розписку та не надавалась для ознайомлення.
Березанський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області направив до суду відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого документи виконавчого провадження направлялися стягувачу за адресою, вказаною у виконавчому документі, зокрема і постанова від 04 серпня 2017 року про закінчення виконавчого провадження. 07, 08 серпня та 18 вересня 2017 року до відділу надійшли листи ОСОБА_1 про надання пояснення щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, на які начальником відділу надано відповіді. Просив рішення від 12 грудня 2017 року залишити без змін, а скаргу без задоволення.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Залишаючи без розгляду скаргу ОСОБА_1 на рішення відділу державної виконавчої служби, суд першої інстанції виходив із того, що скарга на постанову начальника Березанського міського відділу державної виконавчої служби про закінчення виконавчого провадження від 04 серпня 2017 року подана після закінчення строків, установлених ст. 385 ЦПК України для її оскарження.
Однак з такими висновками колегія суддів не може погодитися, виходячи із наступного.
Відповідно до ст. ст. 383, 385 ЦПК України в редакції станом на час постановлення ухвали, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.
Як вбачається із матеріалів справи, заявник звернулась до суду із скаргою на постанову начальника Березанського міського відділу державної виконавчої служби про закінчення виконавчого провадження від 04 серпня 2017 року, скарга надійшла до суду 11 грудня 2017 року.
В матеріалах, доданих до відзиву на апеляційну скаргу, міститься копія листа від 04 серпня 2017 року про направлення даної постанови на адресу ОСОБА_1, разом із тим докази про вручення ОСОБА_1 копії постанови в матеріалах справи відсутні.
В поданій скарзі заявник вказувала, що про постанову від 04 серпня 2017 року заявник дізналася 05 грудня 2017 року.
При постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції зазначав, що заявником не надано підтверджень звернення до державного виконавця із заявами про зміну фактичного місця проживання з метою отримання кореспонденції.
Відповідно до абз. 2 ч. 1, ч. 5 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Виконавець або уповноважена ним особа може особисто вручити документи виконавчого провадження сторонам, іншим учасникам виконавчого провадження, також адміністрації підприємства, установи, організації, фізичній особі - підприємцю під розписку.
Разом із тим судом не звернуто увагу, що заявник ОСОБА_1 не змінювала місця адреси проживання чи перебування, а отже в неї не було підстав для подання відповідної заяви до відділу державної виконавчої служби.
Крім того, суд першої інстанції вказав на відсутність доказів ознайомлення ОСОБА_1 із постановою від 04 серпня 2017 року станом на вказану дату - 05 грудня 2017 року, хоча остання у скарзі зазначила, що із постановою не ознайомлювалася і дізналася про її наявність особисто від державного виконавця.
Також суд не витребував матеріали виконавчого провадження та не з'ясував, чи взагалі постанова про закінчення виконавчого провадження від 04 серпня 2017 року направлялася на адресу стягувача, як це передбачено вимогами ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження».
Оцінюючи доводи відзиву щодо звернення ОСОБА_1 до відділу з приводу постанови про закінчення виконавчого провадження, колегія суддів враховує зміст заяв ОСОБА_1 від 07 та 10 серпня 2017 року, 18 вересня 2017 року до Березанського міського відділу державної виконавчої служби, згідно яких остання скаржиться на неможливість користуватися житловим приміщенням і просить надати їй інформацію щодо вжитих заходів на виконання рішення.
Із цих заяв не вбачається, що заявник була обізнана із існуванням постанови від 04 серпня 2017 року про закінчення виконавчого провадження.
Відтак, висновки суду першої інстанції про те, що скарга на постанову про закінчення виконавчого провадження від 04 серпня 2017 року подана після закінчення строків, установлених ст. 385 ЦПК України для її оскарження, не відповідають обставинам справи, зроблені судом за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, та із порушенням норм процесуального права, оскільки докази про вручення заявнику оскаржуваної постанови відсутні.
За змістом заяви, заявник дізналася про існування постанови про закінчення виконавчого провадження 05 грудня 2017 року, і в установлений законом десятиденний строк, а саме 11 грудня 2017 року звернулася до суду із скаргою про визнання постанови неправомірною та її скасування.
Виходячи із вищевикладеного, ухвалу Березанського міського суду Київської області від 12 грудня 2017 року не можна вважати законною та обґрунтованою.
За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 379 ЦПК України, оскільки ухвала, що перешкоджає подальшому провадженню, постановлена за неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, а також із порушенням норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 381, 382, 389 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Березанського міського суду Київської області від 12 грудня 2017 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: Кашперська Т.Ц.
Судді: Фінагеєв В.О.
Яворський М.А.