Справа № 815/754/18
23 лютого 2018 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Тарасишина О.М., розглянувши матеріали позовної заяви Державної фінансової служби України до Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування вимоги № 55011033/21 від 23.11.2017 року та постанови від 11.12.2017 року ВП № 55011033 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн.,-
До Одеського окружного адміністративного надійшла позовна заява Державної фінансової служби України до Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в якому просить суд:
скасувати вимоги державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України від 23.11.2017 року № 55011033/21;
скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України від 11.12.2017 року ВП № 55011033 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн.
Згідно ч. 1 ст.1 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суддя після одержання позовної заяви зясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду.
В обґрунтування заяви зазначено, що Державна фінансова служба України звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо скасування постанови від 11.12.2017 року ВП № 55011033.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15.01.2018 року по справі № 815/150/18 позов Державної фінансової служби України було залишено без руху, проте не маючи можливості сплатити належну суму судового збору у строк обумовлений судом, позивач не зміг усунути недоліки позовної заяви. За таких обставин ухвалою від 13.02.2018 року по справі № 815/150/18 Одеським окружним адміністративним судом позовну заяву повернуто заявнику в зв'язку із не усуненням недоліків позовної заяви.
Так, в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач зазначає, що лише 14.02.2018 року зміг сплатити судовий збір та в підтвердження цих обставин посилається на доданий до матеріалів справи оригінал платіжного доручення № 208 від 05.02.2018 року.
Розглянувши зміст позовної заяви, доданих до неї матеріалів, суд встановив наявність підстав для залишення позову без руху, а обставини викладені в заяві про поновлення строку звернення до суду не обґрунтованими та такими, що не є підставою для її задоволення та поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом.
Згідно приписів ч.ч. 1-3, 6 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду субєкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають субєкту владних повноважень право на предявлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду субєкта владних повноважень. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що вказаною статтею визначено строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням.
Крім того, необхідно звернути увагу позивача на те, що особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця встановлені ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.1 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
У п.1 ч.2 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли особа дізналась про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Судом встановлено, що в матеріалах справи містяться оскаржувані Державною фінансовою службою України вимога державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 23.11.2017 року № 55011033/21, яку позивачем було отримано ще 30.11.2017 року (вх. № 34094/5) та супровідний лист Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 11.12.2017 року № 55011033/2/21 адресованого Державній фінансовій службі України про направлення для виконання та до відома постанови від 11.12.2017 року, винесену при примусовому виконанні виконавчого листа № 815/1504/17 від 06.10.2017 року, що видав Одеський окружний адміністративний суд, який позивач отримав ще 13.12.2017 року (вх. № 36234/5), що свідчить про порушення позивачем десятиденного строку звернення до адміністративного суду з даним позовом.
Крім, того згідно відомостей автоматизованої програми «ДСС» Одеського окружного адміністративного суду вбачається що, Державна фінансова служба України звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо скасування постанови від 11.12.2017 року ВП № 55011033 ще 10.01.2018 року.
Ухвалою від 15.01.2018р. Одеським окружним адміністративним судом позовну заяву № 815/150/18 було залишено без руху, а також надано позивачу п'ятиденний строк на усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у відповідності до положень Закону України "Про судовий збір" у розмірі 1762 грн. або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, доказів на підтвердження повноважень в.о. Голови Державної фіскальної служби ОСОБА_1, а також доказів надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.
З огляду на зазначене, позовну заяву № 815/150/18 було залишено без руху та надано час на усунення недоліків позовної заяви не лише з підстав не надання доказів сплати судового збору.
Ухвалою від 13.02.2018 року Одеським окружним адміністративним судом позовну заяву № 815/150/18 повернуто позивачу, оскільки ним не було усунуто жодних недоліків зазначених в ухвалі суду від 15.01.2018 року по справі № 815/150/18, а не тільки щодо сплати судового збору.
При цьому, як вбачається з платіжного доручення № 208 від 05.02.2018 року про сплату судового збору по справі № 815/150/18, судовий збір за подання позовної заяви було сплачено 05.02.2018 року, а позовну заяву представник позивача подав безпосередньо до канцелярії суду Одеського окружного адміністративного суду 21.02.2018 року, тобто після спливу 16 днів з моменту сплати судового збору (при цьому строк звернення з позовом в даній категорії справ до суду становить 10 днів).
Відтак, позивач навіть сплативши судовий збір 05.02.2018 року не надав позовну заяву до 21.02.2018 року, проте не обґрунтував з яких саме причин також пропустив строк звернення до суду з 05.02.2018 року.
Окрім того, судовий збір було сплачено позивачем на виконання ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 15.01.2018 року про залишення позову без руху (до винесення ухвали суду про повернення позовної заяви - 13.02.2018 року).
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на те, що Державна фінансова служба України, подала позовну заяву про визнання протиправними та скасування вимоги № 55011033/21 від 23.11.2017 року та постанови від 11.12.2017 року ВП № 55011033 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн після закінчення встановленого законом десятиденного строку в обох випадках звернення до суду, і не подала обґрунтованого клопотання про його поновлення, таку позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу (його представнику ) десятиденний строк для звернення до суду із заявою щодо поновлення пропущеного строку з інших підстав.
Водночас, суд роз'яснює, що за правилами частини другої статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 122, 123, 160, 161, 169, 287 КАС України, суддя,-
Позовну заяву Державної фінансової служби України до Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування вимоги № 55011033/21 від 23.11.2017 року та постанови від 11.12.2017 року ВП № 55011033 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн - залишити без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою та повідомити про необхідність усунути недоліки позовної заяви в десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали та роз'яснити, що в іншому випадку в строки, передбачені ч. 5 ст. 169 КАС України, позов буде повернутий позивачу.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя О.М.Тарасишина