1-кс/381/94/18
381/513/18
22 лютого 2018 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі головуючої слідчої судді - ОСОБА_1 з участю секретаря - ОСОБА_2 , скаржник - ОСОБА_3 , розглянувши матеріали скарги ОСОБА_3 на протиправну бездіяльність посадових осіб Фастівського ВП ,-
Скаржник звернувся до суду з скаргою на бездіяльність посадових осіб Фастівського ВП посилаючись на те, що на підставі ухвали слідчого судді були внесені відомості в ЄРДР та розпочате досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення за ч.1 ст.190 КК України. Скаржник зазначає, що в рамках даного досудового розслідування їй не було вручено пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілого., що в свою чергу свідчить про протиправну бездіяльність посадових осіб Фастівського ВП.
Оскільки скаржником не чітко та незмістовно викладені обставини скарги, слідчий суддя не мав іншої можливості з'ясувати чи була скаржник визнана потерпілою в рамках даного кримінального провадження, чи було це встановлено процесуальним документом і з яких причин їй не була вручена пам'ятка про права, тому у зв'язку із зазначеними обставинами, учасники провадження були повідомлені про виклик до суду та були витребування матеріали кримінального провадження.
Скаржник зазначила, що не володіє інформацією з приводу визначення її процесуального статусу в рамках даного кримінального провадження. Судом оглянуто матеріали кримінального провадження № 12017110310001411.
Главою 26 КПК визначено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування.
Скаржник посилається на п.1 ч.1 статті 303 КПК України, якою визначено порядок оскарження бездіяльності, яка може полягати в наступному: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК строк.
В даному випадку, суд вважає за необхідне зазначити про наявність зв'язку між обов'язком слідчого чи прокурора вчинити визначені КПК дії та строком, у межах якого зазначені особи зобов'язані їх вчинити.
В усіх інших випадках, звернення зі скаргою можливе за наявності відповідних рішень слідчого або прокурора, визначених у пунктах 2 - 8 ч. 1 ст. 303 КПК, викладених у відповідних процесуальних документах.
Скаржником до матеріалів скарги так і не було доручено доказів наявності чи відсутності визначення її процесуального статусу в рамках зазначеного кримінального провадження.
Проте, суд звертає увагу на те, що відомості в ЄРДР були внесені ухвалою слідчого судді на підставі скарги ОСОБА_3 щодо невнесення відомостей по її заяві до ЄРДР. Крім цього, до скарги долучено копію заяви ОСОБА_3 про залучення її до кримінального провадження як потерпілого.
У зв'язку з вищевикладеним, суд не вбачає можливості розглянути подану скаргу по суті і дійшов висновку про наявність підстав про відмову у відкритті провадження за скаргою з урахуванням наступного.
Отже, бездіяльність, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій (крім внесення відомостей до ЄРДР та повернення тимчасово вилученого майна), є третім, комплексним видом бездіяльності, оскарження якої допускається відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК.
Як вбачається з Узагальнення «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» Результати аналізу судової практики свідчать, що у зв'язку з хибним розумінням скаржниками саме цього виду бездіяльності слідчі судді приймають багато ухвал про відмову у відкритті провадження відповідно до ч. 4 ст. 304 КПК з тих підстав, що скарга подається на бездіяльність слідчого чи прокурора, яка не підлягає оскарженню. Так, бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК, передбачає три обов'язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов'язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена. Таким чином, наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов'язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.
Наведеним ознакам відповідає бездіяльність, яка виникає внаслідок невиконання вимог ст. 220 КПК, згідно з якою клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
При цьому варто зважати на те, що відповідна бездіяльність може бути зумовлена не лише не вчиненням процесуальної дії в межах встановлених зазначеною нормою строків, а й неналежним розглядом клопотання, зокрема, залишенням його без процесуального реагування або неналежним на нього процесуальним реагуванням.
Відповідно до ч.4 ст.304 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Керуючись ст.303-304 КПК України,
Відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Фастівського ВП.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Слідчий суддя ОСОБА_1