Справа № 815/6839/17
22 лютого 2018 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Стефанова С.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фермерського господарства «Дончук» до заступника начальника Головного управління ДФС в Одеській області В.Я. Політило, третя особа: Державна казначейська служба України про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0049051208 від 08.09.2017 року, -
Фермерське господарство «Дончук» (надалі по тексту - позивач або ФГ «Дончук») звернулося до суду з позовом до заступника начальника Головного управління ДФС в Одеській області В.Я. Політило, третя особа: Державна казначейська служба України, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0049051208 від 08.09.2017 року відповідно до якого позивачу нараховані 9 574,00 грн. штрафних санкцій.
В обґрунтування позовних вимог позивач в цілому зазначив, що 16.09.2017 року ФГ «Дончук» отримало вищезазначене податкове повідомлення-рішення, відповідно до якого за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 97540,04 грн. застосовано штраф в розмірі 10% від суми. Тобто всього накладено штраф у розмірі 9754 грн. 00 коп. Станом на 24.12.2016 року ФГ «Дончук» мало статус підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування ПДВ, що давало підприємству змогу 15% ПДВ акумулювати на спеціальний рахунок в банку. Згідно податкової накладної № 41/2 від 24.12.2016 року в ФГ «Дончук» виникло податкове зобов'язання на суму 97540,04 грн. Граничний термін реєстрації податкової накладної №41/2 в ЄРПН припадав на 07.01.2017 року. У зв'язку з тим, що в господарстві станом на 06.01.2017 року не вистачало реєстраційного ліміту для реєстрації цієї податкової було поповнено спеціальний рахунок ПДВ в СЕА на суму 40610,00 грн. згідно платіжного доручення №7 від 06 січня 2017 року та виписки ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» особовий рахунок №2600085721, але ці кошти повернулися на особистий рахунок по підставі «уточніть реквізити поповнення рахунку в СЕА». Того ж дня підприємство повторно згідно платіжного доручення №9 від 06 січня 2017 року та виписки ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» намагалось поповнити зазначений особовий рахунок. Як зазначає позивач, оскільки 7, 8, 9 січня 2017 року - офіційні державні свята, 10 січня ці кошти знову повернулися по тій самій підставі: «уточніть реквізити поповнення рахунку в СЕА». Представник підприємства зателефонувала в Балтське районне відділення ДФС та в усній формі уточнила реквізити рахунку, вони виявились вірними, та працівники відділу ПДВ не знали причини повернення коштів. Правильність реквізитів рахунку по ПДВ в СЕА підтверджує електронне повідомлення про взяття рахунків на облік в органах ДФСУ за даними, отриманими від банків та інших фінансових установ. 10.01.2017 року у ФГ «Дончук» з'явилося збільшення податкового ліміту, що дало змогу зареєструвати податкову накладну № 41/2, проте з запізненням терміну. Ніяких повідомлень щодо блокування рахунків спеціального режиму оподаткування підприємство не отримувало і виконувало добросовісно свої податкові зобов'язання. Позивач зазначає, що фермерське господарство діяло згідно Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №569 від 16.10.2014 року в редакції яка діяла станом на січень 2017 року. Єдиний спосіб сплати ПДВ це перерахунок з поточного рахунку ФГ «Дончук» на спеціальний рахунок підприємства (ФГ «Дончук»), що позивач і робив. Через дії з блокування казначейством спеціального рахунку ФГ «Дончук» у підприємства не було можливості перерахувати кошти з поточного рахунку на спеціальний рахунок, отже вини ФГ «Дончук» немає. Підставою для застосування податкового штрафу (як і кримінального, адміністративного чи будь-якого іншого покарання) є вина. Відсутність вини свідчить про відсутність підстав для застосування покарання (санкції). Як вважає позивач, відсутність вини ФГ «Дончук» є очевидною, а тому фінансова санкція у вигляді штрафу застосована податковим повідомленням-рішенням має бути скасована.
Ухвалою судді від 15 січня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Перше судове засідання по справі призначено на 19 лютого 2018 року на 15:00 годину.
02 лютого 2018 року представником відповідача через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву (вхід № 3100/18), згідно якого, відповідач позовні вимоги не визнає та просить суд в задоволенні позову відмовити з наступних підстав. ГУ ДФС в Одеській області проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних ФГ «Дончук». За результатами перевірки складений акт № 5889/15-32-12-08/22495752 від 17.08.2017 року, відповідно до якого, перевіркою встановлені порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України а саме: порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних. Згідно з ІС «ЄРПН» податкова накладна, виписана ФГ «Дончук» від 14.12.2016 року № 41/2, зареєстрована в ЄРПН з порушенням встановлених термінів, а саме порушено термін реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування на суму ПДВ 97540,04 гривень. Враховуючи вищевикладене, відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України, ГУ ДФС в Одеській області винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення щодо застосування штрафу у розмірі 10% на суму 9754,00 грн. (затримка до 15 календарних днів) за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.
У судове засідання призначене на 19 лютого 2018 року на 15:00 годину представники позивача та відповідача не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. 14.02.2018 року від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та його представника, а також відповідь на відзив відповідача на позовну заяву.
Відповідно до вимог ч. 9 ст. 205 КАС України суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.
Вивчивши матеріали справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та відзив на позовну заяву, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
Згідно із ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових декларація (розрахунках) платника податків.
Судом встановлено, що ГУ ДФС в Одеській області проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних ФГ «Дончук».
За результатами перевірки складений акт № 5889/15-32-12-08/22495752 від 17.08.2017 року, відповідно до якого, перевіркою встановлені порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України а саме: порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних. Згідно з ІС «ЄРПН» податкова накладна, виписана ФГ «Дончук» від 14.12.2016 року № 41/2, зареєстрована в ЄРПН з порушенням встановлених термінів, а саме порушено термін реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування на суму ПДВ 97540,04 гривень.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0049051208 від 08.09.2017 року, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 10 % від суми податку на додану вартість, на загальну суму 9754,00 грн. (а.с. 29).
ФГ «Дончук» не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням - рішенням оскаржило його до суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи правову оцінку податковому повідомленню - рішенню ГУ ДФС в Одеській області № 0049051208 від 08.09.2017 року, суд виходить з наступного.
Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну З електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну (розрахунок коригування) та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Як встановлено судом, станом на 24.12.2016 року ФГ «Дончук» мало статус підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування ПДВ, що давало підприємству змогу 15% ПДВ акумулювати на спеціальний рахунок в банку.
Згідно податкової накладної № 41/2 від 24.12.2016 року в ФГ «Дончук» виникло податкове зобов'язання на суму 97540,04 грн. Граничний термін реєстрації податкової накладної №41/2 в Єдиному реєстрі податкових накладних припадав на 07.01.2017 року.
У зв'язку з тим, що у ФГ «Дончук» станом на 06.01.2017 року не вистачало реєстраційного ліміту для реєстрації цієї податкової було поповнено спеціальний рахунок ПДВ в СЕА на суму 40610,00 грн. згідно платіжного доручення №7 від 06 січня 2017 року та виписки ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» особовий рахунок №2600085721 (а.с. 23-27), проте зазначені кошти повернулися на особистий рахунок позивача по підставі «уточніть реквізити поповнення рахунку в СЕА».
Того ж дня ФГ «Дончук» повторно згідно платіжного доручення №9 від 06 січня 2017 року та виписки ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (а.с. 23-27) намагалось поповнити зазначений особовий рахунок, разом з тим, оскільки 7, 8, 9 січня 2017 року - офіційні державні свята, 10 січня зазначені кошти знову повернулися по тій самій підставі: «уточніть реквізити поповнення рахунку в СЕА».
Як зазначив позивач, представник підприємства зателефонувала в Балтське районне відділення ДФС та в усній формі уточнила реквізити рахунку, вони виявились вірними, при цьому, посадові особи відповідача не знали причини повернення коштів.
Суд зазначає, що вірність реквізитів рахунку по ПДВ в СЕА підтверджує електронне повідомлення про взяття рахунків на облік в органах ДФС України за даними, отриманими від банків та інших фінансових установ (а.с. 21).
Судом встановлено, що 10.01.2017 року у ФГ «Дончук» з'явилося збільшення податкового ліміту, що дало змогу зареєструвати податкову накладну № 41/2, проте з запізненням терміну. При цьому, жодних повідомлень щодо блокування рахунків спеціального режиму оподаткування підприємство не отримувало і виконувало добросовісно свої податкові зобов'язання.
Листом ДФС України від 03.01.2017 року №8/7/99-99-15-03-02-17 «Про скасування спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства» щодо закриття додаткових електронних рахунків було зазначено наступне: «Пунктом 47 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу встановлено, що додаткові електронні рахунки закриваються з дня, наступного за граничним терміном сплати податкових зобов'язань за грудень 2016 року, а для платників, які обрали квартальний податковий період, - за ІV квартал 2016 року. Отже, додаткові електронні рахунки будуть закриті після проведення розрахунків з бюджетом за деклараціями з ПДВ із позначками 0121 - 0123, за результатами останнього звітного періоду 2016 року: для сільськогосподарських товаровиробників, які застосовують місячний податковий період, - починаючи з 31 січня 2017 року; для сільськогосподарських товаровиробників, які застосовують квартальний податковий період, - починаючи з 20 лютого 2017 року. Починаючи із зазначених дат усі розрахунки з бюджетом за результатами поданої податкової звітності сільгоспвиробниками здійснюються із застосуванням виключно основного електронного рахунка в СЕА ПДВ».
В силу приписів п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Як встановлено судом, позивач як сумлінний платник податків неодноразово в період до 31.01.2017 року намагався здійснити перерахунок коштів на додатковий електронний рахунок, проте ці кошти повертались на особистий рахунок за підстави «уточніть реквізити поповнення рахунку в СЕА», при цьому реквізити позивачем були зазначені вірно.
Згідно з п.38.1 ст.38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
У п. 129.6 ст.129 Податкового кодексу України передбачено, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
Отже, визначальним фактором для нарахування штрафних санкцій платнику податків є несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі податків, зборів та інших платежів до бюджетів, саме з вини такого платника податків.
Судом встановлено, що листом Державної казначейської служби України №12-08/845-16666 від 06.10.2017 року (а.с. 31-32) підтверджено той факт, що казначейство усупереч вимог ст. 209 ПК України заблокувало рахунок ФГ «Дончук», як і рахунки інших підприємств - суб'єктів спеціального режиму оподаткування ПДВ.
В подальшому, за результатами наради під головуванням першого віце-прем'єр-міністра України - Міністра економічного розвитку і торгівлі Кубіва С.І. з представниками МІ України, Мінаргополітики і продовольства України, ДФС та казначейства з 13 січня 2017 року казначейство поновило роботу додаткових електронних ПДВ рахунків на зарахування коштів до завершення операційного дня, 16.01.2017 року здійснено розподіл коштів які надійшли 13.01.2017 року у розмірах встановлених ст. 209 ПК України (в редакції яка була чинною до 19.01.2017 року). 02.02.2017 року рахунок ФГ «Дончук» №37549100025716 казначейством закрито.
Отже, блокування казначейством рахунків підприємств - суб'єктів спеціального режиму оподаткування ПДВ суперечило вимогам ст. 209 ПК України в редакції яка діяла до 19.01.2017 року.
Суд зазначає, що вина платника податків - ФГ «Дончук» у тому, що Державною казначейською службою України були безпідставно повернуті кошти - відсутня, оскільки остання повинна була закривати спеціальні рахунки лише після виключення платника податків з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та надходження з ДФС реєстру платників ПДВ, тобто після 31.01.2017 року.
Пунктом 28 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №569 від 16.10.2014 року (в редакції яка діяла станом на січень 2017 року) встановлено, що у разі анулювання реєстрації платника податку - суб'єкта спеціального режиму оподаткування або виключення платника податку з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування сума коштів, перерахована таким платником податку на додаткові електронні рахунки, є недостатньою для перерахування коштів до державного бюджету та на спеціальний рахунок на підставі поданих контролюючому органу податкових декларацій, в яких відображаються результати діяльності в межах спеціального режиму оподаткування, остаточний перерахунок коштів здійснюється таким платником: до державного бюджету - з власного поточного рахунка на електронний рахунок; на спеціальний рахунок - з власного поточного рахунка на спеціальний рахунок.
Як встановлено судом, ФГ «Дончук» діяло згідно вимог вищезазначеного Порядку №569 (в редакції чинній на момент перерахунку коштів) та вина з боку ФГ «Дончук» щодо несвоєчасного надходження коштів до бюджету - відсутня.
Єдиний спосіб сплати ПДВ це перерахунок з поточного рахунку ФГ «Дончук» на спеціальний рахунок підприємства (ФГ «Дончук»), що і було вчинено позивачем.
Через дії з блокування Державною казначейською службою України спеціального рахунку ФГ «Дончук», у підприємства не було можливості перерахувати кошти з поточного рахунку на спеціальний рахунок, а отже вина ФГ «Дончук» - відсутня.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підставою для застосування податкового штрафу (як і кримінального, адміністративного чи будь-якого іншого покарання) є вина. Відсутність вини свідчить про відсутність підстав для застосування покарання (санкції).
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що застосування до позивача спірним податковим повідомленням-рішенням штрафу у розмірі 10 % від загальної суми податку на додану вартість згідно вищезазначеної податкової накладної, а саме на загальну суму 9574,00 грн. є протиправним та зазначене рішення підлягає скасуванню, оскільки позивач вчинив усі необхідні дії щодо перерахунку коштів на додатковий електронний рахунок, та як наслідок реєстрації вказаної податкової накладної в термін до 15 днів в Єдиному реєстрі податкових накладних, проте з незалежних від позивача причин зазначені кошти повертались на особистий рахунок позивача та вказана накладна у встановлений законом строк зареєстрована не була.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З аналізу ст.2 КАС України випливає, що рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності всіх перед законом; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансі між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення ГУ ДФС в Одеській області № 0049051208 від 08.09.2017 року прийняте не у спосіб визначений законом, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Таким чином, на підставі ст. 8 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з'ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати розподілити за правилами ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 242-246 КАС України, суд,-
Адміністративний позов фермерського господарства «Дончук» до заступника начальника Головного управління ДФС в Одеській області В.Я. Політило, третя особа: Державна казначейська служба України про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0049051208 від 08.09.2017 року - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області № 0049051208 від 08.09.2017 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646) на користь фермерського господарства «Дончук» (код ЄДРПОУ 22495752) суму сплаченого судового збору в розмірі 1600 грн. 00 коп.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.О. Cтефанов