Справа № 815/6458/17
19 лютого 2018 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Стефанова С.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції Одеської області про стягнення середнього заробітку за весь час затримки виплати належних сум по день фактичного розрахунку, -
ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління національної поліції Одеської області (надалі по тексту - відповідач або ГУНП в Одеській області), в якому просить суд: стягнути з відповідача на користь позивача за весь час затримки виплати всіх сум, що належали йому в день звільнення 12 червня 2017 року по день фактичного розрахунку 25 вересня 2017 року середній заробіток в сумі 20 531,25 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 09.08.2016 року було: визнано протиправними та скасовані рішення (висновок) Атестаційної комісії № 6 ГУНП в Одеській області, що оформлене протоколом ОП №15.00004438.0027905 від 05.03.2016 року та наказ ГУНП в Одеській області від 16.06.2016 року №508 о/с в частині звільнення майора поліції ОСОБА_1, старшого інспектора Фрунзівського відділення поліції Роздільнянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області (через службову невідповідність); поновлено майора поліції ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора Фрунзівського відділення поліції Роздільнянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області; стягнуто з головного управління Національної поліції України в Одеській області на корить ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) грошове утримання за час вимушеного прогулу за період з 16.06.2016 року по 09.08.2016 року у розмірі 10178,62 грн.; допущено негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середньої заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 5 625,00 грн. За наслідками апеляційного оскарження зазначена постанова суду була залишена без змін. Як зазначив позивач, після прийняття рішення Одеським окружним адміністративним судом він звертався до керівництва Фрунзівського ВП Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області з вимогою надати можливість йому приступити до несення служби, для чого необхідно видати наказ або розпорядження, яким фактично поновити його на службі, повідомити ОСОБА_1 про виконання постанови суду в частині поновлення на роботі, закріпити за ОСОБА_1 табельну вогнепальну зброю, внести його до скраду нарядів інспекторів чергової частини Фрунзівського ВП. На вказане звернення йому повідомили, що рішення про допуск його до несення служби приймає ГУНП в Одеській області та воно буде прийнято після перегляду постанови Одеського окружного адміністративного суду від 09.08.2016 року в апеляційному порядку. Зазначену інформацію усно підтвердили в управлінні по роботі з персоналом ГУНП в Одеській області. Після перегляду постанови в апеляційному поряду ОСОБА_1 знову звернувся до Фрунзівського (Захрівського) ВП з вимогою допустити його до несення служби. ОСОБА_1 знову отримав відповідь, що рішення про допуск його до несення служби приймає ГУ НП в Одеській області. Під час звернення до управління по роботі з персоналом ГУНП в Одеській області від ОСОБА_1 зажадали, щоб він подав рапорт про бажання проходити службу в іншому підрозділі та на іншій посаді. У Фунзівському (Захарівському) відділі поліції рівнозначні раніше займаній ОСОБА_1 посаді, посади не пропонували, тому він не міг погодитись на перехід на посаду в іншому відділі поліції. Вказані обставини змусили позивача в письмовій формі звертатись до ГУНП в Одеській області з вимогою допустити його до несення служби та одночасно шукати нову роботу, бо за натяками керівництва ГУНП в Одеській області його все одно не мали наміру тримати на посаді. Як вказує позивач, оскільки рішення суду в частині його поновлення на посаді в ГУНП в Одеській області виконувати не збирались то з 15.11.2016 року ОСОБА_1 був прийнятий на службу до ВЧ 3012 Національної гвардії України. Лише 12 червня 2016 року відповідачем було виконано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09.08.2016 року по справі 815/1872/16 та одночасно задоволено заяву ОСОБА_1 про його звільнення у зв'язку з тим, що він вже був працевлаштований та проходив службу в підрозділах Національної гвардії України. Отже, як вважає позивач, 12.06.2017 року у відповідача виник обов'язок провести повний розрахунок з позивачем, проте розрахувались з ним за всіма виплатами по заробітній платі лише 25.09.2017 року. Згідно наведеного позивачем у позові розрахунку, стягненню з відповідача підлягає сума середньої заробітної плати, яка дорівнює 20 531, 25 грн.
Ухвалою судді від 18 грудня 2017 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Перше судове засідання по справі призначено на 18 січня 2018 року на 11:00 годину.
09 січня 2018 року представником відповідача через канцелярію суду подано відзив на позов (вхід № 405/18), згідно якого, представник відповідача позовні вимоги не визнає та просить суд в задоволенні позову відмовити з наступних підстав. Як зазначає позивач у своїй позовній заяві, з ним повинні були повністю розрахуватися в день звільнення, а саме 12.06.2017 року, з чим відповідач не погоджується з огляду на наступне. Судове рішення по справі № 815/735/17 щодо стягнення на користь позивача за час вимушеного прогулу при затримці виконання судового рішення про поновлення на роботі (з 10.08.2016 року по 14.11.2016 року) в розмірі 12541 грн. 24 коп., набрало законної сили 10 серпня 2017 року. Також представник відповідача зазначає, що справа розглядалась в порядку письмового провадження, а тому відповідач не знав, яке рішення прийняв суд по розгляду апеляційної скарги. Рішення Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2017 року по справі № 815/735/17 було отримано відповідачем 06.09.2017 року. Враховуючи той факт, що ГУНП в Одеській області фінансується з коштів Державного бюджету України всі платежі, відбуваються через орган Державної казначейської служби, відповідно до встановленого порядку проведення таких операцій, а також ГУНП не є головним розпорядником коштів, що фактично унеможливлює своєчасну оплату суми. 25 вересня 2017 року з реєстраційного рахунку ГУНП в Одеській області списано кошти у сумі 12541,24 грн. на користь ОСОБА_1. Також представник відповідача зазначає, що поновлення та звільнення ОСОБА_1 відбулось на підставі рішення суду від 15 травня 2017 року по справі № 815/1872/16. 11.04.2017 року до Одеського окружного адміністративного суду була подана заява ГУНП в Одеській області про встановлення способу та порядку виконання судового рішення від 09.08.2016 року по справі №815/1872/16 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора Фрунзівського ВП Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області. 15 травня 2017 року ухвалою Одеського окружного адміністративного суду заяву Головного управління Національної поліції в Одеській області про встановлення способу та порядку виконання судового рішення від 09.08.2016 року по справі №815/1872/16 задоволено, а саме: встановлено спосіб і порядок виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 09.08.2016 року в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді наступним шляхом: зобов'язано Головне управління Національної поліції України в Одеській області прийняти наказ про поновлення майора поліції ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора Фрунзівського відділення поліції Роздільнянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області з 16.06.2016 року та вирішити питання про звільнення його з посади з 15.11.2016 року. На виконання зазначеної ухвали Головне управління Національної поліції в Одеській області наказом №999 о/с від 12 червня 2017 року поновило позивача на посаді старшого інспектора Фрунзівського відділення поліції Роздільнянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області з 16.06.2016 року та наказом №1000 о/с від 12 червня 2017 року звільнило за п.7 ч.1 ст.77 (за власним бажанням) з 15 листопада 2016 року. З 15.11.2016 року ОСОБА_1 призначений на посаду оперативного чергового чергової служби Національної гвардії України (наказ 180 о/с). Як зазначає представник відповідача, Національна гвардія України є самостійний орган який не підпорядковується ГУНП в Одеській області, а тому вбачається, що до даних правовідносин не застосовуються ст.ст. 116, 117 КЗпП України. На думку відповідача, зазначені правовідносини стосуються порядку виконання судових рішень.
У судовому засіданні судом до матеріалів справи було залучено відповідь позивача на відзив.
Ухвалою суду, занесеною до журналу судового засідання оголошено перерву по справі, наступне судове засідання призначено на 19.02.2018 року на 16:00 годину.
22 січня 2018 року представником відповідача через канцелярію суду подано заперечення (вхід № 1634/18).
19 лютого 2018 року позивачем через канцелярію суду подано відповідь на відзив (вхід № 4791/18).
У судове засідання призначене на 19.02.2018 року позивач та представник відповідача не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності у порядку письмового провадження.
Відповідно до вимог ч. 9 ст. 205 КАС України суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.
Вивчивши матеріали справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та відзив на позовну заяву, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
Так, судом встановлено, що наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області від 16 червня 2016 року №508 о/с звільнено зі служби в поліції за п. 5 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність) майора поліції ОСОБА_1 старшого інспектора Фрунзівського відділення поліції Роздільнянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області. Підставою звільнення став висновок атестаційної комісії №6 Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання ОСОБА_1 таким, що не відповідає займаній посаді та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
Позивач із своїм звільненням зі служби в поліції не погодився та оскаржив наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 16 червня 2016 року №508 о/с до суду (адміністративна справа № 815/1872/16).
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2016 року по адміністративній справі № 815/1872/16 визнано протиправним та скасовано рішення (висновок) Атестаційної комісії №6 ГУ Національної поліції України в Одеській області, що оформлене протоколом ОП №15.00004438.0027905 від 05.03.2016 року. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції України в Одеській області від 16.06.2016 року №508 о/с в частині звільнення майора поліції ОСОБА_1, старшого інспектора Фрунзівського відділення поліції Роздільнянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області (через службову невідповідність). Поновлено майора поліції ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора Фрунзівського відділення поліції Роздільнянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області. Стягнуто з Головного управління Національної поліції України в Одеській області на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) грошове утримання за час вимушеного прогулу за період з 16.06.2016 року по 09.08.2016 року у розмірі 10178,62 (десять тисяч сто сімдесят вісім гривень шістдесят дві копійки) гривень. Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середньої заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 5625,00 грн. (а.с. 10-16).
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2016 року залишено без змін.
Рішення суду по адміністративній справі № 815/1872/16 набрало законної сили 25 жовтня 2016 року.
11 жовтня 2016 року Одеським окружним адміністративним судом видано ОСОБА_1 виконавчий лист по справі № 815/1872/16 про стягнення з Головного управління Національної поліції України в Одеській області на користь ОСОБА_1 грошового утримання за час вимушеного прогулу за період з 16.06.2016 року по 09.08.2016 року у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 5625,00 грн., оскільки рішення суду у цій частині допущено до негайного виконання.
Проте, рішення суду по справі № 815/1872/16 в частині поновлення майора поліції ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора Фрунзівського відділення поліції Роздільнянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області виконано не було.
Як встановлено в постанові Одеського окружного адміністративного суду від 01.06.2017 року по справі № 815/735/17, яка набрала законної сили, 02 листопада 2016 року ОСОБА_1 звернувся до начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області з листом, у якому просив виконати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2016 року по справі №815/1872/16 та допустити його до несення служби (а.с. 55).
На вказане звернення позивачу надано відповідь т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області листом від 01 грудня 2016 року №9/0-2281, згідно якої повідомлено, що посада, яку позивач обіймав до звільнення з поліції скорочена та з метою виконання рішення суду запропоновано прибути до Головного управління Національної поліції в Одеській області для визначення посади для проходження служби у відповідності до нового штату Головного управління.
24 листопада 2016 року позивач повторно звернувся до Головного управління Національної поліції в Одеській області з листом, у якому повідомив, що з 15 листопада 2016 року наказом №180 о/с по ВЧ 3012 Національної гвардії України його зараховано до складу зазначеної частини та призначено на посаду оперативного чергового чергової служби. У зв'язку з викладеним позивач просив виконати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2016 року по справі № 815/1872/16 та за час вимушеного прогулу з 09 серпня 2016 року по 15 листопада 2016 року виплатити йому середній заробіток та у зв'язку з прийняттям на службу в Національну гвардію просив звільнити його з 15 листопада 2016 року (а.с. 54).
Листом Головного управління Національної поліції в Одеській області від 09 грудня 2016 року №9/0-2386 позивачу надано відповідь, у якій зазначено, що у зв'язку з працевлаштуванням позивача до іншого державного органу, виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду є неможливим. Для виконання рішення суду позивачу вказано надати документи на підтвердження припинення трудових відносин з ВЧ 3012 Національної гвардії України.
15 грудня 2016 року позивач вкотре звернувся до Головного управління Національної поліції в Одеській області з проханням виконати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2016 року по справі № 815/1872/16, виплатити за час вимушеного прогулу з 09 серпня 2016 року по 15 листопада 2016 року середній заробіток та, у зв'язку з прийняттям на службу в інший орган - Національну гвардію України, звільнити з 15 листопада 2016 року (а.с. 53).
22 грудня 2016 року позивачу надано відповідь №9/0-2386, 0-2386/2, у якій зазначено, що для виконання рішення суду йому необхідно надати документи на підтвердження припинення трудових відносин з ВЧ 3012 Національної гвардії України.
У той же день, тобто 22 грудня 2016 року ОСОБА_1 подав до Головного управління Національної поліції в Одеській області заяву про долучення копії наказу про проходження служби в Національній гвардії України, у якій також наполягав на виконанні постанови Одеського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2016 року по справі №815/1872/16, виплаті йому за час вимушеного прогулу з 09 серпня 2016 року по 15 листопада 2016 року середнього заробітку та, у зв'язку з прийняттям на службу в Національну гвардію України, звільнити з 15 листопада 2016 року.
За результатами розгляду вказаної заяви, 27 грудня 2017 року позивачу надано відповідь за №9/0-2539, у якій вказано, що у зв'язку з працевлаштуванням позивача до іншого державного органу, виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду є неможливим. Для виконання рішення суду позивачу необхідно надати документи на підтвердження припинення трудових відносин з ВЧ 3012 Національної гвардії України.
Вважаючи, що відповідачем протиправно допущено затримку виконання рішення суду про поновлення його на роботі, він звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання внести запис до трудової книжки та стягнення заробітної плати.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 01.06.2017 року по справі № 815/735/17 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності щодо затримки виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 09.08.2016 року в частині поновлення майора поліції ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора Фрунзівського відділення поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, а саме: невидання наказу про допущення до виконання обов'язків старшого інспектора Фрунзівського відділення поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області; невнесення до трудової книжки відповідного запису про недійсність попереднього запису про звільнення та поновлення на посаді; фактичний недопуск до роботи; ненарахування та невиплати заробітної плати; визнання протиправною бездіяльності щодо невинесення наказу про звільнення з 14.11.2016 року на підставі пп. 3 п. 64 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ з посади старшого інспектора Фрунзівського відділення поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області; зобов'язання внести до трудової книжки запис про недійсність попереднього запису №22 про звільнення зі служби в поліції на підставі наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області від 16.06.2016 року №508 о/с, видати наказ про звільнення з посади старшого інспектора Фрунзівського відділення поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області з 14.11.2016 року на підставі пп. 3 п. 64 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ - залишено без розгляду; адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області в частині стягнення заробітної плати у сумі 18 482,34 грн. - задоволено частково, а саме стягнуто з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу (з 09.08.2016 року по 14.11.2016 року) при затримці виконання рішення про поновлення на роботі у розмірі 17 889, 71 грн. (сімнадцять тисяч вісімсот вісімдесят дев'ять гривень 71 коп.) (а.с. 17-21).
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.08.2017 року по справі № 815/735/17 апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області задоволено частково: постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 червня 2017 року скасовано в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу (з 09.08.2016 року по 14.11.2016 року) при затримці виконання судового рішення про поновлення на роботі в розмірі 17889,71 грн.; прийнято в цій частині нову постанову, якою стягнуто з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання судового рішення про поновлення на роботі (з 10.08.2016 року по 14.11.2016 року) в розмірі 12541 (дванадцять тисяч п'ятсот сорок одна) грн. 24 коп.; в іншій частині постанову залишено без змін. (а.с. 43-44).
Також судом встановлено, що ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2017 року по справі №815/1872/16 встановлено спосіб і порядок виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2016 року в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді наступним шляхом: зобов'язати Головне управління Національної поліції України в Одеській області прийняти наказ про поновлення майора поліції ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора Фрунзівського відділення поліції Роздільнянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області з 16.06.2016 року та вирішити питання про звільнення його з посади з 15.11.2016 року.
Так, судом встановлено, що наказом ГУНП в Одеській області від 12.06.2017 року № 999 о/с майора поліції ОСОБА_1 поновлено на посаді старшого інспектора Фрунзівського відділення поліції Роздільнянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області з 16.06.2016 року (а.с. 48).
Наказом ГУНП в Одеській області від 12.06.2017 року № 1000 о/с майора ОСОБА_1, старшого інспектора Фрунзівського відділення поліції Роздільнянського відділу поліції ГУНП в Одеській області, відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням) з 15.11.2016 року (а.с. 9).
Таким чином, 12.06.2017 року відповідачем було виконано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09.08.2016 року по справі № 815/1872/16 в частині поновлення позивача на посаді та одночасно задоволено заяву позивача про його звільнення у зв'язку з тим, що він вже проходив службу в підрозділах Національної гвардії України.
З огляду на викладене, позивач вважає, що 12.06.2017 року у відповідача виник обов'язок провести повний розрахунок з ним, проте розрахувався відповідач з позивачем за всіма виплатами по заробітній платі лише 25.09.2017 року, що стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом про стягнення з відповідача середнього заробітку за весь час затримки виплати належних сум по день фактичного розрахунку.
Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 49 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Статтею 116 Кодексу законів про працю України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Відповідно до ст. 117 Кодексу законів про працю України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», не проведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.
Як встановлено судом, наказом ГУНП в Одеській області від 12.06.2017 року № 1000 о/с майора ОСОБА_1, старшого інспектора Фрунзівського відділення поліції Роздільнянського відділу поліції ГУНП в Одеській області, відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням) з 15.11.2016 року (а.с. 9).
Таким чином, 12.06.2017 року у відповідача виник обов'язок провести повний розрахунок з позивачем по виплаті всіх сум, що належали йому в день звільнення.
Судом встановлено, що 25 вересня 2017 року з реєстраційного рахунку ГУНП в Одеській області було списано кошти у загальній сумі 12 541,24 грн. на користь ОСОБА_1, що підтверджено відповідачем у відзиві.
Таким чином фактично розрахунок з позивачем по виплаті всіх сум, що належали йому в день звільнення здійснено відповідачем 25.09.2017 року, а отже суд зазначає, що наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, а саме за період з 12.06.2017 року по 25.09.2017 року.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок), який застосовується у випадку виплати середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу. Відповідно до абз.3 п.2 Порядку у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Абзацом 3 пункту 3 Порядку визначено, що усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі. Згідно з п.5 Порядку, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Згідно з абзацом першим пункту 8 розділу IV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Середньоденна (середньогодинна) заробітна визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.
З огляду на викладене при обчисленні розміру середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку слід використовувати формулу, за якою обрахуванню підлягає період затримки за робочі дні виходячи із середньоденного заробітку, обчисленого відповідно до положень Порядку.
Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 01 березня 2017 року.
Згідно з ч. 1 ст. 94 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 року № 260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання.
Відповідно до п. 6 розд. ІІІ вказаного Порядку, поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення.
Порядок не містить правил розрахунку середньоденного грошового забезпечення у разі поновлення на посаді, але містить положення щодо розрахунку середньоденного грошового забезпечення у разі виплати грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку, яка проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства, на день звільнення зі служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення (абз. 8 п. 8 розд. ІІІ Порядку).
Відповідно до п. 9 розд. І вказаного Порядку, при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.
На підставі викладеного, проаналізувавши положення Порядків №№ 100, 260, суд дійшов висновку, що для розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу поліцейського підлягають застосуванню саме календарні дні.
Аналогічну правову позицію стосовно того, що грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів, неодноразово висловлював Одеський апеляційний адміністративний суд, зокрема в ухвалах від 16 травня 2017 року по справі № 814/2833/16, від 17 травня 2017 року по справі № 814/2765/16, від 31 травня 2017 року по справі №814/2522/16, від 06 вересня 2017 року по справі №814/492/17, та інших.
Суд вважає необхідним застосувати аналогію закону та визначити таким чином одноденний розмір грошового забезпечення позивача, оскільки саме цей Порядок є спеціальним щодо розрахунку грошового забезпечення поліцейських.
Згідно довідки про доходи, виданої за підписом т.в.о. начальника Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУ НП в Одеській області (а.с. 27), сума нарахованого грошового забезпечення ОСОБА_1 за квітень 2016 року складає 5 625, 00 грн., за травень 2016 року - 5 625, 00 грн.
Усього за останні 2 календарні місяці роботи до звільнення - 11 250, 00 грн.
Кількість відпрацьованих днів у квітні 2016 року - 30, у травні 2016 року - 31. Усього 61 день.
Отже, середньоденний заробіток (середньоденне грошове забезпечення) позивача складає 184, 43 грн. (11250/61).
Так період затримки виплати всіх сум, що належали позивачу в день звільнення - 12.06.2017 року по день фактичного розрахунку - 25.09.2017 року складає 105 календарних днів.
Таким чином грошове забезпечення позивача за весь час затримки виплати всіх сум, що належали йому на день звільнення складає 19 365,15 грн. (184,43 х 105), який суд вважає необхідним стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області.
У відповідності з п. 2 ч. 1 ст. 371 КАС України рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць підлягають негайному виконанню.
Враховуючи викладене, суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час затримки виплати всіх сум, що належали позивачу на день звільнення в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 5 625,00 грн.
Таким чином, на підставі ст. 8 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з'ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог та необхідність їх часткового задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 242-246 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції Одеської області про стягнення середнього заробітку за весь час затримки виплати належних сум по день фактичного розрахунку - задовольнити частково.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ 40108740) на користь ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1) середній заробіток за весь час затримки виплати всіх сум, що належали йому на день звільнення - 12.06.2017 року по день фактичного розрахунку - 25.09.2017 року у розмірі 19 365,15 грн. (дев'ятнадцять тисяч триста шістдесят п'ять гривень 15 коп.).
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ 40108740) на користь ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1) середнього заробітку за весь час затримки виплати всіх сум, що належали йому на день звільнення по день фактичного розрахунку за один місяць в сумі 5 625 грн. 00 коп.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.О. Cтефанов