Справа № 379/131/18
2/379/126/18
23.02.2018 року Таращанський районний суд Київської області в складі:
головуючого: судді Зінкіна В.І.,
за участю секретаря: Різник Н.В.,
розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду м. Тараща цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади Лісовицької сільської ради про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом,
Позивач звернулася до суду з даним позовом, в якому зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік - ОСОБА_2. Після смерті ОСОБА_2 відкрилася на спадщина на належне йому, в тому числі на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1. Позивач є спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_2 за законом в порядку ст. 1261 ЦК України. В установлений законодавством строк вона подала відповідну заяву про прийняття спадщини № 425 від 22.07.2015 року. Однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказаний житловий будинок позивачу було відмовлено у зв'язку з відсутністю у спадкодавця свідоцтва про право власності на житловий будинок, та запропоновано звернутися до суду. Позивач просить суд визнати за нею право власності на спадковий житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1
Позивач в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, проте подала заяву про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, проте через канцелярію суду надав заяву, в якій просить розглядати справу без його участі, позов визнає в повному обсязі. (а.с.52)
Суд, вивчивши матеріали справи, матеріали копії спадкової справи № 140/2015 індекс справи 02-14, вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2, який до дня смерті проживав по АДРЕСА_1. (а.с.19).
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне йому майно, в тому числі на житловий будинок з відповідними господарськими будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1, загальною площею 87,1 кв.м, житловою - 59,5 кв.м. (а.с.13).
Як вбачається із копії Свідоцтва про укладення шлюбу серія НОМЕР_1, виданого 23.11.1991 Лісовицькою сільською радою Таращанського району Київської області ОСОБА_1 (позивач) є дружиною спадкодавця ОСОБА_2. (а.с.9).
Спадкоємцем першої черги за законом відповідно до вимог ст. 1261 ЦК України є ОСОБА_1 (позивач по справі) та син ОСОБА_3. 09.10.2017 року вони посвідчили договір про поділ спадщини, зареєстрований за № 863, згідно якого домовилися, як вони бажають поділити спадкове майно, а саме: вищевказаний житловий будинок переходить у власність до ОСОБА_1. (а.с.21, 45).
22.07.2015 позивач звернулася до приватного нотаріуса Таращанського районного нотаріального округу Київської області із заявою про прийняття спадщини (а.с.24, 33). Цього ж дня, приватним нотаріусом було заведено спадкову справу на майно померлого за № 140/2015. (а.с.33).
16.01.2018 позивач звернулася до нотаріуса з заявою щодо одержання Свідоцтва про право на спадщину за законом на спадковий житловий будинок (а.с.50).
Постановою № 70/02-14 від 16.01.2018 приватного нотаріуса Таращанського районного нотаріального округу Київської області (а.с. 20, 51) було відмовлено позивачу у видачі вказаного свідоцтва у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа на спадковий житловий будинок та запропоновано звернутися до суду.
Факт того, що власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 дійсно був спадкодавець, підтверджується довідкою № 56/02-31 від 17.01.2018 (а.с.25) та виписками з погосподарської книги за 1996-2000, 2001-2005, 2006-2010, 2011-2015 роки (а.с.14-18), виданими виконавчим комітетом Лісовицької сільської ради Таращанського району Київської області.
За даними технічного паспорта на житловий будинок по АДРЕСА_1 у господарстві спадкодавця є житловий будинок, господарчий блок, прибудова, погріб, сарай, убиральня, гараж металевий, колодязь, хвіртка, ворота, огорожі. Вартість будинковолодіння становить 344126 грн.(а.с.14).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ст. 1278 ЦК України частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними. Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі.
За ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, тобто зміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов'язковим, коли об'єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов'язковій державній реєстрації.
Для підтвердження наявності спадкового майна, яке підлягає державній реєстрації та місця його знаходження, нотаріусу слід подати документ, що підтверджує право власності спадкодавця на майно з відміткою органу, що проводить реєстрацію, або реєстраційного посвідчення, яке є невід'ємною частиною правовстановлюючого документа.
Згідно зі статтею 68 Закону України «Про нотаріат» та підпункту 4.15 пункту 4 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусом України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно проводиться нотаріусами після надання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві. В разі відсутності таких документів нотаріус відмовляє у видачі свідоцтва про право на спадщину, в зв'язку з чим особа, яка претендує на зазначене майно повинна встановлювати право власності в судовому порядку.
Відповідно до ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов'язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає прямо із закону або не законність набуття права власності не встановлено судом.
Суд вважає, що позивач, як спадкоємець за законом своєчасно, відповідно до ст. 1269 ЦК України, подала заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Приватним нотаріусом було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом на спадковий житловий будинок в зв'язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу на нього.
Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцям з часу її відкриття.
Обставини, які б вказували, що ОСОБА_2 при житті набув або володів житловим будинком неправомірно, або, що на нього окрім позивача, в порядку спадкування, чи з інших підстав, претендують інші особи, судом не встановлено.
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення суду, що набрало законної сили є однією з підстав для реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна.
За таких обставин, керуючись статтями 3, 4, 12, 13, 19, 81, 200, 206, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354-355 ЦПК України, статтями 25, 328, 392, 1216, 1217, 1218, 1223, 1261, 1268, 1269, 1278, 1297 ЦК України, суд,
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, право власності на спадкове майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що складається з житлового будинку з відповідними господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 87,1 кв.м, житловою - 59,5 кв.м.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області.
У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Київської області області через Таращанський районний суд Київської області.
Головуючий:В. І. Зінкін