Справа № 815/5628/17
23 лютого 2018 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Потоцької Н.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу
за позовом: Приморської районної адміністрації Одеської міської ради
до: Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради
третя особа: ОСОБА_1
третя особа: філія комунального підприємства "Комунально - реєстраційні послуги" Великобугаївської сільської ради
про: скасування рішення державного реєстратора,-
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за Приморської районної адміністрації Одеської міської ради до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, треті особи: філія комунального підприємства "Комунально - реєстраційні послуги" Великобугаївської сільської ради, ОСОБА_1, в якому позивач з урахуванням поданих уточнень за вхід. № 2804/18 від 31.01.2018 р. просить:
-скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) державного реєстратора філії комунального підприємства "Комунально - реєстраційні послуги" Великобугаївської сільської ради Глущенко Андрія Олександровича №34569982 від 31.03.2017 року про державну реєстрацію прав на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 21,2 кв.м. та житловою 13,8 кв.м., за громадянином ОСОБА_1;
- зобов'язати Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради виключити відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, які були внесені на підставі рішення державного реєстратора філії комунального підприємства "Комунально - реєстраційні послуги" Великобугаївської сільської ради Глущенко Андрія Олександровича №34569982 від 31.03.2017 року про державну реєстрацію прав на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 21,2 кв.м. та житловою 13,8 кв.м., за громадянином ОСОБА_1.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що державний реєстратор провів державну реєстрацію прав на нерухоме майно не отримавши від заявника передбачених документів, а саме: документу, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта.
Крім того, Приморська районна адміністрація Одеської міської ради не приймала рішення про присвоєння новоствореній квартирі загальною площею 21,2 кв.м. та житловою 13,8 кв.м., по вул. Новосельського в м.Одесі номеру 3 та не вияявяля відповідного розпорядження.
Отже документу, який би підтверджував присвоєння адреси об'єкту нерухомого майна гр. ОСОБА_1 не надавав державному реєстратору, що є порушенням п. 54 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Згідно ч. 3 ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.
Ухвалою суду від 06.11.2017 року відкрито провадження по справі
15.12.2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі КАС України) викладено в новій редакції.
У відповідності до п.10 Розділу VII Перехідних Положень КАС України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Таким чином, ухвалою суду від 26.12.2017 року визначено, що подальший розгляд даної справи відбувається за правилами, що передбачені новою редакцією КАС України, а саме, за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача (ОСОБА_4 за довіреністю) отримав вказану ухвалу із витягом процесуальних прав і обов'язків, що підтверджується розпискою (про отримання копії судового рішення учасником судового процесу) по справі № 815/5628/17 (а/с. 92).
Відповідач по справі повідомлений (Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради), отримав копію уточненого адміністративного позову за вхід. № 2804 - 31.01.2018 р., що підтверджується матеріалами справи.
Крім того, 07.12.2017 р., на виконання ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 21.11.2017 р., Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради надіслано належним чином завірену копію реєстраційної справи №1084375051101 на об'єкт нерухомого майна - квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 (а/с. 97 -141).
16.02.2018 р. за вхід. № 4555/18 на виконання вимог ст. 162 КАС України наданий відзив.
Представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову з огляду на наступне.
Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради не порушувало прав позивача, оскільки не здійснювало спірну реєстрацію.
Згідно ч. 1 ст. 38 Закону державні реєстратори, суб'єкти державної реєстрації прав за порушення законодавства у сфері державної реєстрації прав несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність у порядку, встановленому законом.
Отже, державний реєстратор несе персональну відповідальність за свої рішення, дії та бездіяльність.
Разом з цим, матеріали реєстраційної справи не містять ані спірного рішення, ані документів, на підставі яких здійснювалась реєстрація.
Третя особа /ОСОБА_1/ отримав вказану ухвалу із витягом процесуальних прав і обов'язків засобами електронної пошти, що підтверджується матеріалами справи (а/с. 95).
Також ОСОБА_1 повідомлений засобами телефонного зв'язку за телефоном: НОМЕР_1, що підтверджується телефонограмою, складеною секретарем судового засідання ОСОБА_6 (а/с 94).
Разом з цим, третя особа /ОСОБА_1/ неодноразово направляв на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи та ознайомлення з матеріалами справи (№35828/17 від 22.12.2017р., №2846/18 від 01.02.2018р., а/с-82, 182), однак жодного разу не з'явився ані для ознайомлення із матеріалами справи, ані участі в судовому засіданні. Письмових пояснень з приводу заявлених позовних вимог не надав.
В силу частини 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно частини 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.
07 червня 2017 року Міністерством юстиції України скасовано акредитацію суб'єкта державної реєстрації - комунального підприємства "Комунально - реєстраційні послуги" Великобугаївської сільської ради.
18.07.2017 року на адресу Приморської районної адміністрації Одеської міської ради надійшли документи від КП "ЖКС "Фонтанський" стосовно незаконної реконструкції квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2.
З поданих документів вбачається, що квартира складається з 6-ти кімнат, має загальну площу 158,1 кв.м, житлову площу 80,2 кв.м, особовий рахунок відкрито на гр.ОСОБА_5, який не зареєстрований за цією адресою.
Окрім цього зазначено, що власником цієї квартири є ОСОБА_1. На підтвердження права власності надано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в якій значиться значно менша площа квартири, а саме 21,2 кв. м загальної площі та 13,8 кв.м житлової площі.
З урахуванням вказаного вбачаються ознаки порушення Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (яке полягає у держаній реєстрації права власності на квартиру без надання заявником державному реєстратору усіх передбачених законодавством документів), які полягають у наступному.
31 березня 2017 року рішенням № 34569982 державним реєстратором філії комунального підприємства «Комунально - реєстраційні послуги» Великобугаївської сільської ради Глущенко Андрієм Олександровичем здійснена державна реєстрація речових прав (з відкриттям розділу) на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4, загальною площею 21,2 кв.м. та житловою 13,8 кв.м., за громадянином ОСОБА_1.
У цій квартирі попередньо була проведена реконструкція, внаслідок чого вона розділена на дві самостійні частини. Реєстрація права власності на одну з яких і є предметом оскарження.
Згідно з інформацією держреєстру речових прав на нерухоме майно, підставою для виникнення права власності були: Технічний паспорт без номеру від 27.03.2017 року, видавник ТОВ «Інжинірінг тех буд» та Висновок щодо технічної можливості поділу №17/355 від 27.03.2017 року, видавник ТОВ «Інжинірінг тех буд».
Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.
Згідно частини третьої статті 10 Закону №1952-IV, державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; 2) перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; 3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов'язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі; 4) під час проведення державної реєстрації прав на земельні ділянки використовує відомості Державного земельного кадастру шляхом безпосереднього доступу до нього у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; 5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до нього записи про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав; 6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації прав; 7) виготовляє електронні копії документів та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав); 8) формує документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав; 9) формує та веде реєстраційні справи у паперовій формі. Ведення реєстраційної справи у паперовій формі здійснюється виключно державними реєстраторами, які перебувають у трудових відносинах з виконавчими органами міських рад міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Київською, Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, за місцезнаходженням відповідного майна; 10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Відповідно до частини четвертої статті 18 Закону №1952-IV, державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.
Частиною другою статті 18 Закону №1952-IV передбачено, що перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Пунктом 54 «Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, визначено, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно, утворене шляхом поділу майна, у тому числі в результаті виділення окремого об'єкта нерухомого майна із складу нерухомого майна, що складається з двох або більше об'єктів, або об'єднання майна, проводиться за умови наявності технічної можливості такого поділу або об'єднання нерухомого майна та можливості використання такого майна як самостійного об'єкта цивільних правовідносин.
Для державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна, що створюється шляхом поділу або об'єднання, подаються:
документ, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна до його поділу або об'єднання (крім випадків, коли право власності на такий об'єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав);
документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта (крім випадків, коли об'єкт нерухомого майна створюється шляхом поділу або об'єднання без проведення будівельних робіт, що відповідно до законодавства потребують отримання дозволу на їх проведення);
технічний паспорт на новостворений об'єкт нерухомого майна;
документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси (крім випадків поділу або об'єднання таких об'єктів нерухомого майна, як квартира, житлове або нежитлове приміщення тощо).
Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів.
У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, обов'язково перевіряє наявність реєстрації такого документа в Єдиному реєстрі документів, відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі.
Відповідно до ст. 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та до ДСТУ-Н.Б.В. 1.2.-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва» (в редакції цих нормативногправових актів, що діяли на час державної реєстрації) даний об'єкт будівництва/реконструкцїї відносився до об'єктів І-ІІІ категорії складності.
Згідно ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466, встановлено декларативний принцип на отримання права на виконання підготовчих та будівельних робіт, що належить до об'єктів І-ІІІ категорії складності. Це полягає у подачі заявником декларації про початок виконання будівельних робіт до органів державного архітектурно-будівельного контролю.
Після виконання підготовчих та будівельних робіт, відповідно до пункту 3 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. № 461, заявником подається декларапія про готовність об'єкта до експлуатації, яка реєструється органами державного архітектурно-будівельного контролю. Пункт 11 цього порядку встановлює, що датою прийняття в експлуатацію об'єкта є дата реєстрації декларації.
Згідно пункту 13 вищезазначеного порядку, зареєстрована декларація є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об'єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об'єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.
Відтак, саме зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації є тим документом, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта.
Згідно Листа Управління державного архітектурно - будівельного контролю Одеської міської ради від 18.04.2017 року № 01-8/216вх особа, яка здійснювала реконструкцію квартири АДРЕСА_5, не подавала на реєстрацію до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ані декларацію про початок будівельних робіт, ані декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, чим порушила норми будівельного законодавства.
Судом досліджена копія реєстраційної справи №1084375051101 на об'єкт нерухомого майна - квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_3.
Останні аркуші вказаної справи містять: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №34059331 від 27.02.2017 року про проведення державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна - квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 за ОСОБА_1, Витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна - квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 за ОСОБА_1, заяву про внесення змін до запису Держвного реєстру речових прав на нерухоме майно та та квитанцію про сплату послуги (а/с. 129-132).
Досліджена матеріали свідчать про зареєстроване право власності ОСОБА_1 на на об'єкт нерухомого майна - квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 (загальна площа - 158.1 кв.м., житлова площа - 80.2 кв.м.).
Визначення достовірності доказів зводиться до перевірки доброякісності джерел доказів, а також самого процесу формування доказів. Достовірність - це оцінка доказу за змістом. Для встановлення обставин справи докази мають переконувати в наявності цих обставин. Визначаючи достатність доказів, суд вирішує, чи є можливість на підставі зібраних по справі доказів зробити висновок про наявність фактів, які належать до предмета доказування.
Риси допустимості доказів в адміністративному судочинстві: 1) мають бути отримані з належного джерела; 2) характеризують якість доказів з точки зору процесуальної форми; 3) мають чітку правову регламентацію наслідків; 4) мають загальний характер.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про відсутність належних (ст.73 КАСУ), допустимих (ст.74 КАСУ) та достовірних (ст.75 КАСУ) доказів, які б підтверджували наявність рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31.03.2017 року.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
Згідно з частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та ст.8 КАС України, застосування правила про пріоритет норми з найбільш сприятливим для особи тлумаченням може бути здійснене також шляхом використання практики Європейського суду з прав людини.
Гарантії статті 6 § 1 включають зобов'язання судів надавати достатні підстави для винесення рішень (H. v. Belgium (H. проти Бельгії), § 53). Достатні підстави демонструють сторонам, що їх справа була ретельно розглянута.
Хоча національний суд користується певним правом розсуду, обираючи аргументи і приймаючи докази, він зобовязаний обґрунтувати свої дії підставами для винесення рішень (Suominen v. Finland (Суоминен проти Фінляндії), § 36).
Стаття 6 § 1 зобов'язує суди надавати підстави для винесення рішень, однак не передбачає детальної відповіді на кожний аргумент (Van de Hurk v. the Netherlands (ОСОБА_2 де Гурк проти Нідерландів), § 61; Garcнa Ruiz v. Spain (Згідно проти Іспанії) [ВП], § 26; Jahnke and Lenoble v. France (Янке і Ленболь проти Франції) (dйc.); Perez v. France (Перез проти Франції) [ВП], § 81).
Стаття 8 Конституції України встановлює, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Крім того, приписами частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного України, суд також повинен застосовувати принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав
Стаття 1 Протоколу 1 до Конвенції, яка спрямована в основному на захист особи від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобовязує державу приймати деякі необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (див. рішення Броньовський проти Польщі [GC], N 31443/96, п. 143, CEDH 2004).
У кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права, Суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар (див. Рішення Спорронг та Лонрот п. Швеції , рішення від 23 вересня 1982, серія A N 52, стор. 26, п. 69).
Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, Онерїлдіз проти Туреччини [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII,.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обовязок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Враховуючи наведене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини у їх сукупності, заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.
ОСОБА_3 зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242 - 246, 263 Кодексуадміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Приморської районної адміністрації Одеської міської ради до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, третя особа: ОСОБА_1, філія комунального підприємства "Комунально - реєстраційні послуги" Великобугаївської сільської ради про скасування рішення державного реєстратора відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Пунктом 15.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Приморської районної адміністрації Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 26303264, адреса: 65039, м. Одесса, ул. Канатная, 134, електрона адреса: prapochta01@omr.odessa.ua)
Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради (адреса: 65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6, телефон: 705-63-40, udr@omr.odessa.ua)
Філія комунального підприємства "Комунально - реєстраційні послуги" Великобугаївської сільської ради (адреса: вул. Тироспольська, 5, оіс, 3, м. Одеса, 65045)
ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_6, 65065)
Суддя Потоцька Н.В.
.