Справа № 509/5016/17
19 лютого 2018 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Бутенко А.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (67801, АДРЕСА_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна 83) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,-
З позовом до суду звернулась ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови в прийнятті вказаних довідок для перерахунку пенсії та відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з урахуванням до складу грошового забезпечення, з якого обчислено пенсію, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні, яка викладена в листі ГУ ПФУ від 12.12.2017 № 2090/С-11.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області прийняти вказані довідки та провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) пенсії, з урахуванням до складу грошового забезпечення, з якого обчислено пенсію, грошової допомоги на оздоровлення у розмірі 2248,75 грн., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 64750 грн. 00 коп., з виплатою різниці між розмірами перерахованої та виплачуваної пенсії за минулий час з 28.11.2016 року.
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір у сумі 640 гривень.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що згідно з наказом Головного управління МВС України в Одеській області № 227 о/с від 29.05.2012р. її звільнено з органів внутрішніх справ у відставку за п. 65 "а" (за віком) з 31.05.2012р. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області з 20.09.2012р. позивачеві призначена та виплачується пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Позивач зазначила, що виплата пенсії їй здійснюється без врахування до складу грошового забезпечення, з якого обчислено пенсію, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні. Відтак, отримавши довідку ліквідаційної комісії УМВС в Одеській області № 14/1-1382 від 11.10.2017р. про нарахування та виплату матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні, позивач 28.11.2017р. звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, однак отримала відмову. На думку позивача, зазначена відмова є протиправною та суперечить вимогам ст.ст. 1, 2, 12, ч.2 ст. 51, ст.ст. 43, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", п.7 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" №393 від 17.07.1992 р.
Згідно ухвали Овідіопольського районного суду Одеської області від 18.12.2017 р. адміністративну справу № 509/5016/17 передано на розгляд Одеському окружному адміністративного суду.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17.01.2018 р. прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 509/5016/17, визначено, що розгляд справи з урахуванням положень ст. 263 КАС України буде здійснюватись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
08.02.2018 року, від Відповідача надійшов відзив на позов (а.с. 130-132), в обґрунтування якого зазначено, що, по перше, позивачем порушено строки звернення до суду, встановлені ст.ст. 122, 123 КАС України; по-друге, всі складові грошового забезпечення, зазначені позивачем, є одноразовими (не мають постійного характеру) та не входять до складу грошового забезпечення, передбаченого ч.3 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"; по-третє, за приписами ч. 4 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення, а перерахунок здійснюється за процедурою, визначеною Порядком проведення перерахунку пенсійних відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженим постановою КМУ № 45 від 13.02.2008р., відтак перерахунок пенсії буде проводитись відповідачем лише на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, яка надійде на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Одеській області; по-четверте, одноразова грошова допомога при звільненні не є об'єктом сплати єдиного внеску та не входить до грошового забезпечення для призначення пенсії позивачу; по-п'яте, матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань не входить до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, оскільки має не системний, тимчасовий характер; по-шосте, на час подання позову органи Пенсійного фонду України були звільнені від сплати судового збору, відтак відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору у разі задоволення позовних вимог.
14.02.2018 р. від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (а.с. 135-144), в якій позивач зазначила: 1) підставою для звернення до суду з цим позовом послугувала відмова відповідача від 12.12.2017р. №2090/С-11, тому шестимісячний строк звернення до суду щодо її оскарження не порушений, а надання зазначеної відмови не звільняє відповідача від обов'язку провести перерахунок пенсії у подальшому та з дати виникнення права на перерахунок без обмеження строку; 2) посилання на рішення Конституційного Суду України від 13.05.2015р. № 4-рп/2015 є безпідставним, оскільки вказаним рішенням вирішувалось лише питання щодо перерахунку пенсій у зв'язку з введенням після їх призначення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, тоді як предметом даної справи є законність рішення відповідача щодо відмови у включенні до складу грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, видів виплат, отриманих позивачем до її призначення; 3) в довідці про додаткові види забезпечення № 14/1-1382 від 11.10.2017р. зазначено грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, одноразову грошову допомогу при звільненні та вказано, що на всі ці виплати нараховано єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; 4) враховуючи, що Пенсійний фонд України є державним органом, відсутність відкритих рахунків у Казначействі не є перешкодою для виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є орган ПФУ.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлене наступне.
Згідно з наказом Головного управління МВС України в Одеській області № 227 о/с від 29.05.2012р. майора міліції ОСОБА_2, слідчого слідчого відділення Овідіопольського РВ ГУМВС України в області звільнено з органів внутрішніх справ у відставку за п. 65 "а" (за віком) з 31 травня 2012 року (а.с. 16).
Вислуга років на день звільнення позивача з органів внутрішніх справ складала 25 років 02 місяці 27 днів.
Позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію, призначену на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
11.10.2017 року ліквідаційною комісією Головного управління МВС України в Одеській області позивачу надано довідку за № 14/1-1382 про нарахування та виплату матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні, зі змісту якої вбачається, що розмір виплаченої ОСОБА_1 матеріальної допомоги на оздоровлення становить 2248,75 грн. При цьому вказано, що на зазначені у довідці виплати нараховано єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з 01.01.2011р. Також, в довідці зазначено, що в жовтні 2012 року виплачена одноразова грошова допомогу при звільненні у розмірі 64750, 00 грн. (а.с. 23).
28.11.2017р. позивачем подано до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області заяву про перерахунок раніше призначеної пенсії у зв'язку з поданням додаткового документа (довідки ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Одеській області від 11.10.2017р. вих. № 14/1-1382, за результатами розгляду вказаного звернення та доданих до нього документів Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області на адресу позивача надано відповідь, в якій зазначено, що згідно з Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 3-1 від 30.01.2007р., документи про призначення та проведення перерахунку пенсії подаються до органів Пенсійного фонду України уповноваженими структурними підрозділами міністерств та інших державних органів. Також зазначено, що на даний час органи Пенсійного фонду України не мають можливості та відповідних повноважень щодо перевірки правильності оформлення та відповідності чинному законодавству зазначених довідок. Крім того, повідомлено, що на підставі наданого ГУМВС України в Одеській області подання про призначення пенсії та доданої до нього довідки № 65/6425 від 11.06.2012р. про додаткові види грошового забезпечення за період з 01.06.2010р. по 31.12.2012р.,пенсія за вислугу років обчислена позивачу з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які визначені законом та зазначені у цій довідці (а.с. 24).
Не погодившись з відмовою відповідача в прийнятті довідки для перерахунку пенсії та у відмові проведенні перерахунку пенсії з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні, позивач звернулась із даним позовом до суду.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши вимоги законодавства щодо пенсійного забезпечення, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" №393 від 17.07.1992 р., пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів:
- відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;
- щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Пунктами 1,2 постанови Кабінету Міністрів України №1294 від 07.11.2007р. "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 1294) установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.
Суд зазначає, що Постановою № 1294 упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (пункт 3 цієї постанови).
Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу грошового забезпечення визначені окрім Постанови Кабінету Міністрів України №1294 також Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженою наказом Міністра оборони України від 31.12.2007 року №499 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 року за №205/14896). Так, грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ визначається залежно від посади, спеціального звання, наукового ступеня і вченого звання, тривалості та умов служби (п.1.3 Інструкції).
Грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ виплачується за місцем служби і виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом доходів і видатків органу, підрозділу, закладу чи установи МВС на грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (п. 1.6 Інструкції).
Згідно з пунктом 2.16.1 Інструкції, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ надається матеріальна допомога у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення на день виплати, та один раз на рік - допомога для оздоровлення в розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення.
Згідно зі ст. 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", до заробітної плати для обчислення пенсії враховуються, зокрема, суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.
Зі змісту наведених норм вбачається, що єдиною умовою для включення відповідних виплат до складу грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, є сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Зі змісту довідки Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Одеській області від 11.10.2017р. (вих. № 14-1/1382) про нарахування та виплати вбачається, що на всі виплати, включені в довідку, нараховано єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а.с. 23).
Таким чином, аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.
Такі висновки відповідають правовим позиціям, викладеним у постанові Верховного Суду України у справі №21-70а15 від 10.03.2015 року та Вищого адміністративного Суду України у справі №К/800/16045 від 16.06.2015 року.
Водночас, як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи (а.с. 24), за період з 2010-2012рр. позивачу нараховано та виплачено лише матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі 2248,75 грн. (у травні 2011р. у розмірі 1000,00 грн. та у квітні 2012р. у розмірі 1248,75 грн.), тоді як не нараховувалась та не виплачувалась матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, відтак відсутні правові підстави для визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови в прийнятті довідки для перерахунку пенсії та відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням до складу грошового забезпечення, з якого обчислено пенсію, зокрема, грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
При цьому, суд вважає безпідставними доводи Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, зазначені у листі від 12.12.2017р. (вих. № 2090/с-11) про те, що на підставі наданого ГУМВС України в Одеській області подання про призначення пенсії та доданої до нього довідки № 65/6425 від 11.06.2012р. про додаткові види грошового забезпечення за період з 01.06.2010р. по 31.05.2012р. пенсія за вислугу років обчислена позивачу з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які визначені законом та зазначені у цій довідці, оскільки останні спростовуються матеріалами справи.
Так зі змісту копії протоколу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за пенсійною справою НОМЕР_2 (МВС) вбачається, що при обчисленні пенсії враховано такі складові грошового забезпечення: посадовий оклад - 800,00 грн., оклад за військове звання - 125,00грн., процентна надбавка за вислугу років 35% - 323,75, грн., середньомісячна сума додаткових видів ГЗ - 3104,74 грн. надбавка за особливо важливі завдання 4353,49 грн. (а.с. 20).
Інших доказів, які б доводили, що при обчисленні позивачу пенсії до складу грошового забезпечення, з якого обчислено пенсію, враховано грошову допомогу на оздоровлення відповідачем до суду не надано, відтак позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови в прийнятті довідки для перерахунку пенсії та відмови у проведенні перерахунку пенсії з урахуванням до складу грошового забезпечення, з якого обчислено пенсію, грошової допомоги на оздоровлення, суд вважає обґрунтованими.
Щодо включення до грошового забезпечення для обчислення пенсії одноразової грошової допомоги при звільненні, суд зазначає наступне.
За приписами ст. 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги 10 років і більше.
За змістом п. 11 ст. 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", особи рядового і начальницького складу підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню.
Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) визначає порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Пунктом 4 ч. 1 ст.1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, особи рядового і начальницького складу.
Аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що особи рядового і начальницького складу підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, тому мають сплачувати страхові внески та збір на обов'язкове державне пенсійне (соціальне) страхування з суми сукупного оподатковуваного доходу, обчисленого відповідно до законодавства України.
Згідно з ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", особам, зазначеним у пункті "ж" статті 1-2, пенсія обчислюється відповідно до частини третьої цієї статті з розміру грошового забезпечення, яке вони мали на день звільнення зі служби в органах внутрішніх справ.
За змістом ч. 3 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", пенсія обчислюється з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Ця норма не містить положень про включення до грошового забезпечення такої виплати, як одноразова грошова допомога при звільненні. Правові підстави для її виплати встановлені ст. 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які пов'язані зі звільненням осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України.
Таким чином, хоча вказана виплата й підпадає під ознаки одноразової допомоги, але має інше правове призначення. Тобто, одноразова грошова допомога при звільненні не входить до додаткового грошового забезпечення, яке повинно враховуватися при нарахуванні пенсії, оскільки відноситься до разових платежів і має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України.
Зазначене узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 12.09.2017 року у справі №21-1115а16.
При цьому Верховний Суд України звернув увагу, що у справі, що розглянута Верховним Судом України 10 березня 2015 року, позивач оскаржував дії пенсійного органу щодо протиправного невключення до складу його грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, фактично отриманих ним щорічних виплат, а саме: матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати у зв'язку зі сплатою страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. У числі вказаних вимог називалася і одноразова грошова допомога при звільненні.
Водночас, як вбачається з мотивувальної частини постанови від 10 березня 2015 року, Верховний Суд України не сформулював правового висновку щодо віднесення одноразової грошової допомоги при звільненні до грошового забезпечення, а констатував право позивача на її отримання при звільненні відповідно до частини другої статті 9 та статті 15 Закону № 2011-ХІІ. Таким чином, суд послався на вказані норми Закону, але обґрунтування правового висновку не навів.
Також, не має суттєвого значення для правильного вирішення справи підстава для виплати та строк виплати грошової допомоги при звільненні, на які посилається позивач, оскільки такий вид соціального захисту громадян застосовується у випадках, передбачених ст. 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та його розмір визначається виходячи з вислуги років, та незалежно від підстави звільнення осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, а строк виплати не впливає на розмір грошової допомоги при звільненні.
Суд вважає необґрунтованими посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на рішення Конституційного Суду України від 13.05.2015 року №4-рп/2015, оскільки предметом розгляду було тлумачення підстав перерахунку пенсії у зв'язку з введенням після її призначення нових додаткових видів грошового забезпечення. Однак предметом розгляду в даній справі є законність рішення відповідача щодо відмови у включенні до складу грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, видів виплат, отриманих позивачем до її призначення.
Доводи відповідача, що надання довідок для перерахунку пенсій особисто пенсіонером до органів Пенсійного фонду законодавством не передбачено, оскільки відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №3-1 від 30.01.2007 року, обов'язок по підготовці та поданню документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії покладений на подаються уповноважені структурні підрозділи міністерств та інших державних органів, не відповідають висновкам Верховного Суду України, викладеним у постанові від 22.04.2014р. по справі № 21-484а13.
В зазначеній постанові Верховний Суд України дійшов до висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи.
Щодо строку захисту права позивача на перерахунок та виплату пенсії, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів.
Оскільки позивач з моменту призначення пенсії мала право на обчислення її розміру з усіх складових грошового забезпечення зазначених в довідці ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Одеській області від 11.10.2017р. (вих. № 14/1-1382), а призначення пенсії в меншому розмірі відбулось не з вини позивача, суд, із врахуванням наведених вище положень ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови в прийнятті довідки для перерахунку пенсії та відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням до складу грошового забезпечення, з якого обчислено пенсію, грошової допомоги на оздоровлення; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області прийняти довідку та провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії в розмірі, який обчислено з урахуванням складових грошового забезпечення, зазначених в довідці Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Одеській області від 11.10.2017р. за № 14-1/1382) з виплатою різниці між розмірами перерахованої та виплачуваної пенсії за минулий час з 28.11.2016 р.
При вирішенні спору суд враховує, що за приписами ч. 2 ст. 99 КАС України (у редакції на час звернення позивача до суду з даним позовом), для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, для вирішення питання щодо строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з'ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені права цієї особи, коли розпочався перебіг цього строку.
Позовна заява та матеріали справи свідчать, що порушення відповідачем прав позивача, з метою захисту якого останній звернувся до суду з даним позовом, позивач пов'язує з наданням Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області відмови від 12.12.2017р. за № 2090/С-11 у перерахунку пенсії за результатами розгляду її звернення щодо перерахунку пенсії та доданих до нього документів. З даним позовом до суду позивач звернувся 14.12.2017р. (вх. № 10517).
При цьому, судом встановлено, що про порушення своїх прав, свобод та інтересів позивач дізнався після отримання копії довідки Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Одеській області від 11.10.2017р. за № 14-1/1382), а тому строк звернення до адміністративного суду з позовом, визначений ч. 2 ст. 99 КАС України (у редакції на час звернення позивача до суду з даним позовом), позивачем не пропущено.
Відповідно до положень ст. 9 Конституції України, ст. 6 КАС України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Відповідно до ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно зі ст. 1 Протоколу №1 до вказаної Конвенції, кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Борги розглядаються у сенсі поняття "власності", яке міститься у ч.1 ст.1 Протоколу №1 до Конвенції і яке не обмежене власністю на фізичні речі та залежить від формальної класифікації у національному законодавстві, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як "майнові права" і, таким чином, як власність.
Відповідно до пункту "d" Декларації про майбутнє Європейського суду з прав людини від 26.04.2011 р.: "Установити і зробити передбачуваними для всіх сторін публічні правила стосовно застосування статті 41 Конвенції, включаючи рівень справедливого відшкодування, котрого слід очікувати за різних обставин".
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши докази, які є у справі щодо належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За приписами ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
При цьому, суд не приймає до уваги твердження відповідача про звільнення територіальних органів Пенсійного фонду України від його сплати до 15.12.2017р., судовий збір стягненню на користь позивача не підлягає.
Суд зазначає, що відповідач не включений до числа осіб, звільнених від сплати судового збору, що прямо передбачено Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI із змінами, а тому є платником судового збору на загальних підставах.
Таким чином, враховуючи висновки суду про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, відтак, враховуючи, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 640,00 грн., з урахуванням вимог ч. 3 ст. 139 КАС України, суд дійшов висновку про стягнення на користь Позивача судового збору у розмірі 320 грн. (640,00 грн./2) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Керуючись статтями 2, 5-9, 77, 90, 242 - 246, 263 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (67801, АДРЕСА_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна 83) - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови в прийнятті довідки для перерахунку пенсії та відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням до складу грошового забезпечення, з якого обчислено пенсію, грошової допомоги на оздоровлення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області прийняти довідку та провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 (місце проживання: 67801, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) пенсію в розмірі, який обчислено з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, зазначеної в довідці Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Одеській області від 11.10.2017р. (вих. № 14-1/1382) з виплатою різниці між розмірами перерахованої та виплачуваної пенсії за минулий час з 28.11.2016 р.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (місцезнаходження: 65107, Одеська область, місто Одеса, вул. Канатна, будинок 83; код ЄДРПОУ 20987385) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (67801, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 320 (триста двадцять) гривень.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Суддя Бутенко А.В.
.