Справа № 375/168/18 Провадження № 2/375/165/18
про залишення заяви без руху
22.02.2018 суддя Рокитнянського районного суду Київської області Литвин О.В., розглянувши матеріали за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_1
про зобов'язання знести самочинно збудований об'єкт будівництва, -
07.02.2018 Державна архітектурно-будівельна інспекція України через свого представника ОСОБА_2 звернулася до суду із вказаним позовом, прохаючи зобов'язати відповідача на підставі ст. 376 ЦПК України, ст.ст. 29, 30, 34, 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст. 11 Закону України "Про архітектурну діяльність" знести за власний рахунок самочинно збудований об'єкт - гараж, що по вул. Висока, 41, в смт. Рокитне Київської області.
Окрім того, позивач просить відстрочити спату судового збору за подання позовної заяви у зв'язку із позбавленням відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" Держархбудінспекції пільг щодо сплати судового збору та враховуючи відсутність кошторису на тимчасову сплату судового збору відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір".
При вирішенні питання про відстрочення судового збору суд виходить із наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Аналогічні положення містить в собі ст. 8 Закону України "Про судовий збір", за якими, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;ґ ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, представником позивача не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження майнового стану позивача, а відтак на підтвердження доводів про неможливість сплати судового збору.
Крім того слід зазначити, що дане клопотання позивача, яке викладене викладене у прохальній частині позовної заяви, заявлене у не передбачений чинним ЦПК спосіб, а саме не у відповідності до положень ст. 84 ЦПК України, з яких вбачається, що останнє має бути оформлено окремим процесуальним документом, зміст якого має відповідати встановленим вказаною нормою вимогам і яке за вимогами частини третьої статті 177 вказаного Кодексу у разі необхідності додається до позовної заяви.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в задоволенні клопотання позивача про відстрочення від сплати судового збору необхідно відмовити.
При вирішенні питання про відкриття провадження суд виходить із наступного.
Згідно ч. 5 ст. 95 ЦПК учасник справи учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Відповідно до вимог ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Порядок та розміри сплати судового збору регулюються Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року.
Як вбачається із позову та доданих в його обгрунтування документів, такі вимоги закону позивачем не виконано.
Відповідно до частин першої та другої статті 185 ЦПК суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За викладеного, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом: підтвердження відповідності копії письмових доказів оригіналу, які заходяться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення та подачі оригіналу документа, що підтверджує сплату судового збору за такими реквізитами: отримувач коштів - Рокитнянський районний суд Київської області; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37800105; банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській області м. Київ; код банку отримувача (МФО) - 821018; рахунок отримувача - 31215206700522; код класифікації доходів бюджету - 22030001.
Виявлені недоліки позовної заяви унеможливлюють відкриття провадження у справі, а тому останню слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків терміном 10 днів.
Керуючись ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_1 про зобов'язання знести самочинно збудований об'єкт будівництва залишити без руху, надавши позивачам строк для усунення зазначених недоліків терміном 10 діб з дня отримання копії даної ухвали.
У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.Литвин