465/635/17
1-кп/465/175/18
про застосування запобіжного заходу
22.02.2018 м. Львів
Франківський районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши в ході підготовчого судового засідання клопотання прокурора ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів щодо обвинуваченого:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Підгайчики Самбірського району Львівської області, проживаючого без реєстрації за адресою АДРЕСА_1 , раніше судимий 19.09.2016 Пустомитівським районним судом Львівської області за ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у виді одного року обмеження волі із засосуванням ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік, -
прокурор звернулась з клопотанням про застосування обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком 60 днів. В обґрунтування клопотання покликається на те, що обвинувачений ОСОБА_4 з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності переховувався від суду та може продовжувати це робити. Вказує, що обвинувачений неодноразово на виклики суду не з'являвся, у зв'язку з чим було оголошено розшук ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 19.06.2017. При оцінці обставин, передбачених ст. 178 КПК України, прокурор приходить до висновку, що наявні докази вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення є вагомими та допустимими, отриманими у встановленому КПК порядку; вік та стан здоров'я обвинуваченого дозволяє застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; соціальні зв'язки обвинуваченого у місці проживання наявні, однак не сприяють виконанню останнім своїх процесуальних обов'язків; у обвинуваченого відсутнє постійне місце роботи; репутація ОСОБА_4 істотно погіршена у зв'язку з обвинуваченням його у вчиненні злочинів проти власності; у обвинуваченого відсутнє постійне джерело доходів, а кримінальні правопорушення, які він вчиняє, пов'язані із посяганням на чужу власність; ОСОБА_4 раніше судимий, а саме - 19.09.2016 Пустомитівським районним судом Львівської області за ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у виді одного року обмеження волі, із застосуванням ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік. Тобто після звільнення ОСОБА_4 судом від відбування покарання, останній на шлях виправлення не став, належних для себе висновків не зробив, а знову вчинив злочин проти власності. Враховуючи викладене, просить клопотання задоволити.
У судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримала, надала пояснення, аналогічні, викладеним у клопотанні.
Обвинувачений ОСОБА_4 у вирішенні клопотання поклався на розсуд суду.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку прокурора, пояснення обвинуваченого, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з огляду на таке.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом. Законним є арешт за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(c) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, санкція якої визначає покарання, зокрема, у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, що відповідно до ст. 12 КК України кваліфікується як злочин середньої тяжкості.
Статтею 177 КПК визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, переховуватися від органів досудового розслідування та/ або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує усі обставини, що визначені ст. 178 КПК України, які в сукупності дають достатні підстави суду прийти до висновку про наявність ризиків передбачених ч.1 ст. 177 КПК України стосовно неналежної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 у разі обрання стосовно нього менш суворого запобіжного заходу.
Про обґрунтованість наявності вказаних ризиків свідчить те, що ОСОБА_4 уникав процесуальних обов'язків, пов'язаних з явкою до суду, відтак ухилявся від судового розгляду кримінального провадження щодо нього, що підтверджується неодноразовою неявкою обвинуваченого в судове засідання 13.03.2017, 10.04.2017, 15.05.2017, 05.06.2017, 19.06.2017, внаслідок чого 19.06.2017 р. винесено ухвалу про розшук обвинуваченого ОСОБА_4 .
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що сторона обвинувачення обґрунтовано вказує на наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість ОСОБА_4 переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Разом з тим, оцінюючи обставини, передбачені ст. 178 КПК України, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 не працює, не має постійного джерела прибутку, раніше судимий, а тому є всі підстави вважати, що він перебуваючи на волі буде продовжувати злочинну діяльність та перешкоджати встановленню істини у справі, разом з тим більш м'які запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання доведеним під час розгляду ризикам, суд вважаює що клопотання підлягає до задоволення.
Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків передбачених КПК України.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3)недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, доведення прокурором ризику того, що обвинувачений в подальшому буде переховуватись від суду, вимоги ч.2 ст.183 КПК України, а таакож те, що більш м'які запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання доведеним під час розгляду ризикам, суд вважає, що клопотання підлягає до задоволення.
Разом з тим, в силу вимог ст. 183 КПК України, обвинуваченому слід визначити розмір застави.
З наведених міркувань та керуючись ст.ст. 176-178, 183, 193, 196 КПК України, суд, -
клопотання прокурора ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задоволити.
Застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали до 22 квітня 2018 року включно.
Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 17 620, 00 (сімнадцять тисяч шістсот двадцять) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок Територіального управління державної судової адміністрації України в Львівській області р/р 37315022000757, Банк одержувача:Державна казначейська служба України, м.Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 26306742.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
В силу вимог ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , у разі внесення застави наступні обов'язки:
- прибувати до прокурора ОСОБА_3 зі встановленою періодичністю;
- повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання прокурору ОСОБА_3 паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити 2-місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення. Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Франківського районного суду м.Львова, має бути наданий уповноваженій службовій особі Львівської установи виконання покарань УДПтСУ у Львівській області (№19).
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Львівської установи виконання покарань УДПтСУ у Львівській області (№19) негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора Львівської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_3 та суддю Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 .
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини свої неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
На ухвалу може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області протягом 5 діб з дня її винесення.
Суддя ОСОБА_1