606/2301/17
21 лютого 2018 року м. Теребовля
Теребовлянський районний суд
Тернопільської області
у складі:
головуючого Малярчук В.В.
при секретарі Зіньковській Н.Д.
розглянувши письмово у відкритому судовому засіданні в м. Теребовлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_2 в її користь аліменти на утримання дочки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 всіх видів його заробітку, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитини повноліття, посилаючись на мотиви викладенні в позовній заяві.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, однак подала заяву про слухання справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву у якій вказав, що згідний сплачувати аліменти в розмірі 746 грн., також просив справу слухати у його відсутності.
Суд, дослідивши та оцінивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, оскільки судом встановлено:
Згідно свідоцтва про шлюб серії І-ИД № 136440 шлюб між ОСОБА_2 та Бакалець (після реєстрації шлюбу Явна) Мар'яною Ігорівною було зареєстровано 05 січня 2017 року Теребовлянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільської області, актовий запис № 2.
В свідоцтві про народження серії І-ИД № 259825 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в графі «Батьки»: батьком записано ОСОБА_2, матір'ю ОСОБА_1.
Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язанні утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Однак, відповідач жодної матеріальної допомоги на утримання дітей не надає.
Відповідно до ч.2 ст. 181 Сімейного Кодексу України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до 1, 2 ст.184 Сімейного Кодексу України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до Конвенції ООН про права дітей від 20.11.1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 р. № 789-XІІ) дитина, з огляду на її фізичну й розумову незрілість вимагає спеціального захисту й турботи, включаючи належний правовий захист, як до так і після народження.
Пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" звернуто увагу суддів на те, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно. У разі виїзду одного з батьків на постійне проживання в державу, з якою Україна не має договору про правову допомогу, аліменти стягуються відповідно до вимог частин 5 - 7 ст. 181 СК. Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК. При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення. Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" він не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи. Порядок стягнення аліментів визначено Законі "Про виконавче провадження", а також у статтях 194 - 197, 274 СК.
Позивачка не представила суду жодних доказів про те, що відповідач працює і має стабільний дохід, а тому суд вважає, що з відповідача слід стягнути аліменти в твердій грошовій сумі у розмірі 746 грн. на дитину, не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На підставі викладеного, суд дійшов до переконання, що позов слід задоволити частково, стягнувши з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1, аліменти на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 746 грн., щомісячно, починаючи з 27 грудня 2017 року до досягнення дитиною повнолітнього віку.
У решті позову слід відмовити у зв'язку з безпідставністю.
Керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, 180, ст. 182, 193, 199, 200 СК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", ч. 1 ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства", суд, -
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, жительки, с. Ладичин, вул. Шевченка, 15, Теребовлянського району Тернопільської області, аліменти на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 746 грн., щомісячно, починаючи з 27 грудня 2017 року до досягнення дитиною повнолітнього віку.
У решті позову відмовити у зв'язку з безпідставністю.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, судовий збір в дохід держави у розмірі 704 грн. 80 коп.
Рішення в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Розяснити учасникам справи, що інформацію щодо справи що розглядалася вони можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет - http://tr.te.court.gov.ua
Головуючий: В.В. Малярчук