Справа № 523/9082/17
Провадження №4-с/523/28/18
"20" лютого 2018 р. м. Одеса
Суворовський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Виноградової Н.В.,
при секретарі судового засідання - Одарія В.В.,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні, цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 Ахмада на дії державного виконавця Суворовського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2, заінтересована особа: ОСОБА_3, -
До суду надійшла скарга ОСОБА_1 Ахмада на дії державного виконавця Суворовського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2О в якій просив: визнати дії державного виконавця Січко О.О. по зарахуванню сум сплачених аліментів на утримання дітей як суму боргу по іншим закритим провадженням - неправомірними; Визнати недійсним перерозрахунок по сплаті аліментів станом на 10.04.2017р. по виконавчому листу № 2-5120/11, виданому 28.11.2011р.
Ухвалою суду від 20.02.2018р. за заявою представника скаржника скаргу в частині визнання недійсним перерозрахунок по сплаті аліментів станом на 10.04.2017р. по виконавчому листу № 2-5120/11, виданому 28.11.2011р. - залишено без розгляду.
Від представника скаржника надійшла заява в якій просив розгляд справи провести у його відсутність.
Інші сторони у судове засідання не явилися. Про час та місце розгляду справи повідомлялися.
Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду (ч.2 ст. 450 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши обставини по справі, суд приходить до висновку про задоволення вимог.
Судом встановлено, що на виконанні у Суворовського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області знаходиться виконавчий лист № 2-5120/11, виданий 28.11.2011р., по стягненню аліментів з ОСОБА_1 Ахмада на користь ОСОБА_3 на утримання спільних дітей.
19.06.2017р. скаржник звернувся до відповідача для отримання розрахунку заборгованості по аліментам.
Державний виконавець Суворовського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 сповістив скаржника про те, що за заявами ОСОБА_3 і за розпорядженням начальника ВДВС він зробив перерахунок по сплаті аліментів.
В своїх заявах від 26.12.2016р. та від 27.04.2017р. ОСОБА_3 зазначає, що в Суворовському ВДВС м. Одеси перебували на виконанні провадження ВП № 30246303 про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на її утримання до досягнення дитиною трьох років і ВП № 30246159 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини. Також вона зазначає, що обидва виконавчі провадження були закриті, згідно постанов про закінчення виконавчого провадження від 27.06.2014р. та 30.06.2014р. А потім просить зарахувати квитанції про сплату аліментів на утримання дітей (в першій заяві - за 2016 рік, в другій заяві - за 2012-2016 роки), як добровільне виконання своїх зобов'язань по зазначеним закритим ще в 2014 році виконавчим провадженням. В першій заяві ОСОБА_3 вказує суму 7800 грн. в другій заяві - 8000 грн., що не співпадає з сумами зазначених виконавчих листів.
Скаржник отримав копію рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 28.11.2011р. по справі № 2-5120/11 одразу ж сплатив ОСОБА_3 зазначену в рішенні суму 818,76 грн. та судовий збір, що підтверджується копіями квитанцій.
Згідно листа Першого Суворовського ВДВС ГТУУЮ в Одеській області від 01.11.2017р. № 7580, зазначено, що виконавчі провадження ВП № 30246303, 30246159 були закриті згідно постанов про закінчення виконавчого провадження від 27.06.2014р. та 30.06.2014р. відповідно.
Зараз на виконанні Першого Суворовського ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області знаходиться виконавче провадження ВП № 30245893 по стягненню аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання двох дітей.
В перерозрахунку по сплаті аліментів станом на 10.04.2017р. відсутні платежі за вересень і жовтень 2016р. (відповідно 1200 грн. - квитанція № 5735 від 22.09.2016р., 2000 грн. - квитанція № 9289 від 18.10.2016р.), хоча всі копії квитанцій неодноразово надавалися відповідачу як боржником, так і скаржником. При цьому сума 1200,00 грн. від 22.09.2016р. зазначена в першій заяві ОСОБА_3 від 26.12.2016р., як отримана нею.
В перерахунку по сплаті аліментів станом на 10.04.2017р. зазначено: «Також від стягувача 28.04.2017р. - надійшла заява про зарухавання 8000,00 грн. як суму борга по іншим провадження ВП№30246303, ВП30246159 також стягувачем були надані підтверджуючи документи про повернення виплат таким чином (65936,% грн. + 8000,00 грн. = 73936,% грн.)».
Державний виконавець не перевірив той факт, що сума перевищує суму заборгованості по закритим виконавчим провадженням і не перевірив факт погашення вищезазначеної заборгованості.
Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Аналогічне положення міститься і у частині 1 ст.4 ЦПК України.
Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом чи договором (ч.1 ст.5 ЦПК України).
Відповідно до змісту ст.ст.11,15 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи захисту цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Відповідно до ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних справ та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Згідно ст.447 ЦПК України, Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Статтею 1 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців (ст.2 ЗУ «Про виконавче провадження»).
Врахочуючи вимоги ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», суд вважає, що дії державного виконавця Січко О.О. є неправомірними, оскільки перерозрахунок складений ним не повинно бути включено суму боргу по іншим закритим провадженням.
Керуючись ст.ст. 4,5,12, 13, 18, 258, 260,447-453 ЦПК України, суд-
Ухвалив:
Скаргу ОСОБА_1 Ахмада на дії державного виконавця Суворовського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2, заінтересована особа: ОСОБА_3 - задовольнити.
Визнати дії державного виконавця Січко О.О. по зарахуванню сум сплачених аліментів на утримання дітей як суму боргу по іншим закритим провадженням - неправомірними.
Ухвала суду Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 15-ти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: