03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
Справа № 757/50157/16-ц
№ апеляційного провадження:22-ц/796/2514/2018
Головуючий у суді першої інстанції: Писанець В.А.
Доповідач у суді апеляційної інстанції:Семенюк Т.А.
22 лютого 2018 року Апеляційний суд міста Києва в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого - Семенюк Т.А
Суддів - Прокопчук Н.О., Саліхова В.В.,
при секретарі - Сербін Т.І.,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 Північного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України на рішення Печерського районного суду м. Києва від 23 жовтня 2017 року у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа: Військова частина НОМЕР_1 Північного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України,-
У жовтні 2016 року заявник звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме, що він 26 червня 2014 на блок посту № 1 у м. Слов'янську, Донецької області під час вогневого зіткнення з представниками незаконного збройного формування отримав травму при безпосередній участі у антитерористичній операції, посилаючись на необхідність подання медичної довідки про отримання травми (поранення) для початку проведення службового розслідування, згідно з вимогами Наказу МВС України від 27 грудня 2002 № 1346 «Про затвердження порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах та підрозділах системи МВС України»
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 23 жовтня 2017 року заяву задоволено.
Встановлено факт отримання ОСОБА_1 травми 26 червня 2014 року на блок посту № 1 м. Слов'янськ, Донецької області під час вогневого зіткнення з представниками незаконного збройного формування при безпосередній участі в АТО, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
Не погодившись з рішенням суду, представник Військової частини НОМЕР_1 Північного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, вважаючи, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано обставини, що мають значення для справи.
Відповідно до п. 8 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, ч. 4 ст. 147 та п.3 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є старшим сапером 3-го відділення розвідувального взводу батальйону оперативного призначення, сержант резерву.
30 березня 2016 року заявник звернувся з рапортом до командира Військової частини № НОМЕР_1 , у якому просив призначити розслідування обставин, пов'язаних з отриманням 26 червня 2014 ним травми при проходженні військової служби у зоні АТО.
Згідно з листом від 13 травня 2016 року № 735, Командир ВЧ НОМЕР_1 полковник ОСОБА_2 надав відповідь заявнику, що відповідно до згадуваного Наказу МВС України від 27 грудня 2002 № 1346 «Про затвердження порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах та підрозділах системи МВС України» , комісія з розслідування визначає де і коли була отримана травма або поранення, для чого необхідно надати первинну медичну довідку, яка підтверджує де і коли вона була отримана. Оскільки така довідка заявником не була надана, його повідомлено, що підстав для проведення розслідування немає.
Як вбачається з довідки № 1285 від 7 квітня 2016 року, виданої майору ОСОБА_1 , він дійсно в період з 29 травня 2014 року по 8 липня 2014 року, з 12 серпня 2014 року по 6 жовтня 2014 року, з 29 листопада 2014 року по 12 січня 2015 року, з 20 лютого 2015 року по 10 червня 2015 року, з 15 вересня 2015 року по 17 листопада 2015 року, з 11 грудня 2015 року по 8 червня 2016 року (всього 357 календарних днів) безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі / районах проведення антитерористичної операції у районі сектора «С» та «А» та на даний час перебуває на посаді заступника командира батальйону оперативного призначення (резервного батальйону) по РОС військової частини НОМЕР_2 м. Київ.
З показів свідка ОСОБА_3 встановлено, що 26 червня 2014 року у зоні проведення АТО у м. Слов'янськ відбувся бій, під час якого ОСОБА_1 отримав травму ноги від вибуху. Свідок ОСОБА_4 , також підтвердив, що заявник під час бойових дій отримав травму ноги від вибуху БТР.
Відповідно до ст. 256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами;перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню;реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення;проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті;народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження;смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті;смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Задовольняючи заяву, суд першої інстанції вважав її обґрунтованою.
Проте, з таким висновком суду погодитись не можна.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. (ст. 5 ЦПК України).
Частиною 2 статті 256 ЦПК України (в редакції, яка діяла на час розгляду заяви) передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, не зазначених у ч.1 ст. 256 ЦПК України, у судовому порядку можливо лише тоді, коли діючим законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року „Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до ветеранів чи інвалідів війни, проходження військової служби, перебування на фронті, у партизанських загонах, одержання поранень і контузій при виконанні обов'язків військової служби, про встановлення причин і ступеня втрати працездатності, групи інвалідності та часу її настання, про закінчення учбового закладу і одержання відповідної освіти, одержання урядових нагород. Відмова відповідного органу в установленні такого факту може бути оскаржена заінтересованою особою до суду.
Заяви про встановлення факту отримання травми під час виконання бойового завдання не можуть розглядатися в судовому порядку, оскільки законодавством передбачено інший порядок встановлення таких фактів.
Так, порушене в заяві питання врегульоване Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402.
Військово-лікарською експертизою встановлюється причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв).
Повноваження щодо встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців покладені на військово-лікарські комісії, а повноваження щодо оформлення довідки про обставини травми надані командиру (начальнику) військової частини.
Відмова відповідного органу може бути оскаржена заінтересованою особою до суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Таким чином, діючим законодавством України визначено порядок встановлення факту отримання травми під час виконання бойового завдання, що виключає можливість встановлення цього факту в судовому порядку.
Зазначеного не було враховано судом першої інстанції, що призвело до помилкового висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 .
Приписами ч.1 ст.377 ЦПК України передбачено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову
без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених
статтями 255 та 257 цього Кодексу.
У відповідності до п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи, що для встановлення факту, який просив встановити заявник встановлено інший порядок, то рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження у даній справі на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України.
Керуючись ст. 255 ч. 1 п. 1, ст.ст. 368, 374, 377, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Північного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України задовольнити частково.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 23 жовтня 2017 року скасувати, провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа: Військова частина НОМЕР_1 Північного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України закрити.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст ухвали складено 22 лютого 2018 року.
Головуючий
Судді