судді Апеляційного суду м. Києва Мазурик О.Ф.
Постановою Апеляційного суду м. Києва у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Лапчевської О.Ф., суддів Кравець В.А., Мазурик О.Ф. від 19 лютого 2018 року у апеляційному провадженні № 22-ц/796/156/2018 по справі № 761/46145/16-ц апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» СокуренкаЄвгена Сергійовича залишено без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 28 вересня 2017 року залишено без змін.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням,відповідно до ст. 35 ЦПК України, висловлюю окрему думку, виходячи із такого.
Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ «КБ «ПриватБанк», Банк) суми банківського вкладу у розмірі 90 000 доларів СІІІА, що за офіційним курсом складає 2 434 500 грн. та пені у розмірі 82 675 620 грн.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 28 вересня 2017 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ПАТ «КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_2 банківський вклад у розмірі 90 000 доларів США, що за офіційним курсом НБУ складає 2 434 500 грн., пеню у розмірі 2 434 500 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат (а.с. 106-115).
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції виходив з того, що наявність у позивача оригіналів договору банківського вкладу та квитанції про внесення коштів на депозитний рахунок в Банку доводить факт невиконання Банком умов договору про повернення коштів.
Погоджуюсь з висновком суду, що наявність оригіналів договору банківського вкладу та квитанції про внесення коштів на депозитний рахунок в Банку доводять факт укладання між сторонами договору банківського вкладу.
Разом з тим не погоджуюсь, що наявність у позивача оригіналів договорів та оригіналів квитанцій доводить факт не виконання Банком умов договору щодо повернення коштів та відсотків за вкладами, оскільки у разі закінчення строку дії договору та повернення вкладнику коштів за договором, оригінал договору банківського вкладу та квитанція залишаються у вкладника і Банку не повертаються.
Тому факт наявності у вкладника вище зазначених договорів доводить лише факт укладання договорів, та не є належним доказом не виконання Банком умов договору щодо повернення коштів за вкладом після закінчення строку дії.
З матеріалів справи вбачається, що договір банківського вкладу укладено між сторонами 25.05.2011 строком на 12 місяців (а.с. 9, 11).
За умовами договору інформування щодо вкладу здійснюється за допомогою SMS-повідомлень.
Строк дії договору закінчився 25.05.2012, тобто до прийняття Національним банком України постанови від 06 травня 2014 року.
З огляду на викладене, відокремлений підрозділ ПАТ КБ «ПриватБанк» на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя мав можливість здійснювати банківську діяльність, а в свою чергу позивач, після закінчення строку дії договору банківського вкладу, могла безперешкодно отримати суму вкладу та нараховані відсотки.
Матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження неодноразової пролонгації договору банківського вкладу. Позивачем не подавалися до суду роздруківки SMS-повідомлень щодо стану банківського рахунку та SMS-повідомлень щодо надходжень на ощадну книжку позивача нарахованих відсотків в період після 25.05.2012.
З заявою про розірвання укладеного 25.05.2011 договору банківського вкладу ОСОБА_2 звернулася до ПАТ КБ «ПриватБанк» майже через два роки після закінчення строку дії договорів банківського вкладу, а саме 14 лютого 2014 року (а.с. 73).
Аналізуючи вищенаведене, вважаю, що для правильного вирішення справи суду апеляційної інстанції необхідно було з'ясувати обставини пролонгації договору банківського вкладу після закінчення строку його дії в травні 2012 року та в подальшому факт пролонгації в травні 2013 року; наявність коштів на рахунках позивача на день ухвалення Постанови Національного банку України від 6 травня 2014 року № 260 «Про відкликання та анулювання банківських ліцензій та генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій окремих банків і закриття банками відокремлених підрозділів, що розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя»; та розмір вкладу і відсотків на день звернення до суду.
Суддя Апеляційного суду
міста Києва МазурикО.Ф.