Справа № 11-кп/796/393/2018 Головуючий в 1 інст.: ОСОБА_1
Категорія КК: ч.2 ст.309 КК України Доповідач: ОСОБА_2
20 лютого 2018 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши, у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, кримінальне провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора м. Києва ОСОБА_6 , на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2017 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Дмитрушки Уманського району Черкаської області, громадянина України, не одруженого, не працевлаштованого, із середньою освітою, має на утриманні неповнолітню дитину, 2012 року народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: вироком Московського районного суду міста Києва від 10.06.1998 року за ч. 2 ст. 140 КК України 1960 року до 2 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 46-1 КК України 1960 року - відстрочкою виконання вироку на 1 рік; вироком Маньківського районного суду Черкаської області від 16.03.2001 року за ч. 3 ст. 81 , ч. 3 ст. 140 , ч. 1 ст. 145 КК України 1960 року із застосуванням ч. 1 ст. 42 КК України 1960 року до 3 років 6 місяців позбавлення волі, із застосуванням ч. 3 ст. 42 КК України 1960 року до 4 років 6 місяців позбавлення волі; вироком Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 13.02.2006 року за ч. 2 ст. 307 КК України до 5 років позбавлення волі, звільненого 08.02.2011 року по відбуттю строку покарання; вироком Маньківського районного суду Черкаської області від 26.01.2012 року за ст. 395 КК України до 2 місяців арешту, звільненого 26.03.2012 року по відбуттю строку покарання; вироком Маньківського районного суду Черкаської області від 28.08.2014 року за ч. 1 ст. 185 , ч. 3 ст. 185 , ч. 1 ст. 125 КК України із застосуванням ст.70 КК України до 3 років позбавлення волі; звільненого 15.02.2017 року повідбуттю строку покарання,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, -
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_8 ,
Вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2017 року, ОСОБА_7 визнано винним за ч. 2 ст. 309 КК України та призначено йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Згідно ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.
Згідно ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_7 обов'язки: протягом іспитового строку не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, періодично з'являтися для реєстрації та повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання.
Вирішено питання щодо речових доказів та судових витрат.
На вказаний вирок, заступник прокурора міста Києва ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу.
Відповідно до ч. 4 ст. 401 КПК України обвинувачений ОСОБА_7 підлягає обов'язковому виклику в судове засідання для участі в апеляційному розгляді, оскільки в апеляційній скарзі порушується питання про погіршення його становища.
У зв'язку з чим, апеляційним судом був здійснений його виклик в судове засідання призначене на 16 січня 2018 року шляхом, телефонного дзвінка на зазначений в матеріалах справи номер, про що складено відповідну довідку.
При цьому, обвинувачений ОСОБА_7 у зазначене судове засідання не з'явився, про день та час судового засідання, повідомлявся належним чином, клопотань про перенесення апеляційного розгляду до суду не подавав, причин неявки суду не повідомив.
Згідно з ч.3 ст.142 КПК України, зокрема: суд, встановивши, що особа, яка зобов'язана з'явитися на виклик суду, була викликана у встановленому цим кодексом порядку, та не з'явилась без поважних причин або не повідомила про причини свого неприбуття, постановляє ухвалу про здійснення приводу такої особи.
Відповідно до положень ст.323 КПК України, зокрема: до обвинуваченого, який не прибув за викликом в судове засідання, суд має право постановити ухвалу про привід.
Так, 16 січня 2018 року ухвалою Апеляційного суду м. Києва, застосовано до обвинуваченого ОСОБА_7 привід за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_2 , в судове засідання на 10 годину 30 хвилин 20 лютого 2018 року.
В судове засідання 20 лютого 2018 року на адресу суду на виконання ухвали Апеляційного суду м. Києва від 16 січня 2018 року про привід обвинуваченого ОСОБА_7 надійшли пояснення громадянки ОСОБА_9 про те, що з травня 2017 року вона проживає за адресою АДРЕСА_2 , та з червня по серпень 2017 року в неї по найму працював ОСОБА_10 . У серпні 2017 року ОСОБА_11 повідомив їй що поїхав на суд, та вона з того часу його не бачила, де він знаходиться на даний час їй не відомо.
Вислухавши думку прокурора, який вважав за необхідне перенести розгляд справи та застосувати повторний привіддо обвинуваченого за місцем реєстрації, враховуючи положення ч.4 ст.401 КПК України, колегія суддів приходить до висновку про необхідність застосування примусового приводу до обвинуваченого ОСОБА_7 .
Керуючись ст. ст. 142, 323, ст. 401 КПК України, колегія суддів,
Відкласти розгляд кримінального провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора м. Києва ОСОБА_6 на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2017 року, яким ОСОБА_7 визнано винним за ч. 2 ст. 309 КК України, на 10 годину 30 хвилин 06 березня 2018 року, про що повідомити учасників кримінального провадження, які приймають участь в апеляційному розгляді.
Здійснити привід в суд апеляційної інстанції на 10 годину 30 хвилин 06 березня 2018 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Дмитрушки Уманського району Черкаської області, громадянина України, не одруженого, не працевлаштованого, із середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого.
Виконання приводу ОСОБА_7 доручити Уманському відділуполіції ГУНП в Черкаській області.
Контроль за виконанням покласти на Київську місцеву прокуратуру №7 та Головне управління Національної поліції в Черкаській області.
Особа, рішення про здійснення приводу якої прийнято судом, зобов'язана прибути до місця виклику в зазначений в ухвалі про здійснення приводу час у супроводі особи, яка виконує ухвалу.
У випадку невиконання особою, що підлягає приводу, законних вимог щодо виконання ухвали про здійснення приводу, до неї можуть бути застосовані заходи фізичного впливу, які дозволяють здійснити її супроводження до місця виклику. Застосуванню заходів фізичного впливу повинно передувати попередження про намір їх застосування. У разі неможливості уникнути застосування заходів фізичного впливу вони не повинні перевищувати міри, необхідної для виконання ухвали про здійснення приводу, і мають зводитися до мінімального впливу на особу. Забороняється застосування заходів впливу, які можуть завдати шкоди здоров'ю особи, а також примушення особи перебувати в умовах, що перешкоджають її вільному пересуванню, протягом часу більшого, ніж необхідно для негайного доставлення особи до місця виклику. Перевищення повноважень щодо застосування заходів фізичного впливу тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
У разі неможливості здійснення приводу особа, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, повертає її до суду з письмовим поясненням причин невиконання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
____________ ______________ ____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4