19 лютого 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
представника власника майна ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги представників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08.01.2018 року,-
Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 3 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України ОСОБА_9 , погоджене прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, ОСОБА_10 про арешт мийна та накладено арешт на цигарки у кількості 1737 коробків, виявлених 31.12.2017 на борту судна «WHISPER» (ІМО 8982319).
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представники ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 подали апеляційні скарги.
Представники ОСОБА_7 , ОСОБА_8 в своїй апеляційній скарзі просять скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08.01.2018 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна.
Мотивуючи свою апеляційну скаргу вказують на те, що на момент розгляду клопотання про арешт майна жодній посадовій особі юридичної особи Grain Store Varrna не повідомлено про підозру. Посилання слідчого судді про відповідність арештованого майна критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, а також на те, що це майно визнано у кримінальному провадженні речовим доказом, оскільки воно начебто є предметом вчинення кримінального правопорушення, є, на думку апелянтів, необґрунтованим. Юридична особа ОСОБА_11 придбала майно у законний спосіб, не мала на меті його незаконний збут або інше розповсюдження на території України, взагалі вантаж прямував у напрямку іншої держави. Неотримання у встановлений строк товару вже стало причиною порушення перед іншими контрагентами та призвело до негативних наслідків для економічного стану компанії. Заарештований товар є базою господарської діяльності юридичної особи Grain Store Varrna. Накладення на нього арешту фактично унеможливлює здійснення зобов'язань цієї юридичної особи перед іншими контрагентами. Фактично, при арештованому товарі юридична особа, яка взагалі не має жодного відношення до України, з надуманих підстав в повній мірі не може здійснювати свою господарську діяльність.
Представник власника майна ОСОБА_6 в своїй апеляційній скарзі просить повити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08.01.2018 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна.
Мотивуючи свою апеляційну скаргу вказує на те, що слідчий суддя належним чином не з'ясував кому саме належить товар - цигарки у кількості 1737 коробків, виявлені 31.12.2017 на борту судна «WHISPER» та не звернув увагу на ту обставину, що в доданих до клопотання слідчим матеріалах відсутні докази того, що вказаний товар є предметом кримінально-протиправних дій і є речовим доказом у кримінальному провадженні, а також на те, що в матеріалах провадження відсутні докази того, що судно «WHISPER» (ІМО 8982319) порушило порядок в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї. За таки обставин, на думку апелянта, слідчий суддя необґрунтовано задовольнив клопотання слідчого про накладення арешту на тютюнові вироби, переміщення яких нібито незаконно здійснювалось без відповідних товарно-супровідних документів, без марок акцизного збору, а також, накладаючи арешт, не врахував негативні наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для власника майна.
Щодо пропущення строку на апеляційне оскарження, то як зазначає апелянт, договір на надання правової допомоги укладено між ним та власником майна 15.01.2018 року, копія оскаржуваної ухвали отримана 16.01.2018 року, а тому просить поновити йому строк на апеляційне оскарження.
Заслухавши доповідь судді, думку представника власника майна, який підтримав апеляційні скарги та просив їх задовольнити, доводи прокурора, який вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а апеляційні скарги такими, що не підлягають задоволенню, перевіривши та обговоривши доводи апеляційних скарг, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Так, у відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Враховуючи, що апелянти в судовому засіданні суду першої інстанції участі не приймали, а апеляційні скарги подані в межах строку визначеного ч. 3 ст. 395 КПК України, тому строк на апеляційне оскарження не підлягає поновленню.
Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження та ухвали слідчого судді місцевого суду, Головним слідчим управлінням СБ України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 22017000000000461 від 29.12.2017 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332-1 КК України.
06.01.2018 року постановою старшого слідчого в ОВС 3 відділу 1 управління досудовим розслідуванням Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_12 вказане у клопотанні майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №22017000000000461 від 29.12.2017.
08.01.2018 року старший слідчий в ОВС 3 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, ОСОБА_10 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майна, а саме на цигарки у кількості 1737 коробків, виявлених 31.12.2017 на борту судна «WHISPER» (ІМО 8982319), посилаючись на наявність правових підстав, передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України.
08.01.2018 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва клопотання задоволено.
З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції, при цьому було вислухано доводи органу досудового розслідування, досліджені матеріали справи, а також з'ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на вказане у клопотанні майно, яке є речовим доказом в даному кримінальному провадженні та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.
Як вважає колегія суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту, перевірив співрозмірність втручання у права та свободи власника майна з потребами кримінального провадження.
Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді, виходячи з того, що ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.
Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Крім того, арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Доводи апеляційних скарг про невідповідність арештованого майна критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, є необґрунтованими та такими, які спростовуються наданими матеріалами.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08.01.2018 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 3 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України ОСОБА_9 , погоджене прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, ОСОБА_10 про арешт мийна та накладено арешт на цигарки у кількості 1737 коробків, виявлених 31.12.2017 на борту судна «WHISPER» (ІМО 8982319), - залишити без змін, а апеляційні скарги представників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала Апеляційного суду м. Києва оскарженню не підлягає.
_____________ _________________ _______________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/796/872 /2018 Категорія ст. 170 КПК України
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_13
Доповідач: ОСОБА_1