АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВA
19 лютого 2018 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Ігнатов Р.М., за участі:
захисника − Зайченка В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в міста Києві апеляційну скаргу адвоката Зайченка В.М., який діє в інтересах ОСОБА_3, на постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 18.08.2017, -
Цією постановою ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, 122-4 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення на підставі ст.36 КУпАП у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн.
Не погоджуючись з таким рішенням суду адвокат Зайченко В.М., діючи в інтересах ОСОБА_3, подав клопотання та апеляційну скаргу, в яких просить апеляційний суд поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 18.08.2017, оскаржувану постанову скасувати, а провадження по справі відносно ОСОБА_3 закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу і події адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційних вимог адвокат вказує, що судом було позбавлено ОСОБА_3 прав, визначених ст.268 КУпАП. При підготовці розгляду справи в судовому засіданні судом не було вирішено питань щодо встановлення правильності складення протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи, неналежно оцінено письмові пояснення ОСОБА_3 та інші документи. Так, в протоколі відсутні повні відомості щодо свідків, а висновок про порушення ОСОБА_3 п.2.3.б), 2.10., 10.9. ПДР України не підтверджується доказами, а саме поясненнями свідка ОСОБА_4 Наголошує, що в протоколі суть правопорушення щодо обставин та часу не відповідає дійсності. При оформленні протоколів вони не були належним чином оформлені, а вимоги ОСОБА_3 щодо цього ігнорувались, з огляду на що остання була змушена підписати протоколи так як працівники поліції відмовлялись вносити інформацію до автоматизованої бази щодо виключення автомобіля з розшуку, а у ОСОБА_3 існувала необхідність негайного виїзду за кордон на вказаному автомобілі. При цьому апелянт стверджує, що 01.06.2017 ОСОБА_3 не перебувала взагалі в Києві, а її автомобілем керував її чоловік ОСОБА_5
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 01.06.2017 о 18:45 год. На вул. Жилянській, 59 в м.Києві керувала автомобілем НОМЕР_1. Була неуважна, не стежила за дорожньою обстановкою, під час руху заднім ходом не звернулась за допомогою до сторонніх осіб, внаслідок чого здійснила зіткнення зі шлагбаумом, що призвело до пошкодження транспортного засобу, після чого місце ДТП залишила, чим порушила п.2.3. б), 10.9., 2.10.а) ПДР України, тобто здійснила дії, передбачені ст.124, 12204 КУпАП.
Заслухавши доповідь судді, доводи ОСОБА_3 в минулому судовому засіданні та доводи її захисника, які підтримали існуючу апеляційну скаргу та просили суд зарити провадження по справі у зв'язку з відсутністю події адміністративного правопорушення, заслухавши пояснення особи яка притягується до відповідальності щодо фактичних обставин справи та відповіді на питання суду, дослідивши матеріали справи і з'ясувавши питання, які виникли під час такого дослідження, перевіривши доводи викладені в апеляційній скарзі, суд вважає апеляційні вимоги такими, які підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Першочергово судом з'ясовано питання вчасності подання існуючої апеляційної скарги. Так, оскаржувану постанову Голосіївського районного суду міста Києва прийнято 18.08.2017. Натомість, як слідує з її змісту, ОСОБА_3 не була присутня в судовому засіданні від 18.08.2017 при прийнятті місцевим судом рішення. Як пояснила ОСОБА_3 в ході розгляду клопотання її захисника про поновлення строку на звернення з апеляційною скаргою, з 24.07.2017 по 28.08.2017 вона перебувала у Відні на лікуванні зі своєю матір'ю, а про судове засідання не повідомлялась судом, а отже знати не могла про нього. Про оскаржувану постанову дізналась лише 03.10.2017, коли її захисник ОСОБА_6 ознайомився з матеріалами справи.
Отже, заслухавши пояснення учасників в межах даного клопотання, а також перевіривши матеріали справи в цій частині, зважаючи, на принципу доступу до правосуддя, який випливає з п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів щодо належного повідомлення ОСОБА_3 про судовий розгляд справи відносно неї, апеляційний суд вважає за необхідне прийняти подану захисником Зайченком В.М. в інтересах ОСОБА_3 апеляційну скаргу до розгляду, поновивши таким чином строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.
Що стосується безпосередніх доводів апеляційного скарги та доповнень до неї, то суд керується слідуючим.
Ст.124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
В той же час, згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Перевіркою судом апеляційної інстанції постанови місцевого суду на відповідність зазначеним вимогам закону в межах доводів апеляційних скарг встановлено, висновки Голосіївського районного суду міста Києва щодо винуватості ОСОБА_3 за ст.124, 122-4 КУпАП, за наведених у постанові суду обставин, є необґрунтованим та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи.
Так, відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Натомість, як пояснила в судовому засіданні від 17.11.2017 ОСОБА_3,01.06.2017 вона не керувала належним їй транспортним засобом «БМВ» д.н.з. НОМЕР_2 по вул. Жилянській, 59 в м.Києві, так як в цей час перебувала в Казахстані. За кермом в той день був її чоловік, але він не пошкоджував шлагбаум. В нього відбулась сутечка з охоронцем. 21.07.2017 вона, ОСОБА_3, звернулась до УПП в м.Києві, щоб змінити технічний паспорт у зв'язку зі зміною прізвища. Працівниками поліції їй було повідомлено, що її автомобіль перебуває в розшуку. 24.07.2017 ОСОБА_3 повторно звернулась до поліції, так як їй потрібно було виїхати на цьому транспортному засобі за кордон разом з мамою, яка потребувала термінового лікування, однак вона не могла цього зробити, так її автомобіль оголошено в розшук. Працівниками поліції в той день їй було повідомлено про необхідність підписати протоколи про адміністративні правопорушення і таким чином її авто знімуть з розшуку і вона зможе на своєму транспортному засобі перетнути кордон, що ОСОБА_3 і зробила.
Наведені пояснення ОСОБА_3 підтверджуються відеозаписами від 01.06.2017 за участі автомобіля НОМЕР_1, довідками ТОВ «Укртранстехторг» від 06.10.2017 та Департаменту страхових і інформаційних технологій від 04.12.2017, згідно якої ОСОБА_3 в період з 29.05.2017 по 03.06.2017 перебувала у відрядженні у Казахстані, отже не могла порушити п.2.3. б), 10.9., 2.10.а) ПДР України і таким чином вчинити адміністративні правопорушення, передбачені ст.124, 122-4 КУпАП.
Отже, враховуючи, що ані працівниками поліції, ані судом першої інстанції не було вірно встановлено фактичні обставини справи, зокрема не встановлено водія, який керував транспортним засобом «БМВ» д.н.з. НОМЕР_2 01.06.2017, що потягло за собою безпідставне визнання ОСОБА_3 винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, 122-4 КУпАП, оскаржувана постанова Голосіївського районного суду міста Києва від 18.08.2017не може вважатись законною та обґрунтованою, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, а провадження по праві відносно ОСОБА_3 за ст.124, 122-4 КУпАП, закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -
Апеляційну скаргу захисника Зайченка В.М. в інтересах ОСОБА_3 - задовольнити.
Постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 18.08.2017, якою ОСОБА_3 визнано винною за ст.124, 122-4 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення, - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за ст.124, 122-4 КУпАП закрити за відсутності події адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Р.М. Ігнатов
Справа № 33/796/58/2018
Категорія: ст.124, 122-4 КУпАП
Суддя у першій інстанції - Бойко О.В.
Суддя в апеляційній інстанції - Ігнатов Р.М.